Особистісні риси і прийняття рішень у залежних від психоактивних речовин осіб

Abstract

У статті представлено порівняльне дослідження особливостей особистісних характеристик, що впливають на процес прийняття рішення в осіб із залежністю від психоактивних речовин та осіб без залежності. Для цих груп було виявлено основні відмінності у регуляторних механізмах прийняття рішення. Метою статті є дослідження особливостей психологічних характеристик, асоційованих із процесом прийняття рішень в осіб із залежністю від психоактивних речовин. У якості психометричних методів дослідження використано такі методики: 1) «Мельбурнський опитувальник прийняття рішень» (Корнилова, 2013); 2) опитувальник «Особистісні чинники прийняття рішення» (Корнилова, 1997); 3) «Новий опитувальник толерантності до невизначеності» (Корнилова, 2010); 4) «Опитувальник часової перспективи Зімбардо» (Митина, 2008); 5) «П’ятифакторний опитувальник особистості 5PFQ» (Хромов, 2000); 6) «Шкала ризику розвитку залежності від психо-активних речовин SURPS» (Woicik, 2009). Методом статистичної обробки було обрано критерій Манна – Вітні. У дослідженні взяли участь 125 осіб, із яких 65 осіб не мали встановленої залежності, 60 осіб на момент дослідження мали діагностовану залежність від психоактивних речовин і проходили програму реабілітації від залежності. Група залежних осіб включала в себе 30 осіб із полінаркоманією та 30 осіб з алкогольною залежністю. Результати дослідження відобразили значущі відмінності (p ≤ 0,05) за параметрами: «схильність до ризику», «пильність», «уникнення вибору», «надпильність», «толерантність до невизначеності», «негативне минуле», «депресивність», «пошук симуляції», що виявилися більш вираженими у групи залежних осіб, порівняно з контрольною групою; «пильність», «відкритість досвіду», «нейротизм», «сумлінність», «сприйняття майбутнього», що виявилися менш вираженими у залежних осіб, порівняно з контрольною групою. Проаналізовано статистично значущі відмінності всередині групи залежних – між групою осіб з алкогольною залежністю та групою полінаркоманів за параметрами: «толерантність до невизначеності» – виявилася вищою у групі полінаркоманів; «нейротизм », «негативне минуле», «депресивність», «тривожність» – виявилися вищими у групі осіб з алкогольною залежністю. Отже, залежні особи загалом демонстрували вищу схильність до ризику, вищу схильність до дезадаптивних стилів і стратегій прийняття рішення та вищу толерантність до невизначеності, водночас були менш схильні до врахування довготривалих перспектив власного рішення. Установлено, що особи з алкогольною залежністю у процесі прийняття рішення мають нижчу емоційну стійкість, є більш чутливими до ситуаційного тиску та негативних аспектів наявних поведінкових альтернатив, у той час як група полінаркоманів демонструє вищу емоційну стійкість і толерантність до невизначеності.