Особистість і життєві ситуації у концептуальному просторі психологічної науки

Автор(и)

  • Ірина Ващенко Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ (Україна), Україна https://orcid.org/0000-0003-4424-5790
  • Іванна Ананова Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ (Україна), Україна https://orcid.org/0000-0001-7338-1658

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.59-87

Ключові слова:

ситуація, життєва ситуація, структура життєвої ситуації, діяльний суб’єкт, активність особистості.

Анотація

У статті представлено науково-категорійний аналіз понять «ситуація», «життєва ситуація» та «складна життєва ситуація». Констатовано, що методологічний аналіз життєвої ситуації містить три рівні:
життєва ситуація як умова життя людини; ситуація як етап життєвого шляху особистості; формування ставлення особистості до ситуації. Установлено, що ступінь і характер активності особистості у ситуації науковці розуміють по-різному. З’ясовано, що активність особистості детермінується: 1) зовнішніми атрибутами ситуації, елементами середовища (ситуація як середовище); 2) власним внутрішнім життєвим простором, когнітивною репрезентацією об’єктивної реальності (ситуація як суб’єктивна внутрішня реальність). Особистість, поведінка якої в ситуації зумовлена зовнішніми і внутрішніми чинниками реальності, здійснює: 1) цілеспрямований діяльний вплив на ситуацію з метою створення власної ситуативної специфічності (ситуація як взаємодія особистості й середовища); 2) соціальне конструювання діяльності відповідно до регламентуючих нормативних ознак ситуації (ситуація як соціокультурно детермінована інтерактивна одиниця); 3) творить власний життєвий шлях і піддається трансформації під впливом життєвих подій (ситуація як сукупність життєвих подій та обставин). Запропоновано розглядати структуру життєвої ситуації з точки зору системного підходу і до складових її структури відносити: І. Сукупність елементів середовища (об’єктивний бік), що складають фізичні та соціальні чинники. ІІ. Особистість (суб’єктивний бік) як діяльний суб’єкт життєвої ситуації, який: 1) «визначає» життєву ситуацію на основі системи значень і ціннісно-нормативної системи, які є компонентами картини ситуації, у процесі особистісної та соціальної взаємодії з ситуацією; 2) трансформує ситуацію – створює власну ситуаційну специфічність. Констатовано, що «визначення ситуації» розкриває особистісну значущість і соціальну цінність ситуації для суб’єкта, який сприймає, та здійснюється за допомогою інтеракції і комунікації, завдяки процесу соціального конструювання реальності (процес урахування соціально-культурного контексту ситуації та визначення «меж» цієї ситуації). Тому поведінка особистості у життєвій ситуації обумовлена, з одного боку, когнітивним конструктом – картиною життєвої ситуації, а з іншого – системою соціокультурної нормативності, яка також відображає зміст свідомості суб’єкта і є складовою цілісної картини світу. Мова йде про соціокультурну детермінацію як поведінки суб’єкта у ситуації, так і життєвої ситуації загалом. Вступаючи у взаємодію з життєвою ситуацією, особистість, з одного боку, будує цю взаємодію в контексті всього життєвого шляху, а з іншого – реалізує всю систему сформованих у неї відносин. Водночас ситуація може запускати динаміку смислових процесів, вимагаючи від особистості необхідних змін, переходу до нового етапу екзистенції, пошуку нової ідентичності, переосмислення життєвого шляху і побудови нової його картини.

Біографії авторів

Ірина Ващенко, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ (Україна)

Доктор психологічних наук, професор кафедри загальної
психології

Іванна Ананова, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ (Україна)

Кандидат психологічних наук, асистент кафедри загальної
психології

Посилання

Абульханова-Славская К. А. Стратегии жизни. Москва : Мысль, 1991. 300 с.

Александрова О. В., Дерманова И. Б. Психосемантический подход к оценке сложной жизненной ситуации (на примере ситуации, связанной с заболеванием, угрожающим жизни ребенка). Вестник Санкт-Петербургского университета. Психология. 2016. Вып. 4. С. 40–50.

Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. Санкт-Петербург : Питер, 2016. 288 с.

Анцыферова Л. И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита. Психологический журнал. 1994. Т. 15. № 1. С. 3–18.

Аргайл М. Основные характеристики ситуаций. Психология социальных ситуаций: хрестоматия / под ред. Н. В. Гришиной. Санкт-Петербург : Питер, 2001. С. 178–188.

Аргайл М., Фернхем А., Грахам Дж. Концепт ситуации в различных областях психологии. Психология социальных ситуаций: хрестоматия / под ред. Н. В. Гришиной. Санкт-Петербург : Питер, 2001. С. 44.

Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / пер. Е. Д. Руткевич. Москва : Медиум, 1995. 323 с.

Бурлачук Л. Ф., Михайлова Н. Б. К психологической теории ситуации. Психологический журнал. 2002. Т. 23. № 1. С. 5–17.

Василенко Т. Д. Трудная жизненная ситуация: методологический анализ. Медицинская психология в России: электрон. науч. журн. 2014. № 6 (29). URL : http://mprj.ru.

Василюк Ф. Е. Психология переживания. Анализ преодоления крити-

ческих ситуаций: монография. Москва : Изд-во МГУ, 1984. 200 с.

Ващенко І. В. Ретроспектива сутності поняття «життєва ситуація». Психологічна освіта в Україні: традиції, сучасність та перспективи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з нагоди святкування 50-річчя від початку фахової підготовки психологів у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та Дня психолога (21–22 квітня 2017 року) / за ред. І. В. Данилюка. Київ : Логос, 2017. С. 42–44.

Воронин В. Н., Князев В. Н. К определению психологического понятия ситуации. Актуальные вопросы организационно-психологического обеспечения работы с кадрами. Москва, 1989. С. 46–57.

Головаха Е. И. Жизненная перспектива и ценностные ориентации личности. Психология личности. Санкт-Петербург : Питер, 2003. С. 256–268.

Гофман И. Представление себя другим в повседневной жизни / пер. с англ. и вступ. статья А. Д. Ковалева. Москва : КАНОН-Пресс-Ц, 2000. 304 с.

Дридзе Т. М., Косолапов М. С., Кроник А. А. К технологии изучения социальных процессов с позиций проблемно-ситуационного подхода. Прогнозное проектирование и социальная диагностика. Москва, 1991. С. 36–56.

Коржова Е. Ю. Развитие личности в контексте жизненной ситуации. Психология социальных ситуаций: хрестоматия: [виды и характеристики ситуаций. Восприятие ситуаций. Социальная ситуация развития. Ситуация конфликта. Психологическая защита. Ситуации риска. Психология среды] / сост. Н. В. Гришина. Санкт-Петербург : Питер, 2001. С. 279–284.

Кравченко Е. И. Социологическая концепция И. Гофмана. Современная американская социология / под ред. В. И. Добренькова. Москва, 1994. С. 165–187.

Лазуренко С. Б. и др. Теоретическое и эмпирическое обоснование паллиативной помощи в педиатрии. Педиатрическая фармакология. 2013. Т. 10. № 2. С. 101–106.

Левин К. Конструктивное представление ситуации. Психология социальных ситуаций: хрестоматия / под ред. Н. В. Гришиной. Санкт-Петербург : Питер, 2001. С. 36.

Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведения: в 2 т. Москва, 1983. Т. 1. 365 с.

Либина А. В. Совладающий интеллект: человек в сложной жизненной ситуации. Москва : Эксмо, 2008. 400 с.

Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. Москва : Наука, 1984. 445 с.

Магнуссон Д. Ситуационный анализ: эмпирические исследования соотношений выходов и ситуаций. Психологический журнал. 1983. Т. 4. № 2. С. 28–33.

Матюшкин А. М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. Москва : Директмедиа Паблишинг, 2008. 392 с.

Мясищев В. Н. Психология отношений: избранные психологические труды / под ред. А. А. Бодалева. Воронеж : НПО «Модек», 1998. 363 с.

Парфенова Н. Б. О подходах к классификации и диагностике жизненных ситуаций. Вестник Псковского государственного университета. Серия: Социально-гуманитарные и психолого-педагогические науки. 2009. № 9. С. 109–117.

Росс Л., Нисбетт Р. Человек и ситуация. Уроки социальной психологии / пер. с англ. В. В. Румынского, под ред. Е. Н. Емельянова, В. С. Магуна. Москва, 2000. 429 с.

Рубинштейн С. Л. Теоретические вопросы психологии и проблема личности. Психология личности: сборник статей / сост. А. Б. Орлов. Москва : ООО «Вопросы психологии», 2003. С. 19–27.

Рягузова Е. В. Ситуация: горизонты психологической интерпретации. Известия Саратовского университета. Серия Философия. Психология. Педагогика. 2006. Т. 6. Вып. 1/2. С. 81–86.

Томас У., Знанецкий Ф. Методологические заметки. Американская социологическая мысль / под ред. В. И. Добренькова. Москва, 1994. С. 332–339.

Филиппов А. В., Ковалев С. В. Ситуация как элемент психологического тезауруса. Психологический журнал. 1986. Т. 7. № 1. С. 12–22.

Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность: 2-е изд. Санкт-Петербург : Питер; Москва : Смысл, 2003. 860 с.

Шибутани Т. Социальная психология / пер. с англ. В. Б. Ольшанского. Ростов-на-Дону : Феникс, 1999. 539 с.

Шутц В. Глубокая простота. Основы жизненной философии / пер. с англ. А. Шевченко. Москва : Правда, 2007. 248 с.

Canter, D. (1986). Putting Situations in Their Place: Foundations for a Bridge between Social and Environmental Psychology. Social Behavior in Context (рр. 39–208). London.

Mischel, W., Shoda, Y., & Ayduk, O. (2007). Introduction to Personality: Toward an Integrative Science of the Person (8th Edition). Hoboken, New Jersey : John Wiley & Sons. 594 p.

Stebbins, R. A. (1981). A theory of the definition of the situation. A. Furnham & M. Argyle (Eds.). The Psychology of social situations – selected readings. Oxford, England : Pergamon Press. 353 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-11-05

Як цитувати

Ващенко, І., & Ананова, І. (2019). Особистість і життєві ситуації у концептуальному просторі психологічної науки. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (46), 59–87. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.59-87