Вплив занять різними видами фітнесу з урахуванням оваріально-менструального циклу на психофізичний стан молодих жінок

Олена Шишкіна; Ігор Бейгул; Алла Муллагільдіна

doi:10.15391/snsv.2019-6.008

Автор(и)

Олена Шишкіна
Ігор Бейгул
Алла Муллагільдіна

DOI:

https://doi.org/10.15391/snsv.2019-6.008

Ключові слова:

оздоровчий фітнес, психофізичний стан, оваріально-менструальний цикл, молоді жінки, тренувальні навантаження

Анотація

Мета: визначити вплив занять різними видами фітнесу з урахуванням оваріально-менструального циклу на психофізичний стан молодих жінок.

Матеріал і методи: у дослідженні прийняли участь молоді жінки віком 21–25 років (n=84), які розподілені на дві групи: контрольну (КГ, n=36) та експериментальну (ЕГ, n=48). Контрольна група займалась базовою аеробікою, пілатесом та стретчингом без урахування фаз оваріально-менструального циклу, експериментальна – різними видами фітнесу відповідно до фаз ОМЦ. Заняття проводились 3 рази на тиждень, дослідження тривало протягом 12 місяців. Визначали функціональні можливості за такими показниками: частота серцевих скорочень у стані спокою, артеріальний тиск, час відновлення після 20 присідань за 30 с; фізичну підготовленість за такими показниками: «човниковий біг 4х9 м», с; «стрибок у довжину з місця», см; «підйом тулуба в сід» за одну хвилину, кількість разів; «нахил вперед з положення сидячи», см. Рівень прояву психологічної сфери за методикою Н. Е. Водоп’янової «Оцінка задоволеності якістю життя».

Результати: порівняльний аналіз обох груп показав, що в ЕГ відбулося достовірне (p<0,05–0,01) покращення функціональних можливостей. Найбільший вплив використання засобів різних видів фітнесу справило на показники ЧСС у стані спокою, уд.∙хв^–1: з оцінки «задовільно» до «добре»; час відновлення після 20 присідань за 30 с, с: з оцінки «нижче середнього» до «вище середнього». Показники фізичної підготовленості в ЕГ у порівнянні з КГ також значно покращились (p<0,05–0,01). Встановлено, що найбільші зміни відбулися у показниках тесту силової витривалості м’язів черевного пресу та гнучкості: з оцінки «незадовільно» до «відмінно». Виявлено, що особиста оцінка задоволеності якістю життя ЕГ суттєво (p<0,05–0,01) відрізняється від КГ. У перших поліпшилося відношення до своєї діяльності, самоконтроль, самооцінка, сприйняття здоров’я, підтримка друзів та оптимістичність при одночасному зменшенні напруженості та ступеня прояву негативних емоцій.

Висновки: використання оздоровчої методики поєднання різних видів фітнесу сприятливо відбилося на психофізичному стані молодих жінок. Існує можливість застосування розробленої методики у практиці оздоровчих тренувань.

Посилання

Апанасенко, Г.Л. (1992), Эволюция биоэнергетики и здоровье человека, С-Пб.

Беляк, Ю., Грибовська, І., Музика, Ф., Іваночко, В., Чеховська, Л. (2018), Теоретико-методичні основи оздоровчого фітнесу: навч. посіб., Львів.

Дутчак, М.В. (2015), «Парадигма оздоровчої рухової активності: теоретичне обґрунтування і практичне застосування», Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 2, С. 44-52.

Іваночко, В.В., Маланчук, Г.Г. (2018), «Вплив оздоровчих занять аеробікою на фізичну працездатність жінок першого періоду зрілого віку», Актуальні питання вдосконалення системи фізичного виховання і спортивної роботи у вищій школі. Збірник наукових праць за матеріалами І науково-практичної конференції з міжнародною участю, Ужгород, С. 16-18.

Кашуба, В., Гончарова, Н., Дудко, М., Мартинюк, О. (2016), «До питання підвищення ефективності фізкультурно-оздоровчих занять різних груп населення», Молодіж. наук. вісн. Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, Вип. 24, С. 9-14.

Луковська, О., Сологубова, С. (2015), «Поєднання різних видів фітнесу в фізкультурно-оздоровчих заняттях з жінками першого зрілого віку», Спортивний вісник Придніпров’я, № 2, С. 103-108.

Мартынюк, О. (2016), «Показатели физического состояния женщин, занимающихся оздоровительной аэробикой», Слобожанський науково-спортивний вiсник, № 4(54), С. 73-78.

Никифоров, Г.С. (2006), Психология здоровья: учебник для вузов, СПб.

Пірогова, К., Микитчик, О. (2019), «Фізичний стан жінок першого періоду зрілого віку, які займаються аквафітнесом», Спортивний вісник Придніпров’я, № 3, С. 149-157.

Пястолова, Н.Б. (2019), «Фитнес-тренировки: физическое и психоэмоциональное состояние женщин», Физическая культура. Спорт. Туризм. Двигательная рекреация, № 4, С. 138-143.

Романенко, Н.И. (2018), «Методика комплексного использования базовой и силовой аэробики в физической подготовке женщин 25–35 лет», Физическая культура, спорт – наука и практика, №1, С. 52-56.

Романюк, В. (2015), «Вплив фітнес-програм на функціональні можливості серцево-судинної системи студенток», Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт, Вип.17, С. 61-66.

Сайкина, Е.Г. (2016), «Фитнес-технологии: понятие, разработка и специфические особенности», Вестник спортивной науки, № 1, С. 50-53.

Сергієнко, Л.П. (2001), Комплексне тестування рухових здібностей людини: навчальний посіб,, Миколаїв.

Сивак, О., Прокопенко, О., Цикалюк, О., Полікарчук, І. (2019), Здоров’я жінок в Україні: права, можливості та рекомендації: посіб., Київ.

Сологубова, С. (2016), «Алгоритм побудови індивідуальних програм в кондиційному тренуванні жінок», Спортивний вісник Придніпров’я, № 1, С. 121-125.

Сутула, В., Луценко, Л., Жадан, А., Сутула, А. (2018), «Фізичний фітнес як один із напрямів історичного розвитку фізичної культури», Слобожанський науково-спортивний вісник, № 4(65), С.63-66.

Усачев, Ю.А. (2015), Физкультурно-оздоровительные технологии формирования фитнес-культуры студентов: учебное пособие, Киев.

Шишкіна, О.М., Бейгул, І.О. (2014), «Вплив занять фітнес-аеробікою на функціональні показники жінок», Фізична культура, спорт та здоров’я нації: збірник наукових праць Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, Вип.17, С. 343-347.

Шишкіна, О.М., Муллагільдіна, А.Я. (2015), «Зміни рівня фізичної підготовленості жінок, які займаються фітнес-аеробікою», Науковий Часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія №15. «Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (Фізична культура і спорт)», № ЗК1(56)15, С. 393-395.

Armstrong, T. (2011), «Physical activity and health benefits», 14th World Conference Sport for All 20–23.09.2011: Abstracts Book, Beijing, pp. 46-49.

Crossley, J. (2012), Personal training: Theory and Practice Routledge.

Stewart, A. & Sutton, L. (2012), Body composition in sport, exercise and health, Routledge, London.

Synytsya, T.O., Shesterova, L.E. & Synytsya, S.V. (2014), «The popular activities of health aerobics among women of Ukraine», Stiinta culturii fizice: Pregatire professional antrenament sportive educatie fizica recuperare recreatіe, Chişinău, No. 19(3), pp. 101-107.

Yarmak, O., Galan, Y., Hakman, A., Dotsyuk, L. & Teslitskyi, Y. (2017), "The use of modern means of health improving fitness during the process of physical education of student youth", Journal of Physical Education and Sport, No. 17(3), pp. 1935-1940.