Особистісні риси і прийняття рішень у залежних від психоактивних речовин осіб

Автор(и)

  • Наріман Дарвішов Київський університет імені Тараса Шевченка, м. Київ (Україна), Україна https://orcid.org/0000-0001-6614-0477

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.88-113

Ключові слова:

прийняття рішень, залежність, психоактивні речовини, особистісні диспозиції, толерантність до невизначеності, сприйняття часової перспективи, стратегії прийняття рішень.

Анотація

У статті представлено порівняльне дослідження особливостей особистісних характеристик, що впливають на процес прийняття рішення в осіб із залежністю від психоактивних речовин та осіб без залежності. Для цих груп було виявлено основні відмінності у регуляторних механізмах прийняття рішення. Метою статті є дослідження особливостей психологічних характеристик, асоційованих із процесом прийняття рішень в осіб із залежністю від психоактивних речовин. У якості психометричних методів дослідження використано такі методики: 1) «Мельбурнський опитувальник прийняття рішень» (Корнилова, 2013); 2) опитувальник «Особистісні чинники прийняття рішення» (Корнилова, 1997); 3) «Новий опитувальник толерантності до невизначеності» (Корнилова, 2010); 4) «Опитувальник часової перспективи Зімбардо» (Митина, 2008); 5) «П’ятифакторний опитувальник особистості 5PFQ» (Хромов, 2000); 6) «Шкала ризику розвитку залежності від психо-активних речовин SURPS» (Woicik, 2009). Методом статистичної обробки було обрано критерій Манна – Вітні. У дослідженні взяли участь 125 осіб, із яких 65 осіб не мали встановленої залежності, 60 осіб на момент дослідження мали діагностовану залежність від психоактивних речовин і проходили програму реабілітації від залежності. Група залежних осіб включала в себе 30 осіб із полінаркоманією та 30 осіб з алкогольною залежністю. Результати дослідження відобразили значущі відмінності (p ≤ 0,05) за параметрами: «схильність до ризику», «пильність», «уникнення вибору», «надпильність», «толерантність до невизначеності», «негативне минуле», «депресивність», «пошук симуляції», що виявилися більш вираженими у групи залежних осіб, порівняно з контрольною групою; «пильність», «відкритість досвіду», «нейротизм», «сумлінність», «сприйняття майбутнього», що виявилися менш вираженими у залежних осіб, порівняно з контрольною групою. Проаналізовано статистично значущі відмінності всередині групи залежних – між групою осіб з алкогольною залежністю та групою полінаркоманів за параметрами: «толерантність до невизначеності» – виявилася вищою у групі полінаркоманів; «нейротизм », «негативне минуле», «депресивність», «тривожність» – виявилися вищими у групі осіб з алкогольною залежністю. Отже, залежні особи загалом демонстрували вищу схильність до ризику, вищу схильність до дезадаптивних стилів і стратегій прийняття рішення та вищу толерантність до невизначеності, водночас були менш схильні до врахування довготривалих перспектив власного рішення. Установлено, що особи з алкогольною залежністю у процесі прийняття рішення мають нижчу емоційну стійкість, є більш чутливими до ситуаційного тиску та негативних аспектів наявних поведінкових альтернатив, у той час як група полінаркоманів демонструє вищу емоційну стійкість і толерантність до невизначеності.

Біографія автора

Наріман Дарвішов, Київський університет імені Тараса Шевченка, м. Київ (Україна)

Аспірант кафедри психодіагностики і клінічної психології

Посилання

Анохин П. К. Принципиальные вопросы общей теории функциональных систем. Принципы системной организации функций. Москва : Наука, 1973. С. 5–61.

Корнилова Т. В., Корнилов С. A. Интуиция, интеллект и личностные свойства (результаты апробации опросника С. Эпстайна). Психологические исследования. 2013. № 3 (11). С. 5.

Корнилова Т. В. Мельбурнский опросник принятия решений: русскоязычная адаптация. Психологические исследования: электронный научный журнал. 2013. Т. 6. Вып. 31. С. 4.

Корнилова Т. В. Новый опросник толерантности-интолерантности к неопределенности. Психологический журнал. 2010. Т. 31. Вып. 1. С. 74–86.

Корнилова Т. В. Риск в мышлении как условие риска в действии. Управление риском. 1997. Вып. 3. С. 21–28.

Литвинчук Л. М. Проблема анозогнозії наркологічних хворих як фактор виявлення закономірностей процесів реабілітації та ресоціалізації. Актуальні проблеми психології. 2016. Т. 14. Вип. 11. С. 38–49.

Лурия А. Р., Хомская Е. Д. О некоторых теоретических вопросах проблемы «принятия решения» в свете нейропсихологии / под ред. П. К. Анохина, В. Ф. Рубахина, В. Б. Швыркова. Москва : Наука, 1976. С. 146–157.

Митина О. В., Сырцова А. Опросник по временной перспективе Ф. Зимбардо (ZTPI): результаты психометрического анализа русскоязычной версии. Вестник Московского университета. Серия 14: Психология. 2008. Вып. 4. С. 67–90.

Судаков К. В. Развитие теории функциональных систем в научной школе П. К. Анохина. Вестник Международной академии наук (Русская секция). 2011. Вып. 1. С. 15–19.

Хромов А. Б. Пятифакторный опросник личности: учеб.-метод. пособие. Курган : Изд-во Курган. гос. ун-та, 2000. 23 с.

Щербина Л. Ф. Динаміка смислових структур осіб, залежних від психоактивних речовин, в процесі психологічної реабілітації: автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.04. Київ, 2004. 19 с.

Bechara, A. (2005). Decision making, impulse control and loss of willpower to resist drugs: a neurocognitive perspective. Nature neuroscience, 8 (11), 1458.

Byrne, K. A., Silasi-Mansat, C. D., & Worthy, D. A. (2015). Who chokes under pressure? The Big Five personality traits and decision – making under pressure. Personality and individual differences, 74, 22–28.

Caspi, A., Moffitt, T. E., Newman, D. L., & Silva, P. A. (1996). Behavioral observations at age 3 years predict adult psychiatric disorders: Longitudinal evidence from a birth cohort. Archives of general psychiatry, 53 (11), 1033–1039.

Gigerenzer, G. (2015). Simply rational: Decision making in the real world. Evolution and Cognition.

Janis, I. L., & Mann, L. (1977). Decision making: A psychological analysis of conflict, choice, and commitment. Free press.

John, O. P., & Srivastava, S. (1999). The Big Five trait taxonomy: History, measurement, and theoretical perspectives. Handbook of personality: Theory and research, 2 (1999), 102–138.

Long, E. C., Milcheva, S., Psederska, E., Vasilev, G., Bozgunov, K., Nedelchev, D., & Vassileva, J. (2018). Validation of the Substance Use Risk Profile Scale (SURPS) with Bulgarian substance dependent individuals. Frontiers in psychology, 9.

Mann, L., & Tan, C. (1993). The hassled decision maker: The effects of perceived time pressure on information processing in decision making. Australian Journal of Management, 18 (2), 197–209.

Pavlova, E. M., & Kornilova, T. V. (2019). The Role of the Triad of Traits «Tolerance for Uncertainty – Emotional Intelligence – Intuition» in Self-Assessed Creativity in Creative Professionals. Psychological – Educational Studies, 11 (1), 107–117.

Riaz, M. N., Riaz, M. A., & Batool, N. (2012). Personality Types as Predictors of Decision Making Styles. Journal of Behavioral Sciences, 22 (2).

Studer-Luethi, B., Jaeggi, S. M., Buschkuehl, M., & Perrig, W. J. (2012). Influence of neuroticism and conscientiousness on working memory training outcome. Personality and Individual Differences, 53 (1), 44–49.

Verdejo-Garcia, A., Chong, T. T. J., Stout, J. C., Yücel, M., & London, E. D. (2018). Stages of dysfunctional decision – making in addiction. Pharmacology Biochemistry and Behavior, 164, 99–105.

Wittmann, M., & Paulus, M. P. (2008). Decision making, impulsivity and time perception. Trends in cognitive sciences, 12 (1), 7–12.

Woicik, P. A., Stewart, S. H., Pihl, R. O., & Conrod, P. J. (2009). The substance use risk profile scale: a scale measuring traits linked to reinforcement-specific substance use profiles. Addict Behavior, 34,

–1055.

World Health Organization (2018). International classification of diseases for mortality and morbidity statistics (11th Revision). Retrieved from https://icd.who.int/browse11/l– m/en.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-10-09

Як цитувати

Дарвішов, Н. (2019). Особистісні риси і прийняття рішень у залежних від психоактивних речовин осіб. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (46), 88–113. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.88-113