Аналіз біотрансформації металів альпійськими нівальними міксоміцетами відносно їх субстратів
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.79440Ключові слова:
важкі метали, міксоміцети, нівальні види, біоакумуляція, моніторинг, екологічна безпека, паспортизаціяАнотація
Проведено порівняння вмісту 11 елементів (Al, Ca, Cd, Cu, Fe, Mg, Mn, Ni, Pb, Si, Zn) в плодових тілах 9 видів нівальних міксоміцетів та їх субстратах, зібраних в італійських та французьких Альпах. Виявлена здатність нівальних видів акумулювати високотоксичні важкі метали Cd та Pb, а також Zn і Cu
Посилання
- Maret, W., Copsey, M. (2012). Metallomics: whence and whither. Metallomics, 4 (10), 1017–1019. doi: 10.1039/c2mt90041f
- Tsykalo, A. L., Kosmachova, A. M., Smyrnov, V. M. (2015). Experimental investigation of the heavy metals accumulation in plants and perspectives of these plants use for prevention of environment pollution on urbanizated territories. Refrigeration engineering and technology, 51 (6), 78–82. doi: 10.15673/0453-8307.6/2015.56743
- Lysanchuk, Yu. (2014). Vplyv vazhkykh metaliv na hematolohichni pokaznyky tvaryn. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia : Ahronomiia, 18, 252–255.
- Harms, H., Schlosser, D., Wick, L. Y. (2011). Untapped potential: exploiting fungi in bioremediation of hazardous chemicals. Nature Reviews Microbiology, 9 (3), 177–192. doi: 10.1038/nrmicro2519
- Lee, K.-Y., Bosch, J., Meckenstock, R. U. (2011). Use of metal-reducing bacteria for bioremediation of soil contaminated with mixed organic and inorganic pollutants. Environmental Geochemistry and Health, 34 (S1), 135–142. doi: 10.1007/s10653-011-9406-2
- Keller, H. W., Everhart, S. E. (2010). Importance of Myxomycetes in Biological Research and Teaching. Fungi, 3 (1), 13–27.
- Setälä, A., Nuorteva, P. (1989). High metal contents found in Fuligo septica (L.) Wiggers and some other slime molds (Myxomycetes). Karstenia, 29 (1), 37–44.
- Stijve, T., Andrey D., (1999). Accumulation of various metals by Fuligo septica (L.) Wiggers and by some other slime molds (myxomycetes). Australasian Mycologist, 18 (2), 23–26.
- Zhulidov, D. A., Robarts, R. D., Zhulidov, A. V., Zhulidova, O. V., Markelov, D. A., Rusanov, V. A., Headley, J. V. (2002). Zinc Accumulation by the Slime Mold (L.) Wiggers in the Former Soviet Union and North Korea. Journal of Environment Quality, 31 (3), 1038–1042. doi: 10.2134/jeq2002.1038
- Latowski, D., Lesiak, A., Jarosz-Krzeminska, E., Strzalka, K. (2008). Fuligo septica, as a new model organism in studies on interaction between metal ions and living cells. Metal Ions in Biology and Medicine and Medicine, 10, 204–209.
- McQuattie, C. J., Stephenson, S. L. (2000). Use of analytical methods to determine heavy metal concentration or location in fruiting structures of slime molds (Myxomycetes). In Proc. of the 11th Annual International Conference on Heavy Metals in the Environment.
- Rea-Maminta, M. A. D., Dagamac, N. H. A., Huyop, F. Z., Wahab, R. A., dela Cruz, T. E. E. (2015). Comparative diversity and heavy metal biosorption of myxomycetes from forest patches on ultramafic and volcanic soils. Chemistry and Ecology, 31 (8), 741–753. doi: 10.1080/02757540.2015.1091884
- Kryvomaz, T. I., Andrusyshyna, I. M. (2015). Pershyi analiz vmistu vazhkykh metaliv ta inshykh elementiv v plodovykh tilakh nivalnykh miksomitsetiv Karpat. Ekolohichna bezpeka ta pryrodokorystuvannia, 4, 20–31.
- Poulain, M., Meyer, M., Bozonnet, J. (2011). Les Myxomycètes. Delémont: FMBDS, 1119.
- Tüzen, M. (2003). Determination of heavy metals in soil, mushroom and plant samples by atomic absorption spectrometry. Microchemical Journal, 74 (3), 289–297. doi: 10.1016/s0026-265x(03)00035-3
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Tetyana Kryvomaz, Olena Voloshkina, Alain Michaud, Irina Andrusishina
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.