Когнітивні предиктори цінності власного життя у студентів

Автор(и)

  • Марат Кузнецов Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды, г. Харьков (Украина), Україна https://orcid.org/0000-0001-7662-9938
  • Набил Диаб Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды, г. Харьков (Украина), Україна https://orcid.org/0000-0002-5909-9485

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-48.175-205

Ключові слова:

цінність власного життя, почуття цінності власно¬го життя, когнітивний предиктор почуття цінності власного життя, параметри цінності власного життя, модус переживання почуття цін¬ності власного життя у студентів, базисні переконання.

Анотація

Мета статті – відобразити результати емпіричного дослідження почуття цінності власного життя (ЦВЖ) у студентів. Під переживанням почуття ЦВЖ розуміється спрямована активність людини, за допомогою якої вона зміцнює (підсилює) своє психологічне й особистісне буття. Перевірено припущення про важливу роль когнітивного чинника в переживанні почуття ЦВЖ у студентів. Вивчено роль такого когнітивного чинника, як базисні переконання. Методи. Базисні переконання діагностовано за допомогою модифікованого опитувальника R. Janoff-Bulman. Для діагностики параметрів почуття ЦВЖ використано авторський опитувальник. У тестуванні брали участь 286 студентів. Обчислено кореляції між показниками двох опитувальників. Використано логістичну регресію. Результати. Такі параметри почуття ЦВЖ, як «Оптимізм», «Здоров’я», «Самоконтроль, інформація, саморозвиток», «Влада, статус, багатство» і «Близькі стосунки, родина, затребуваність» виявилися тісно пов’язаними з показниками базисних переконань. Особливо це стосується переконань у справедливості, у позитивному образі «Я», у контролі, у доброзичливості. Виявлено вікові відмінності у структурі кореляцій між показниками. У студентів старших курсів переживання почуття ЦВЖ як володіння владою, статусом і багатством тісніше пов’язано з базисним переконанням у справедливості, ніж у студентів молодших курсів. Говорячи про здоров’я, вони частіше відзначають важливість контролю.  Старші в оцінці ролі сім’ї та близьких відносин менше сподіваються на удачу, ніж студенти молодших курсів. Виокремлено два модуси переживання почуття ЦВЖ – модус «Зближення з людьми» і модус «Дистанціювання від людей». За допомогою логістичної регресії обчислено шанс, із яким у студентів тенденція зближення з людьми переважатиме над тенденцією віддалення від людей. У якості предикторів у регресійне рівняння увійшли показники опитування базисних переконань. Висновок. Доведено, що переважання тенденції зближення над тенденцією дистанціювання при переживанні почуття ЦВЖ у студентів детерміновано трьома когнітивними предикторами. Це – переконання у справедливості, у контролі того, що відбувається, а також у позитивності образу «Я». Переконання у доброзичливості навколишнього світу і в удачі до числа впливових когнітивних предикторів почуття ЦВЖ не увійшли.

Біографії авторів

Марат Кузнецов, Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды, г. Харьков (Украина)

Доктор психологических наук, профессор кафедры психологии

Набил Диаб, Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды, г. Харьков (Украина)

Аспирант кафедры психологии

Посилання

Бандура А. Теория социального научения. Санкт-Петербург : Евразия, 2000. 320 с.

Бек А., Раш А., Шо Б., Эмери Г. Когнитивная терапия депрессии. Санкт-Петербург : Питер, 2003. 304 с.

Виртц У. Убийство души. Инцест и терапия. Москва : Когито-Центр, 2014. 293 с.

Герман Дж. Психологічна травма та шлях до видужання. Наслідки на-сильства: від знущань у сім’ї до політичного терору. Львів : «Вид-во Старого Лева», 2015. 416 с.

Джонсон Р., Руль Дж. Проживая свою непрожитую жизнь. Москва : Институт общегуманитарных исследований, 2017. 248 с.

Диаб Н., Кузнецов М. А. Структурные особенности чувства ценности собственной жизни у студентов. Вісник Харківського національно¬го педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Психологія. Харків : ХНПУ, 2019. Вип. 60. С. 69–93. URL : https://doi.org/ 10.34142/23129387.2019.60.04.

Зимбардо Ф., Бойд Дж. Парадокс времени. Новая психология време¬ни, которая улучшит вашу жизнь. Санкт-Петербург : Речь, 2010. 352 с.

Кадыров Р. В. Посттравматическое стрессовое расстройство (PTSD): со-стояние проблемы, психодиагностика и психологическая помощь. Санкт-Петербург : Речь, 2012. 448 с.

Колесніченко О. С. Засади бойової психологічної травматизації військо-вослужбовців Національної гвардії України: монографія. Харків : ФОП Бровін О. В., 2018. 488 с.

Кристал Г., Кристал Дж. Интеграция и самоисцеление. Аффект, травма и алекситимия. Москва : Институт общегуманитарных исследова¬ний, 2006. 800 с.

Кузнецов М. А., Зотова Л. Н. Жизнестойкость и образ здоровья у сту-дентов. Харьков : Изд-во «Диса Плюс», 2017. 397 с. URL : http:// dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/2952.

Кузнецов М. А., Диаб Н. Темпоральные предикторы чувства ценности собственной жизни в юношеском возрасте. Eurasian Scientific Congress. The 1st International scientific and practical conference «Eurasian scientific congress» (January 27–28, 2020). Barcelona, Spain : Barca Academy Publishing, 2020. P. 473–478.

Лактионов А. Н. Координаты индивидуального опыта. Харьков : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2010. 366 с.

Леонтьев А. Н. Образ мира. Избранные психологические произведения. В 2-х тт. Москва : Педагогика, 1983. Т. II. С. 251–261.

Лэнгле А. Воплощенная экзистенция. Развитие, применение и концеп¬ты экзистенциального анализа. Материалы для психотерапии, консультирования и коучинга. Харьков : Гуманитарный Центр, 2019. 462 с.

Магомед-Эминов М. Ш. Трансформация личности. Москва : Психоана-литическая Ассоциация, 1998. 496 с.

Макклелланд Д. Мотивация человека. Санкт-Петербург : Питер, 2007. 672 с.

Малкина-Пых И. Г. Экстремальные ситуации. Москва : Изд-во «Экс¬мо», 2005. 960 с.

Мэй Р. Свобода и судьба. Москва : Институт общегуманитарных иссле-дований, 2012. 288 с.

Нартова-Бочавер С. К. Человек суверенный: психологическое исследо-вание субъекта в его бытии. Санкт-Петербург : Питер, 2008. 400 с.

Наследов А. Д. IBM SPSS Statistics 20 и AMOS: профессиональный ста-тистический анализ данных. Санкт-Петербург : Питер, 2013. 416 с.

Падун М. А., Котельникова А. В. Психическая травма и картина мира: теория, эмпирия, практика. Москва : Изд-во «Институт психоло¬гии РАН», 2012. 206 с.

Селигман М. Как научиться оптимизму: измените взгляд на мир и свою жизнь. Москва : Альпина Паблишер, 2015. 338 с.

Тарабрина Н. В. Психология посттравматического стресса: теория и практика. Москва : Изд-во «Институт психологии РАН», 2009. 304 с.

Фромм Э. Искусство любить. Душа человека. Москва : Республика, 1992. С. 109–178.

Хоровиц Л. М., Френч Р. С., Андерсон К. А. Прототип одинокой лич-ности. Лабиринты одиночества. Москва : Прогресс, 1989. С. 243– 274.

Шпрангер Э. Формы жизни: Гуманитарная психология и этика личности. Москва : «Канон+»; РООИ «Реабилитация», 2014. 400 с.

Юнг К.-Г. Об энергетике души. Москва : Академический проект; Фонд «Мир», 2010. 297 с.

Beder, J. (2004). Loss of the assumptive world – How we deal with death and loss. Omega, 50 (4), 255–265. URL : https://doi.org/10.2190/ GXH6-8VY6-BQ0R-GC04..

Dweck, C. S., & Leggett, E. L. (1988). A Social-Cognitive Approach to Motivation and Personality. Psychological Review, 95 (2), 256–273. URL : http://dx.doi.org/10.1037/0033-295X.95.2.256.

Flavell, J. H. (1992). Cognitive Development: Past, Present, and Future. Developmental Psychology, 28 (6), 998–1005.

Janoff-Bulman, R. (1992). Shattered assumptions: Toward a new psychology of trauma. New York : Free Press. URL : https://doi.org/ 10.1080/00029157.1994.10403078.

Olefir, V., Kuznetsov, M., & Plokhikh, V. (2019). Effect of physical ex¬ercises and perceived stress interaction on students’ satisfaction with life. Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems of Physical Training and Sports, 23 (1), 30–35. URL : https://doi.org/ 10.15561/18189172.2019.0105.

Seligman, M. E., & Maier, S. F. (1967). Failure to escape traumatic shock. Journal of Experimental Psychology, 74 (1), 1–9. URL : https://doi. org/10.1037/h0024514.

Seligman, M. E. P., & Shulman, P. (1986). Explanatory style as a predic¬tor of productivity and quitting among life insurance sales agents. Journal of Personality and Social Psychology, 50, 832–838.

Skinner, E. A., Wellborn, J. G., & Connell, J. P. (1990). What it takes to do well in school and whether I’ve got it: The role of perceived control in children’s engagement and school achievement. Journal of Educational Psychology, 82, 22–32. URL : https://psycnet.apa.org/ doi/10.1037/0022-0663.82.1.22.

Weiner, B. (1985). An attributional theory of achievement motivation and emotion. Psychological Review, 92 (4), 548–573.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-04

Як цитувати

Кузнецов, М., & Диаб, Н. (2020). Когнітивні предиктори цінності власного життя у студентів. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (48), 175–205. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-48.175-205