Культурно-історична теорія розвитку Л.С. Виготського
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2017-36.%25pКлючові слова:
культурно-історична теорія розвитку Л.С. Виготського, психічна діяльність, генетико-моделюючий метод, дослідження, аналіз, розвиток.Анотація
Автором зазначено, що особливість наукового підходу Виготського полягала в тому, що він не обмежувався аналізом психологічних теорій чи конкретних фактів, а здійснив особливу методологічну роботу з визначення філософських основ кожної теорії. Виділено основні ідеї психологічної концепції Л.С. Виготського: постановлення як центральної проблеми формування вищих психічних функцій; вивчення походження вищих психічних функцій, їхній генезис; інструментальність, тобто облік того, як відбувається оволодіння психологічним знаряддям і (при його посередництві) своєю власною психічною функцією; висування інтериорізації як найважливішого механізму перебудови психічної діяльності; розуміння інтериорізації як процесу переходу від спільної діяльності до індивідуальної. З’ясовано, що у творчості Л.С. Виготського відбулося злиття ідей розвитку з ідеєю експериментального формування психічних процесів. Показано, що заслуга Л.С. Виготського полягала в організації предметної «інструментальної» дії піддослідного, а це дало ключ до пояснення акту, розгорнутого по складу та способу діяльності. Показано, що єдиним методологічно правильним способом вивчення психічного розвитку є, згідно з Виготським, експериментально-генетичне вивчення, а головною задачею окремої психологічної дисципліни – психології навчання – виступає задача зближення морфологічного і функціонального, експериментального і генетичного аналізів. Встановлено, що задачі перебування, описи і використання в шкільній практиці цих дій складають психолого-дидактичну частину генетико-моделюючого методу дослідження. Зроблено висновок, що психолого-педагогічне дослідження, що має задачею вивчення формування цілісної діяльності та її психічних еквівалентів – здібностей, можливо тільки при побудові його генетико-моделюючим способом дослідження.
Посилання
Будилова Е.А. Методология, теория и эксперимент в научном творчестве / Е.А. Будилова // Вопр. психол. – 1979. – №3. – С. 106–124.
Выготский Л.С. Проблема возраста / Л.С. Выготский // Собр. соч.: В 6-ти т. – М. : Педагогика, 1983. – Т. 4. – 332 с.
Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6-ти т. – Т. 5. – Проблемы дефектологии / Л.С. Выготский. – М. : Педагогика, 1982.
Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения / В.В. Давыдов. – М. : Педагогика, 1996. – 540 с.
Давыдов В.В. Последние выступления / В.В. Давыдов. – М., 1998. – 87 с.
Лурия А.Р. Об историческом развитии познавательных процессов / А.Р. Лурия. – М. : Наука, 1974. – 171 с.
Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды / Д.Б. Эльконин. – М. : Педагогика, 1989. – 553 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.

