Psychological Competence of Educator as a Prerequisite of Effective Developmental Interaction with Students
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.236-266Keywords:
modular developmental system, psychological competence, developmental interaction, social and psychological experiment, educational module stages, self-actualized personality.Abstract
The purpose of our article is to substantiate theoretically and prove empirically that the level of psychological competence of educators-researchers influences significantly on the quality of organization and effectiveness of full-fledged developmental interaction with the students in modern Institution of Higher Education.
Methods of the research. The authors used theoretical methods of cognition (critical analysis, theoretical synthesis, ranking, abstraction, criterion comparison, methodological generalization, theoretical modeling, etc.), as well as empirical methods of factual data recording (closed questionnaire, psychological and pedagogical experiment, psycho-diagnostic techniques: the questionnaire «Who will pick up the paper?» by A. Furman, the «Self-Actualization Test» (SAT) by E. Shostrom etc.). 65 teachers and 511 undergraduate students (1–4 years of studying) of the Faculty of Law of Ternopil National Economic University (TNEU) were involved in the experiment started in September, 2017 and finished in September, 2019.
The results of the research. This article outlines the current tasks and innovative ways to improve the psychological training of educators of modern Institutions of Higher Education, in particular, reveals the authors’ experience in implementing the training program of educator-psychologist-researcher (690 hours), that is accompanied by the increasing of expert-mental conditions in the teaching staff’s innovative activity; five groups of experimental changes (innovations), which led to the positive restructuring of the educator-researchers’ inner world, are characterized; the growth dynamics of psychological competence of educators of the Faculty of Law of TNEU is being observed experimentally for two years of fundamental experiment; the total coefficient growth of the educator-researchers’ self-actualization is empirically substantiated on 13 scales of measurements. The obtained quantitative indicators convince clearly that both total indicator of the coefficient of self-actualization of the faculty teaching staff (from 43.2% to 48.8%) and its structural components (rapport – 9%, self-acceptance – 7.7%, flexibility of behavior – 7.5%, synergy – 7.3%, sensitivity – 6.2%, spontaneity – 6.0%, etc.) have significantly increased for two years of fundamen tal experimentation. The fact of increasing tendencies to self-realization of educators due to the basic scales of time competence and support, the total growth of which is 15.6%, is particularly positive.
Conclusions. The modular developmental system of education has a number of advantages in comparison with the classical academic system. In particular, it enables the training of educators for professional activity with psychological and pedagogical content of the current educational process and due to the appropriate technologies it allows the more thoroughly implementation of the multilevel developmental interaction with students in the practice of modern Institution of Higher Education. The effectiveness of this interaction primarily depends on the psychological literacy of an educator, the humanization of tasks, the content and style of educational activities and the implementation of original technologies for a holistic modular developmental process conducting. The qualitatively higher professional and psychological training of an educator can be achieved when the educational process center is not the content of studying, but the interaction of mentor and student, that does not only humanize the educational environment, but also predicts the position changes of each subject of relevant relationships. The integral psychometric indicator of the development of culture and educator-researchers functional literacy is the coefficient of self-actualization, the growth of which indicates a significant boundaries expansion of the constructive expression of freedom, altruism, creativity, self-esteem, persons’ mutual understanding and mutual acceptance in the individually oriented educational process.References
Амонашвили Ш. А. Размышления о гуманной педагогике. Москва : Издательский дом Шалвы Амонашвили, 1996. 494 с.
Андрєєв В. Педагогічна взаємодія викладачів коледжу мистецького напрямку. Social work and education. 2019. № 6 (1). С. 80–86.
Бабанский Ю. К. Избранные педагогические труды: науч. изд. / сост. М. Ю. Бабанский. Москва : Педагогика, 1989. 560 с.
Бех І. Акценти мистецької творчості та виховання особистості. Естетика і етика педагогічної дії. 2012. Вип. 3. С. 38–43.
Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання: наук.-метод. посіб. Київ : ІЗМН, 1998. 204 с.
Біблер В. Діалог культур. Філософія. Психологія і суспільство. 2015. № 3. С. 117–118.
Братусь Б. С. К проблеме человека в психологии. Вопросы психологии. 1997. № 5. С. 3–19.
Бригадир М. Б. Організаційно-діяльнісні ігри в системі підготовки фахівців-професіоналів. Проблеми емпіричних досліджень в психології. Київ : Гнозис, 2013. Вип. 7. С. 433–438.
Брушлинский А. В. Психология субъекта. Санкт Петербург : Алетейя, 2003. 272 с.
Бугерко Я. М. Психологічна динаміка розгортання рефлексивних процесів у модульно-розвивальному освітньому циклі: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. Одеса, 2009. 255.
Булах І. С., Долинська Л. В. Психологічні аспекти міжособистісної взаємодії викладачів і студентів: навч.-метод. посіб. Київ : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2002. 114 с.
Велитченко Л. К. Педагогічна взаємодія як аналогова модель психологічного супроводу. Науковий вісник Південноукраїнського націо нального педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. 2013. № 7–8. С. 136–145.
Гірняк А. Н. Психологічна діагностика міжособистісної взаємодії засобами соціометричного опитування. Психологія і суспільство. 2019. № 3–4. С. 138–147.
Гірняк А. Психологічний аналіз і систематика стилів освітньої взаємодії. Психологія і суспільство. 2018. № 1–2. С. 118–126.
Гірняк Г., Гірняк А. Принципи психологічного проектування змісту і структури навчально-книжкових комплексів для студентів ВНЗ. Психологія і суспільство. 2014. № 1. С. 91–106.
Гозман Л. Я., Кроз М. В., Латинская М. В. Самоактуализационный тест. Москва : Роспедагентсов, 1995. 44 c.
Гуменюк О. Є. Модульно-розвивальне навчання: соціально-психологічний аспект / за ред. А. В. Фурмана. Київ : Школяр, 1998. 112 с.
Гуменюк О. Інноваційно-психологічний клімат як об’єкт теоретико-методологічного аналізу. Психологія і суспільство. 2007. № 1. С. 86– 108.
Демків В. Г. Психологічні особливості розвитку творчого мислення у майбутніх дизайнерів. Науковий огляд. 2019. Т. 6, № 59. С. 111– 127.
Зязюн І. А. Освітні парадигми та педагогічні технології у вимірах філософії освіти. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія: Педагогічні науки. 2011. Вип. 1.33. С. 22–27.
Каленський А. А. Етика та мораль в діяльності майбутніх викладачів вищих навчальних закладів. Вісник Національного університету оборони України. 2013. Вип. 5. С. 38–42.
Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении: книга для учителя. Москва : Просвещение, 1987. 190 с.
Костін Я. Умови модульно-розвивальної взаємодії вчителя і учнів засобами інноваційного забезпечення. Психологія і суспільство. 2007. № 2. С. 57–68.
Леонтьев А. А. Психология общения. 2-е изд., испр. и доп. Москва : Смысл, 1997. 365 с.
Матвієнко О. В. Теоретичні аспекти забезпечення педагогічної взаємодії у навчально-виховному процесі школи. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. 2010. № 3. С. 3–8.
Надвинична Т. Л. Розвиток аналітико-синтетичної діяльності майбутніх соціальних працівників за допомогою системи навчальних проблемно-евристичних задач. Вісник Національної академії Дер жавної прикордонної служби України. Серія: Психологічні науки. 2012. Вип. 3.
Педагогічна комунікація та ідентичність педагога: монографія / Г. О. Балл та ін.; за наук. ред. В. Л. Зливкова. Київ : Педагогічна думка, 2011. 160 с.
Ребуха Л. Історіогенез соціогуманітарної експертизи. Вітакультурний млин. 2011. Мод. 10. С. 34–37.
Ревасевич І. С. Особистісна адаптованість як багатопараметричне психодуховне утворення. Психологія і суспільство. 2018. № 3–4. С. 132–145.
Рибалка В. В. Особистісний підхід у профільному навчанні старшокласників: монографія / за ред. Г. О. Балла. Київ : Деміур, 1998. 160 с.
Рогов Е. И. Психология общения. Москва : Владос, 2004. 336 с.
Роджерс К. Клиент-центрированная психотерапия. Теория, современная практика и применение / пер. с англ. Т. Рожковой; под. ред. С. Римского. Москва : Психотерапия, 2007. 560 с.
Скрипник М. Вступ до теорії інтерактивних технологій післядипломного навчання. Післядипломна освіта в Україні. 2012. № 2. С. 87– 91.
Фурман А. А. Ціннісно-орієнтаційні чинники особистісного розвитку майбутніх психологів: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. Одеса, 2009. 20 с.
Фурман А. В., Гірняк Г. С., Козлова Т. В. Проектування змісту і структури електронного навчально-книжкового комплексу для учнів початкової школи. Вітакультурний млин. 2014. Модуль 16. С. 29–39.
Фурман А. В. Методологічна рефлексія генезису поняття про змістовий модуль. Вітакультурна методологія: антологія. До 25-річчя наукової школи професора А. В. Фурмана: колективна монографія. Тернопіль : ТНЕУ, 2019. С. 330–349.
Фурман А. В. Модульно-розвивальне навчання: принципи, умови, забезпечення: монографія. Київ : Правда Ярославичів, 1997. 340 с.
Фурман А. Розвивальна діагностика психологічної грамотності педагога. Тест «Хто підніме папірець?». Психологія і суспільство. 2002. № 1 (7). С. 119–153.
Фурман (Гуменюк) О. Є. Теорія і методологія інноваційно-психологічного клімату загальноосвітнього закладу: монографія. Ялта – Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. 340 с.
Фурман О. Є. Психологічні параметри інноваційно-психологічного клімату загальноосвітнього навчального закладу: дис. … д-ра психол. наук: 19.00.07. Одеса, 2015. 467 с.
Шандрук С. К. Організаційно-діяльнісна гра як засаднича умова і чинник розвитку професійних творчих здібностей і креативності майбутніх психологів. Вісник Національного університету оборони України. Київ : НУОУ, 2015. Вип. 2 (45). С. 291–300.
Шаюк О. Вітакультурні обрії сутнісного пізнання толерантності. Психологія і суспільство. 2017. № 1. С. 73–78.
Штепа О. Г. Дидактична взаємодія в системі вивчення педагогічних дисциплін у ВНЗ. Витоки педагогічної майстерності. Сер.: Педагогічні науки. 2011. Вип. 8 (1). С. 326–332.
Boller, Sharon, & Kapp, Karl M. (2017). Play to Learn: Everything You Need to Know About Designing Effective Learning Games. Association for talent development.
Burkhanova, I., Drandrov, G., Ivanova, S., Stafeeva, A., Vorobyov, N., Balchugov, V., & Ignatyeva, E. (2020). Technological Support of Professional Self-Development of Teachers in the System of Lifelong Learning. International Journal of Applied Exercise Physiology. Vol. 9, № 4. P. 117–124.
Knysh, O., Liaska, O., Bielinska, I., Levandovska, I., & Vasylieva, O. (2020). Strategies in Planning Research Integrity Training (Evidence of Ukraine). Independent Journal of Management and Production. Vol. 11, № 8. P. 556–570.
Luterbach, J. Kenneth (2018). Designing and Developing Robust Instructional Apps. Routledge.
Lypka, М. (2018). Peculiarities of the mutually caused development of personality self-consciousness and Self-concept. Психологія і суспільство. № 3–4. С. 154–162.
Maicon da Silva, Luis Carlos Alves da Silva, & Flavio Regio Brambilla (2020). Value Co-Creation: a Study of Life Quality at an University in the South Brazil. Independent Journal of Management and Production. Vol. 11, № 3. P. 807–832.
Nilson, B. Linda (2016). Teaching at Its Best: A Research-based Resource for College Instructors. Jossey-Bass.
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright
The Editorial Board has the full right to publish original scientific papers containing results of theoretical and experimental research works which are not currently subject to review for publication in other scientific editions. The Author shall transfer to the editorial board of the Collection the right to spread the electronic version of the paper, as well as the electronic version of the paper translated into English (for papers originally submitted in Ukrainian and Russian) by all kinds of electronic means (placement at the official website of the Collection, electronic databases, repositories etc).
The Author of an article reserves the right to use materials of the paper, without approval with the editorial board and the founders of this Collection: a) partially or fully, for educational purposes; b) for writing own dissertation papers; c) for preparation of abstracts, conference reports and presentations.
The Author of an article can place electronic copies of the paper (including the final electronic version downloaded from the official website of the Collection) at:
- personal web resources of all Authors (websites, webpages, blogs etc.);
- web resources of the institutions where the Authors are employed (including electronic institutional repositories);
- non-profit public access web resources (for example, arXiv.org).
But in all cases, it is obligatory to have a bibliographic reference to the paper, or a hyperlink to its electronic copy placed at the official website of this Collection.