До проблеми основи психологічної типології пред- ставників інформаційних культур.
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2017-36.%25pКлючові слова:
інформаційна культура, знакова система, інформаційні потреби, слово, образ, культурне знаряддя, активність.Анотація
У статті обговорюється проблема
пошуку підстави для побудови психологічної типології представників
інформаційних культур. Подібна типологія видається кроком у вирі-
шенні психологією завдання гуманізації життя в сучасних соціокуль-
турних умовах плюралістичності інформаційних культур. Проводиться
критичний аналіз підстав існуючих типологій інформаційних культур
і їх користувачів. Як методологічна основа авторської типології об-
ґрунтовується культурно-історична концепція Л.С. Виготського, а саме
вільний вибір суб’єктом культурного знаряддя.
Показано, що типи інформаційних культур виділяються на підста-
ві провідної знакової системи кодування інформації, зокрема, тради-
ційна культура друкованого слова і формуюча медіакультура або екран-
на культура, культура кадру. Відзначено, що вільний вибір суб’єктом
культурного знаряддя відповідно до культурно-історичної концепції
Л.С. Виготського може розглядатися як відображення ненормованої со-
ціумом активності з «вростання» в культуру і з «оволодіння» власною
психікою. Крім цього, вибір знаряддя (слово або образ) одночасно задає
і діяльність з ним (читання або перегляд). І теоретично закономірно, що
різні види діяльностей формують і суб’єктів з різними типами психічної
організації, з різними культурними функціями.
Посилання
Тоффлер А. Футурошок : пер. с англ. / А. Тоффлер. – СПб. : Лань, 1997. – 464 с.
Гендина Н. И. Формирование информационной культуры личности: теоретическое обоснование и моделирование содержания учебной дисциплины / Н. И. Гендина, Н. И. Колкова, Г. А. Стародубова. – М. : Межрегион. центр библиотеч. сотрудничества, 2006. – 512 с.
Дулатова, А. Н. Информационная культура личности : учеб.-метод. пособие / А. Н. Дулатова, Н. Б. Зиновьева. – М. : Либерея-Бибинформ, 2007. – 180 с.
Юнитер. Телекоммуникационный сектор. 2015 : [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.uniter.by/upload/iblock/897/ 897484245b3bc2c37632a063c962d811.
pdf. – Дата доступа: 22.10.2015.
Маклюэн М. Понимание медиа: внешние расширения человека / М. Маклюэн; пер. с англ. – М. : Жуковский : КАНОН-пресс-Ц : Кучково поле, 2003. – 464 с.
Бодрийяр Ж. Почему все еще не исчезло? : [Электронный ресурс] / Ж. Бодрийяр. – Режим доступа: http://syg.ma/@alesya-bolgova/zhan-bodriiiar-pochiemu-vsie-ieshchie-nieischiezlo. – Дата доступа: 5.05.2015.
Основы воздействия СМИ / М. Брайант и др.; пер. с англ. – М. : Вильямс, 2004. – 225 с.
Вирилио П. Машина зрения / П. Вирилио; пер. с фр. – СПб. : Наука, 2004. – 140 с.
Кирилова Н. Б. Медиакультура: теория, история, практика / Н. Б. Кирилова. – М. : Академ. проект : Культура, 2008. – 469 с.
Greenfield D. Virtual addiction: Help for Netheads, cyberfreaks, and those who love them / D. Greenfield. – Oakland, CA. : New Harbinger Publication, 1999. – 227 р.
Кастельс М. Галактика Интернет. Размышления об Интернете, бизнесе и обществе / М. Кастельс; пер. с англ.. – Екатеринбург : У-Фактория, 2004. – 328 с.
Брежнева В. В. От библиотечно-библиографического обслуживания к информационному сервису / В. В. Брежнева // НТИ. Сер. 1. – 2003. – № 6. – С. 18-23.
Гиляревский Р. С. Научные коммуникации и проблема информационной потребности / Р. С. Гиляревский, В. А. Маркусова, А. И. Черный // НТИ. Сер. 1. Орг. и методика ин-
форм. работы. – 1993. – № 9. – С. 1-7.
Соколов А. В. Что есть информационная потребность? / А. В. Соколов // Тр. С.-Петерб. ун-та культуры и искусств. – 2013. – Т. 197. – С. 7-18.
Арестова О. Н. Мотивация пользователей Интернета / О. Н. Арестова, Л. Н. Бабанин, А. Е. Войскунский // Гуманитарные исследования в Интернете : сб. ст. – М. : Можайск-Терра, 2000. – С. 55–77.
Выготский Л. С. Орудие и знак в развитии ребенка / Л. С. Выготский // Психология. – М. : ЭКСМО-Пресс, 2000. – С. 828–891.
Лурия А. Р. Язык и сознание / А. Р. Лурия. – М. : МГУ, 1979. – 320 с.
Лeонтьeв A. Н. Пcиxология обрaзa / А. Н. Леонтьев // Вecтн. МГУ. Ceр. 14. Пcиxология. – 1979. – № 2. – С. 3–13.
Смирнов С. Д. Психология образа: проблема активности психического отражения / С. Д. Смирнов. – М. : МГУ, 1985. – 231 с.
Дубин Б. В. Чтение в России-2008. Тенденции и проблемы / Б. В. Дубин, Н. А. Зоркая. – М. : Межрегион. центр библ. сотрудничества, 2008. – 80 с.
Стельмах В. Д. Читатель и современное литературное сообщество: возможности диалога / В. Д. Стельмах // Читающий мир и мир чтения. – М. : Рудомино, 2003. – С. 145–156.
Гудков Л. Д. Российские библиотеки в системе репродуктивных институтов: контекст и перспективы / Л. Д. Гудков, Б. В. Дубин // Новое литературное обозрение. – 2005. –
№ 74. – С. 166–202.
National Endowment for the Arts. Reading at rink. A Survey of Literary reading in America : Research Division Report. – Wachington, 2004.
Смолл Г. Мозг онлайн. Человек в эпоху Интернета / Г. Смолл, Г. Ворган; пер. с англ. – М. : КоЛибри, 2011. – 352 с.
Петровский А. В. Психология в России. ХХ век / А. В. Петровский. – М. : УРАО, 2000. – 312 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
