Особистість і життєві ситуації у концептуальному просторі психологічної науки
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.59-87Ключові слова:
ситуація, життєва ситуація, структура життєвої ситуації, діяльний суб’єкт, активність особистості.Анотація
У статті представлено науково-категорійний аналіз понять «ситуація», «життєва ситуація» та «складна життєва ситуація». Констатовано, що методологічний аналіз життєвої ситуації містить три рівні:
життєва ситуація як умова життя людини; ситуація як етап життєвого шляху особистості; формування ставлення особистості до ситуації. Установлено, що ступінь і характер активності особистості у ситуації науковці розуміють по-різному. З’ясовано, що активність особистості детермінується: 1) зовнішніми атрибутами ситуації, елементами середовища (ситуація як середовище); 2) власним внутрішнім життєвим простором, когнітивною репрезентацією об’єктивної реальності (ситуація як суб’єктивна внутрішня реальність). Особистість, поведінка якої в ситуації зумовлена зовнішніми і внутрішніми чинниками реальності, здійснює: 1) цілеспрямований діяльний вплив на ситуацію з метою створення власної ситуативної специфічності (ситуація як взаємодія особистості й середовища); 2) соціальне конструювання діяльності відповідно до регламентуючих нормативних ознак ситуації (ситуація як соціокультурно детермінована інтерактивна одиниця); 3) творить власний життєвий шлях і піддається трансформації під впливом життєвих подій (ситуація як сукупність життєвих подій та обставин). Запропоновано розглядати структуру життєвої ситуації з точки зору системного підходу і до складових її структури відносити: І. Сукупність елементів середовища (об’єктивний бік), що складають фізичні та соціальні чинники. ІІ. Особистість (суб’єктивний бік) як діяльний суб’єкт життєвої ситуації, який: 1) «визначає» життєву ситуацію на основі системи значень і ціннісно-нормативної системи, які є компонентами картини ситуації, у процесі особистісної та соціальної взаємодії з ситуацією; 2) трансформує ситуацію – створює власну ситуаційну специфічність. Констатовано, що «визначення ситуації» розкриває особистісну значущість і соціальну цінність ситуації для суб’єкта, який сприймає, та здійснюється за допомогою інтеракції і комунікації, завдяки процесу соціального конструювання реальності (процес урахування соціально-культурного контексту ситуації та визначення «меж» цієї ситуації). Тому поведінка особистості у життєвій ситуації обумовлена, з одного боку, когнітивним конструктом – картиною життєвої ситуації, а з іншого – системою соціокультурної нормативності, яка також відображає зміст свідомості суб’єкта і є складовою цілісної картини світу. Мова йде про соціокультурну детермінацію як поведінки суб’єкта у ситуації, так і життєвої ситуації загалом. Вступаючи у взаємодію з життєвою ситуацією, особистість, з одного боку, будує цю взаємодію в контексті всього життєвого шляху, а з іншого – реалізує всю систему сформованих у неї відносин. Водночас ситуація може запускати динаміку смислових процесів, вимагаючи від особистості необхідних змін, переходу до нового етапу екзистенції, пошуку нової ідентичності, переосмислення життєвого шляху і побудови нової його картини.
Посилання
Абульханова-Славская К. А. Стратегии жизни. Москва : Мысль, 1991. 300 с.
Александрова О. В., Дерманова И. Б. Психосемантический подход к оценке сложной жизненной ситуации (на примере ситуации, связанной с заболеванием, угрожающим жизни ребенка). Вестник Санкт-Петербургского университета. Психология. 2016. Вып. 4. С. 40–50.
Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. Санкт-Петербург : Питер, 2016. 288 с.
Анцыферова Л. И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита. Психологический журнал. 1994. Т. 15. № 1. С. 3–18.
Аргайл М. Основные характеристики ситуаций. Психология социальных ситуаций: хрестоматия / под ред. Н. В. Гришиной. Санкт-Петербург : Питер, 2001. С. 178–188.
Аргайл М., Фернхем А., Грахам Дж. Концепт ситуации в различных областях психологии. Психология социальных ситуаций: хрестоматия / под ред. Н. В. Гришиной. Санкт-Петербург : Питер, 2001. С. 44.
Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / пер. Е. Д. Руткевич. Москва : Медиум, 1995. 323 с.
Бурлачук Л. Ф., Михайлова Н. Б. К психологической теории ситуации. Психологический журнал. 2002. Т. 23. № 1. С. 5–17.
Василенко Т. Д. Трудная жизненная ситуация: методологический анализ. Медицинская психология в России: электрон. науч. журн. 2014. № 6 (29). URL : http://mprj.ru.
Василюк Ф. Е. Психология переживания. Анализ преодоления крити-
ческих ситуаций: монография. Москва : Изд-во МГУ, 1984. 200 с.
Ващенко І. В. Ретроспектива сутності поняття «життєва ситуація». Психологічна освіта в Україні: традиції, сучасність та перспективи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з нагоди святкування 50-річчя від початку фахової підготовки психологів у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та Дня психолога (21–22 квітня 2017 року) / за ред. І. В. Данилюка. Київ : Логос, 2017. С. 42–44.
Воронин В. Н., Князев В. Н. К определению психологического понятия ситуации. Актуальные вопросы организационно-психологического обеспечения работы с кадрами. Москва, 1989. С. 46–57.
Головаха Е. И. Жизненная перспектива и ценностные ориентации личности. Психология личности. Санкт-Петербург : Питер, 2003. С. 256–268.
Гофман И. Представление себя другим в повседневной жизни / пер. с англ. и вступ. статья А. Д. Ковалева. Москва : КАНОН-Пресс-Ц, 2000. 304 с.
Дридзе Т. М., Косолапов М. С., Кроник А. А. К технологии изучения социальных процессов с позиций проблемно-ситуационного подхода. Прогнозное проектирование и социальная диагностика. Москва, 1991. С. 36–56.
Коржова Е. Ю. Развитие личности в контексте жизненной ситуации. Психология социальных ситуаций: хрестоматия: [виды и характеристики ситуаций. Восприятие ситуаций. Социальная ситуация развития. Ситуация конфликта. Психологическая защита. Ситуации риска. Психология среды] / сост. Н. В. Гришина. Санкт-Петербург : Питер, 2001. С. 279–284.
Кравченко Е. И. Социологическая концепция И. Гофмана. Современная американская социология / под ред. В. И. Добренькова. Москва, 1994. С. 165–187.
Лазуренко С. Б. и др. Теоретическое и эмпирическое обоснование паллиативной помощи в педиатрии. Педиатрическая фармакология. 2013. Т. 10. № 2. С. 101–106.
Левин К. Конструктивное представление ситуации. Психология социальных ситуаций: хрестоматия / под ред. Н. В. Гришиной. Санкт-Петербург : Питер, 2001. С. 36.
Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведения: в 2 т. Москва, 1983. Т. 1. 365 с.
Либина А. В. Совладающий интеллект: человек в сложной жизненной ситуации. Москва : Эксмо, 2008. 400 с.
Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. Москва : Наука, 1984. 445 с.
Магнуссон Д. Ситуационный анализ: эмпирические исследования соотношений выходов и ситуаций. Психологический журнал. 1983. Т. 4. № 2. С. 28–33.
Матюшкин А. М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. Москва : Директмедиа Паблишинг, 2008. 392 с.
Мясищев В. Н. Психология отношений: избранные психологические труды / под ред. А. А. Бодалева. Воронеж : НПО «Модек», 1998. 363 с.
Парфенова Н. Б. О подходах к классификации и диагностике жизненных ситуаций. Вестник Псковского государственного университета. Серия: Социально-гуманитарные и психолого-педагогические науки. 2009. № 9. С. 109–117.
Росс Л., Нисбетт Р. Человек и ситуация. Уроки социальной психологии / пер. с англ. В. В. Румынского, под ред. Е. Н. Емельянова, В. С. Магуна. Москва, 2000. 429 с.
Рубинштейн С. Л. Теоретические вопросы психологии и проблема личности. Психология личности: сборник статей / сост. А. Б. Орлов. Москва : ООО «Вопросы психологии», 2003. С. 19–27.
Рягузова Е. В. Ситуация: горизонты психологической интерпретации. Известия Саратовского университета. Серия Философия. Психология. Педагогика. 2006. Т. 6. Вып. 1/2. С. 81–86.
Томас У., Знанецкий Ф. Методологические заметки. Американская социологическая мысль / под ред. В. И. Добренькова. Москва, 1994. С. 332–339.
Филиппов А. В., Ковалев С. В. Ситуация как элемент психологического тезауруса. Психологический журнал. 1986. Т. 7. № 1. С. 12–22.
Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность: 2-е изд. Санкт-Петербург : Питер; Москва : Смысл, 2003. 860 с.
Шибутани Т. Социальная психология / пер. с англ. В. Б. Ольшанского. Ростов-на-Дону : Феникс, 1999. 539 с.
Шутц В. Глубокая простота. Основы жизненной философии / пер. с англ. А. Шевченко. Москва : Правда, 2007. 248 с.
Canter, D. (1986). Putting Situations in Their Place: Foundations for a Bridge between Social and Environmental Psychology. Social Behavior in Context (рр. 39–208). London.
Mischel, W., Shoda, Y., & Ayduk, O. (2007). Introduction to Personality: Toward an Integrative Science of the Person (8th Edition). Hoboken, New Jersey : John Wiley & Sons. 594 p.
Stebbins, R. A. (1981). A theory of the definition of the situation. A. Furnham & M. Argyle (Eds.). The Psychology of social situations – selected readings. Oxford, England : Pergamon Press. 353 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.