Нечітка модель прийняття управлінських рішень при оперативному управлінні комунікаційною мережею

Автор(и)

  • Ольга Леонідівна Соловей Київский національний університет будівництва і архітектури Київ, Повітрофлотськийпроспект, 31 Київ-037, 03680, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2011.1211

Ключові слова:

Управляючий вплив, оптимальний рівень тиску у вузлах мережі, композиційне правило

Анотація

Розглянуто нечітку модель прийняття управлінських рішень при опрелативному управлінні комунікаційними мережами як модель, що є одним з важливих аналітичних інструментів перевірки надійності мережі на будь-якому єтапі життєвого циклу проекту розвитку

Біографія автора

Ольга Леонідівна Соловей, Київский національний університет будівництва і архітектури Київ, Повітрофлотськийпроспект, 31 Київ-037, 03680

Магістр

Кафедра прикладної математики

Посилання

  1. Кошарна Ю.В. Математична модель системи оперативного управління режимами комунікаційних систем за умови здійснення задачі управління проектом їх довгострокового розвитку.//Вестник ХНТУ. - 2006. - № 2(25). - с. 257-262.
  2. Соловей О.Л. Прийняття оптимальних рішень розвитку системи водопостачання міста в умовах її невизначеності і ризику.//Управління розвитком складних систем.-2011.-№6.
  3. Обработка нечеткой информации в системах принятия решений./ А.Н. Борисов, А.В. Алексеев, Г.В. Меркурьев и др.-М.: Радио и связь, 1989.

##submission.downloads##

Як цитувати

Соловей, О. Л. (2011). Нечітка модель прийняття управлінських рішень при оперативному управлінні комунікаційною мережею. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(4(53), 52–55. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2011.1211

Номер

Том 5 № 4(53) (2011): Математика і кібернетика - фундаментальні та прикладні аспекти

Розділ

Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Ольга Леонідівна Соловей

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.