Когнітивні предиктори цінності власного життя у студентів
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-48.175-205Ключові слова:
цінність власного життя, почуття цінності власно¬го життя, когнітивний предиктор почуття цінності власного життя, параметри цінності власного життя, модус переживання почуття цін¬ності власного життя у студентів, базисні переконання.Анотація
Мета статті – відобразити результати емпіричного дослідження почуття цінності власного життя (ЦВЖ) у студентів. Під переживанням почуття ЦВЖ розуміється спрямована активність людини, за допомогою якої вона зміцнює (підсилює) своє психологічне й особистісне буття. Перевірено припущення про важливу роль когнітивного чинника в переживанні почуття ЦВЖ у студентів. Вивчено роль такого когнітивного чинника, як базисні переконання. Методи. Базисні переконання діагностовано за допомогою модифікованого опитувальника R. Janoff-Bulman. Для діагностики параметрів почуття ЦВЖ використано авторський опитувальник. У тестуванні брали участь 286 студентів. Обчислено кореляції між показниками двох опитувальників. Використано логістичну регресію. Результати. Такі параметри почуття ЦВЖ, як «Оптимізм», «Здоров’я», «Самоконтроль, інформація, саморозвиток», «Влада, статус, багатство» і «Близькі стосунки, родина, затребуваність» виявилися тісно пов’язаними з показниками базисних переконань. Особливо це стосується переконань у справедливості, у позитивному образі «Я», у контролі, у доброзичливості. Виявлено вікові відмінності у структурі кореляцій між показниками. У студентів старших курсів переживання почуття ЦВЖ як володіння владою, статусом і багатством тісніше пов’язано з базисним переконанням у справедливості, ніж у студентів молодших курсів. Говорячи про здоров’я, вони частіше відзначають важливість контролю. Старші в оцінці ролі сім’ї та близьких відносин менше сподіваються на удачу, ніж студенти молодших курсів. Виокремлено два модуси переживання почуття ЦВЖ – модус «Зближення з людьми» і модус «Дистанціювання від людей». За допомогою логістичної регресії обчислено шанс, із яким у студентів тенденція зближення з людьми переважатиме над тенденцією віддалення від людей. У якості предикторів у регресійне рівняння увійшли показники опитування базисних переконань. Висновок. Доведено, що переважання тенденції зближення над тенденцією дистанціювання при переживанні почуття ЦВЖ у студентів детерміновано трьома когнітивними предикторами. Це – переконання у справедливості, у контролі того, що відбувається, а також у позитивності образу «Я». Переконання у доброзичливості навколишнього світу і в удачі до числа впливових когнітивних предикторів почуття ЦВЖ не увійшли.
Посилання
Бандура А. Теория социального научения. Санкт-Петербург : Евразия, 2000. 320 с.
Бек А., Раш А., Шо Б., Эмери Г. Когнитивная терапия депрессии. Санкт-Петербург : Питер, 2003. 304 с.
Виртц У. Убийство души. Инцест и терапия. Москва : Когито-Центр, 2014. 293 с.
Герман Дж. Психологічна травма та шлях до видужання. Наслідки на-сильства: від знущань у сім’ї до політичного терору. Львів : «Вид-во Старого Лева», 2015. 416 с.
Джонсон Р., Руль Дж. Проживая свою непрожитую жизнь. Москва : Институт общегуманитарных исследований, 2017. 248 с.
Диаб Н., Кузнецов М. А. Структурные особенности чувства ценности собственной жизни у студентов. Вісник Харківського національно¬го педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Психологія. Харків : ХНПУ, 2019. Вип. 60. С. 69–93. URL : https://doi.org/ 10.34142/23129387.2019.60.04.
Зимбардо Ф., Бойд Дж. Парадокс времени. Новая психология време¬ни, которая улучшит вашу жизнь. Санкт-Петербург : Речь, 2010. 352 с.
Кадыров Р. В. Посттравматическое стрессовое расстройство (PTSD): со-стояние проблемы, психодиагностика и психологическая помощь. Санкт-Петербург : Речь, 2012. 448 с.
Колесніченко О. С. Засади бойової психологічної травматизації військо-вослужбовців Національної гвардії України: монографія. Харків : ФОП Бровін О. В., 2018. 488 с.
Кристал Г., Кристал Дж. Интеграция и самоисцеление. Аффект, травма и алекситимия. Москва : Институт общегуманитарных исследова¬ний, 2006. 800 с.
Кузнецов М. А., Зотова Л. Н. Жизнестойкость и образ здоровья у сту-дентов. Харьков : Изд-во «Диса Плюс», 2017. 397 с. URL : http:// dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/2952.
Кузнецов М. А., Диаб Н. Темпоральные предикторы чувства ценности собственной жизни в юношеском возрасте. Eurasian Scientific Congress. The 1st International scientific and practical conference «Eurasian scientific congress» (January 27–28, 2020). Barcelona, Spain : Barca Academy Publishing, 2020. P. 473–478.
Лактионов А. Н. Координаты индивидуального опыта. Харьков : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2010. 366 с.
Леонтьев А. Н. Образ мира. Избранные психологические произведения. В 2-х тт. Москва : Педагогика, 1983. Т. II. С. 251–261.
Лэнгле А. Воплощенная экзистенция. Развитие, применение и концеп¬ты экзистенциального анализа. Материалы для психотерапии, консультирования и коучинга. Харьков : Гуманитарный Центр, 2019. 462 с.
Магомед-Эминов М. Ш. Трансформация личности. Москва : Психоана-литическая Ассоциация, 1998. 496 с.
Макклелланд Д. Мотивация человека. Санкт-Петербург : Питер, 2007. 672 с.
Малкина-Пых И. Г. Экстремальные ситуации. Москва : Изд-во «Экс¬мо», 2005. 960 с.
Мэй Р. Свобода и судьба. Москва : Институт общегуманитарных иссле-дований, 2012. 288 с.
Нартова-Бочавер С. К. Человек суверенный: психологическое исследо-вание субъекта в его бытии. Санкт-Петербург : Питер, 2008. 400 с.
Наследов А. Д. IBM SPSS Statistics 20 и AMOS: профессиональный ста-тистический анализ данных. Санкт-Петербург : Питер, 2013. 416 с.
Падун М. А., Котельникова А. В. Психическая травма и картина мира: теория, эмпирия, практика. Москва : Изд-во «Институт психоло¬гии РАН», 2012. 206 с.
Селигман М. Как научиться оптимизму: измените взгляд на мир и свою жизнь. Москва : Альпина Паблишер, 2015. 338 с.
Тарабрина Н. В. Психология посттравматического стресса: теория и практика. Москва : Изд-во «Институт психологии РАН», 2009. 304 с.
Фромм Э. Искусство любить. Душа человека. Москва : Республика, 1992. С. 109–178.
Хоровиц Л. М., Френч Р. С., Андерсон К. А. Прототип одинокой лич-ности. Лабиринты одиночества. Москва : Прогресс, 1989. С. 243– 274.
Шпрангер Э. Формы жизни: Гуманитарная психология и этика личности. Москва : «Канон+»; РООИ «Реабилитация», 2014. 400 с.
Юнг К.-Г. Об энергетике души. Москва : Академический проект; Фонд «Мир», 2010. 297 с.
Beder, J. (2004). Loss of the assumptive world – How we deal with death and loss. Omega, 50 (4), 255–265. URL : https://doi.org/10.2190/ GXH6-8VY6-BQ0R-GC04..
Dweck, C. S., & Leggett, E. L. (1988). A Social-Cognitive Approach to Motivation and Personality. Psychological Review, 95 (2), 256–273. URL : http://dx.doi.org/10.1037/0033-295X.95.2.256.
Flavell, J. H. (1992). Cognitive Development: Past, Present, and Future. Developmental Psychology, 28 (6), 998–1005.
Janoff-Bulman, R. (1992). Shattered assumptions: Toward a new psychology of trauma. New York : Free Press. URL : https://doi.org/ 10.1080/00029157.1994.10403078.
Olefir, V., Kuznetsov, M., & Plokhikh, V. (2019). Effect of physical ex¬ercises and perceived stress interaction on students’ satisfaction with life. Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems of Physical Training and Sports, 23 (1), 30–35. URL : https://doi.org/ 10.15561/18189172.2019.0105.
Seligman, M. E., & Maier, S. F. (1967). Failure to escape traumatic shock. Journal of Experimental Psychology, 74 (1), 1–9. URL : https://doi. org/10.1037/h0024514.
Seligman, M. E. P., & Shulman, P. (1986). Explanatory style as a predic¬tor of productivity and quitting among life insurance sales agents. Journal of Personality and Social Psychology, 50, 832–838.
Skinner, E. A., Wellborn, J. G., & Connell, J. P. (1990). What it takes to do well in school and whether I’ve got it: The role of perceived control in children’s engagement and school achievement. Journal of Educational Psychology, 82, 22–32. URL : https://psycnet.apa.org/ doi/10.1037/0022-0663.82.1.22.
Weiner, B. (1985). An attributional theory of achievement motivation and emotion. Psychological Review, 92 (4), 548–573.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
