Мотиваційні особливості процесу прийняття рішень

Анотація

Теоретичний аналіз проблеми прийняття рішень показав, що
процес прийняття рішення э цілеспрямованим актом вибору способу
дій, для розв’язання проблемної ситуації на основі усвідомлення мети.
Мотив досягнення успіху виступає в цьому процесі як вектор, що спря-
мовує людину до конкретних дій, і, як наслідок, до певного способу при-
йняття рішень. У статті емпірично досліджено особливості прийняття
рішень в осіб з мотиваційною спрямованістю на досягнення успіху. Ви-
користано комплекс методик на визначення рівня мотивації досягнення
успіху та інших мотиваційних установок (уникнення невдач, орієнта-
ція на процес, результат, свободу, працю та ін.), особистісних факторів
та стратегій прийняття рішень, а також особливостей саморегуляції та
самоуправління.
У результаті кластерного аналізу було виділено дві групи осіб з
різними мотиваційними установками та проведено порівняння їхніх
особливостей у прийнятті рішень, самоуправлінні та саморегуляції. Ви-
явлено, що респонденти з високим рівнем мотивації досягнення успіху
раціональніше та конструктивніше приймають рішення, краще вміють
управляти собою та регулювати свою поведінку, порівняно з особами із
низьким та середнім рівнем мотивації досягнення успіху. Вони також
схильні адекватно оцінювати результати власної діяльності, продуму-
вати способи своїх дій для досягнення поставлених цілей і контролюва-
ти те, як іде виконання плану в реальності.
Результати порівняльного аналізу показали, що для осіб з низьким
рівнем мотивації досягнення успіху не характерно ризикувати, прита-
манно відкладати прийняття рішень, в них найменше розвинені особли-
вості саморегуляції та самоуправління, найнижчий рівень орієнтації на
результат, працю і свободу, а також найнижча навчальна успішність.
Результати порівняльного аналізу виявили відмінності особли-
востей процесу прийняття рішення між аспірантами технічних і сту-
дентами гуманітарних спеціальностей. Перші більш конструктивні в
прийнятті рішень, схильні самостійно програмувати та контролюва-
ти свої дії, з вищим рівнем самоуправління, більшою орієнтацією на
процес і результат, а студенти гуманітарного спрямування виражають
більшу готовність ризикувати і приймати рішення в ситуаціях неви-
значеності.
Кластерний аналіз дозволив виділити дві групи осіб – з високим
рівнем умовно позитивних мотиваційних установок (процес, резуль-
тат, праця, свобода, досягнення успіху, уникнення невдач) та з високим
рівнем умовно корисливих установок (егоїзм, гроші). При порівнянні
особливостей прийняття рішень, саморегуляції та самоуправління між
цими групами, було виявлено, що особи, які мають розвинені позитив-
ні мотиваційні установки, є більш раціональними і конструктивними в
прийнятті рішень, мають вищий рівень самоуправління і саморегуляції
та їх компонентів, порівняно з особами із розвиненими установками на
егоїзм та гроші.
Отримані дані узагальнено і представлено у вигляді графіків та діа-
грам. Результати емпіричного дослідження можуть бути використані в
роботі практичних психологів, організаційних психологів, які займа-
ють профорієнтацією і профвідбором, або менеджерів по персоналу.