Моделі розвитку тілесного «Я» особистості

Authors

  • Дар’я Туркова Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, м. Харків (Україна), Ukraine https://orcid.org/0000-0002-3788-1185

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.374-393

Keywords:

тілесне «Я», саногенне мислення, копінгові механізми, сімейні системи, моделі розвитку тілесного «Я».

Abstract

особистості. Тілесне «Я» розуміється як багатозмістовний компонент із розгалуженою структурою. У якості компонентів фігурують: когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий і світоглядний. Взаємозв’язок компонентів забезпечується внутрішнім діалогом на основі психосоматичної компетентності з використанням саногенного мислення та копінгових механізмів. Вищим рівнем прояву тілесності виступає тілесне буття особистості, що може функціонувати на свідомому та несвідомому рівнях. Метою статті є систематизація теоретико-прикладних положень щодо розуміння розвитку тілесного «Я». Основним методом дослідження слугував теоретичний аналіз наукової літератури, що уможливив з’ясувати систему впливів на становлення тілесного «Я» особистості. Результати дослідження дали змогу подати багатовимірність факторів розвитку тілесного «Я» особистості у вигляді моделей. Зниження пристосувальних чи адаптаційних можливостей індивіда за наявності проблеми дає підстави говорити про необхідність її подолання, себто розглядати вирішення проблеми у площині копінгових механізмів поведінки. Уведено поняття тілесного локусу контролю як копінг-механізму вирішення проблем, що соматизувалися. Зв’язок між компонентами тілесного «Я» здійснюється за рахунок розвинутої психосоматичної компетентності як внутрішнього діалогу з тілесним «Я». Факторами впливу на якісний склад даного процесу слугуватимуть копінгові механізми та показники саногенного мислення. Внутрішня регуляція й узгодженість компонентів забезпечується тілесним локусом контролю інтернального спрямування. Отже, вікова динаміка розвитку тілесного «Я» обумовлена факторами впливу екзогенного (освітні, культуральні, сімейні) й ендогенного (формально-динамічні, мотиваційні) характеру, і наразі виникає необхідність розкрити їх детальніше з метою побудови подальшої розвивальної роботи. Передбачено в якості ефективних методів розвитку тілесного «Я» такі напрямки психотерапії, як: системна сімейна психотерапія, програма ПАВА (Т. Б. Хомуленко), терапія саногенним мисленням, проблемноорієнтована терапія та копінгова психотерапія.

Author Biography

Дар’я Туркова, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, м. Харків (Україна)

Кандидат психологічних наук, докторант кафедри практич-
ної психології

References

Агарева М. В. Соматический аспект содержания процесса образования. Молодой ученый. 2012. № 1. Т. 2. С. 57–59.

Андропова Л. О. Развитие телесного Я личности. Дни науки–2012: Материалы VIII международной научно-практической конференции. Прага, 2012. С. 16–22.

Блазар А., Хайм Э., Рингер Х., Томмен М. Проблемно-ориентированная психотерапия. Интегративный подход / пер. с нем. Л. С. Каганова. Москва : Класс, 1988. 272 с.

Бондар К. В. Теоретико-методологічні підходи до розгляду феномену тілесності. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія: Психологічні науки. 2013. Т. 2. Вип. 10. С. 42–45.

Гуменюк О. Є. Психологія Я-концепції: [монографія]. Тернопіль : Економічна думка, 2002. 186 с.

Джемс У. Психология / под ред. Л. А. Петровской. Москва : Педагогика, 1991. 368 с.

Евдокимова Н. А. Психосоматическая компетентность психолога: понятие, структура, таксономия, процессуальная развертка. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools. 2017. № 22 (4). Р. 3–10.

Исаева Е. Р. Копинг-поведение и психологическая защита личности в условиях здоровья и болезни. Санкт-Петербург : ГМУ, 2009. 136 c.

Колобаев С. А. Психолого-акмеологическая оценка развития феномена телесности. Акмеология. 2015. № 1. С. 141–147.

Корнієнко І. О. Тілесна саморепрезентація як детермінанта становлення копінг-стратегій особистості. Вісник ОНУ. Серія: Психологія. 2013. Т. 18. Вип. 4 (30).

Морозюк С. Н., Морозюк Ю. В. 10 шагов исцеления от обиды. Практикум по развитию саногенного мышления. Москва : Прометей, 2013. 134 с.

Никитин В. Н. Онтология телесности: смыслы, парадоксы, абсурд. Москва : Когито-Центр, 2006. 320 с.

Олпорт Г. Становление личности: Избранные труды / под ред. Д. А. Леонтьева. Москва : Смысл, 2002. 462 с.

Орлов Ю. М. Обида. Вина. Москва : Слайдинг, 2004. 96 с.

Седих К. В. Формування психосоматичної компетентності в психологічному консультуванні подружніх пар. Психологія і особистість. 2017. № 2 (12). С. 158–167.

Туркова Д. М. Вікова динаміка розвитку тілесного Я. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2017. № 3. С. 235–243.

Фурман А. В., Гуменюк О. Є. Психологія Я-концепції. Львів : Новий Світ, 2006. 360 с.

Хомуленко Т. Б., Крамченкова В. О., Туркова Д. М. Тілесний локус контролю як копінг. Особистість у кризових умовах та критичних ситуаціях життя: Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції (28 лютого – 1 березня 2019 року, м. Суми). Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019. С. 361–363.

Хомуленко Т. Б. Психотехнології саморегуляції тілесного. Харків : Діса Плюс, 2017. 44 с.

Эйдемиллер Э. Г., Добряков И. В., Никольская И. М. Семейный диагноз и семейная психотерапия: учебное пособие для врачей и психологов. Санкт-Петербург : Речь, 2006. 352 с.

Fisher, S. (1962). Body-image Boudaries and Hallucinations. L. J. West (Ed.). New York City. 249 p.

Kramchenkova, V., & Khomulenko, T. (2018). Interaction between parents and adolescents in families with tobacco addiction. Science and Education. Psychology, 1, 77–82.

Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1984). Stress, Appraisal and Coping. New York City. 456 p.

Shontz, F. C. (1974). Body image and its disorders. Int. J. Med, 5, 461–472.

Published

2019-10-01

How to Cite

Туркова, Д. (2019). Моделі розвитку тілесного «Я» особистості. Collection of Research Papers "Problems of Modern Psychology", (46), 374–393. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.374-393