Удосконалення технології виробництва еластичних шкір при ензимній пластифікації структурованого напівфабрикату
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.73376Ключові слова:
ензимна пластифікація, напівфабрикат хромового дублення, шкіряний матеріал, вихід площіАнотація
Розроблено процес ензимної пластифікації напівфабрикату хромового дублення в технології виробництва еластичних шкір. Технології ензимної пластифікації напівфабрикату забезпечують формування шкір з підвищеними деформаційно-пластичними показниками, збільшення їх виходу за площею на 5,4–6,3 % та підвищення економічної ефективності на 1,20–1,86 і 3,35–4,45 тис. грн відповідно для шкіри з сировини великої рогатої худоби та крупних шкур свиней.
Посилання
- Lishchuk, V. І. (2005). Меnedzhment konkurentospromozhnosti shkirjanogo vyrobnyctva. Feniks, 132.
- Paseka, D. V., Grinko, T. V. (2013). Faktory pidvyshchennja efektyvnosti dijalnosti pidpryjemstva. Economika і menedzhyment: perspektyvy innovacijnogo rozvytku pidpryjemstva, 4. Available at: http://confcontact.com/2014_04_25_ekonomika_i_menedgment/tom4/48_Paseka.htm
- Bogdanovich, О. G. (2012). Аnaliz efektivnosti dijalnosti pidpryemstva nа zasadach uzgodzhennja interesiv grup ekonomichnogo vplyvu. Mаrketyng і menedzhment іnnovaciji, 1, 45–58.
- Vashchenko, А. А. (2014). Еfektyvnist vyrobnycho-gospodarskoji dijalnosti v mechanizmі upravlinnja promyslovymy pidpryjemstvamy. Economics Bulletin, 1, 80–87.
- Grishchenko, I. M., Danylkovych, А. G., Voloshenko, E. A. (2013). Ekonomiko-ekologicheskie aspekty razvitija sovremennogo kozhevennogo proizvodstva. Izvestija vysshich uchtbnykh zavedenij. Technologija legkoj promyshlennosti, 3, 78–82.
- Dekhtjarenko, N. V. (2013). Vyrobnyctvo fermentnych preparativ v Ukrajini. Naukovi visti NTTU «КPІ», 3, 48–58.
- Novikov, V., Sydorov, O., Shvedov O. (2008). Теndenciji rozvytku komercijnoji biotechnologiji. Visnyc NAN Ukrajinu, 2, 25–39.
- Biryukov, A. (1990). Technology of treatment of fur sheepskins. Moscow: CNIITEIlegprom, 85, 167, 169, 197.
- Biryukov, A. (1982). Technology of treatment of woolskins. Moscow: CNIITEIlegprom, 22, 82.
- Gricenko, I. (1990). Single technology of treatment of hides of rabbit. Moscow: CNIITEIlegprom, 13, 29, 45.
- Shestakova, I. (1990). Fermenty in léather and fur production. Moscow, USSR: Legprombytizdat, 128.
- Širvaitytė, J., Valeika, V., Beleška, K., Valeikienė, V. (2006). Bating of pelts after deliming with peracetic acid. Proc. Estonian Acad. Sci. Chem, 55, 93–100.
- Altan, A., Fatma, C. (2008). Studies on the degreasing of skin by using enzyme in liming process. Indian Journal of Chemical Technology, 15, 507–510.
- Sukhoverkova, A., Antipova, L., Kosenko, I., Vasilenko, O. (2009). Modern methods of receipt of the depilated hides of rabbit. Modern problems of science and education, 3 (2), 74–75.
- Antipova, L., Vasilenko, O., Kosenko, I., Sukhoverkova, A. (2008). Enzymic technology of obezvolashivaniya of hides of rabbit. Announcer of the Voronezh state technological academy, 3 (37), 61–65.
- Choundhary, R., Jana, A., Jha, M. (2004). Enzyme technology applications in leather processing. Indian Journal of Chemical Technology, 11, 659–671.
- Taylor, M. (1994). Enzymes assist recovery of chrome and high-value protein from shavings. World Leather, November, 38.
- Danylkovych, А. G., Mokrousova, O. R., Okhmat, O. A.; Danylkovych, A. H. (Ed.) (2009). Tekhnolohiya i materialy vyrobnytstva shkiry. Kyiv: Feniks, 580.
- Danylkovych, A. G. (2006). Practicum in chemistry and technology of leather and fur. Kyiv: Phoenix, 340.
- Heidemann, E. (1994). Eine erweiterte Theorie der kochfesten Gerbung., Lokalisation im Kollagen. Das Leder, 1, 2–12.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Anatoliy Danylkovych, Victor Lishchuk
![Creative Commons License](http://i.creativecommons.org/l/by/4.0/88x31.png)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.