Психологічна структура професійної зрілості фахівця освітянської галузі
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-31.%25pКлючові слова:
професійна зрілість фахівця, професійна компетентність, критерії прояву професійної зрілості, детермінанти розвитку професійної зрілості.Анотація
У статті здійснено спробу теоретичного аналізу проблеми професійної зрілості фахівця освітянської галузі. Завдяки визначенням різних наукових підходів виявлено психологічні особливості, структуру, специфіку зазначеного явища. Визначено найважливіші існуючі протиріччя у розвитку професіоналізму, професійної зрілості між: – вагомістю, що зазначається в дослідженнях, розвитку професійної зрілості освітян і реалізованими моделями, що дозволяють ефективно управляти даним процесом; – накопиченими науковими знаннями про професійну компетентність, особистісні й професійно важливі якості фахівця освітянської галузі, педагога й ступенем вивченості акмеологічної сутності досягнення ним професійних вершин; – дослідженням професіоналізму спеціаліста як психолого-акмеологічної проблеми й специфікою її вирішення в системі освіти; – відомими фактами впливу професійної зрілості на результативність педагогічної праці й ступенем вивченості психолого-акмеологічних умов, а також чинників її зростання; – потребою, прагненням педагога до досягнень у професії й недостатнім рівнем володіння ним професійною діяльністю. Виділено основні складові поняття «професійна зрілість» та презентовано їх у вигляді тезаурусу: майстерність, складність, володіння, готовність, оптимальність, досягнення, кваліфікація, компетенція, здатність. Запропонована проста психологічна формула професійної зрілості: потенціал + реалізація = результат. Встановлено основні професійні компетенції педагога: методична, психологічна, комунікативна, організаційна, рефлективно-дослідницька й акмеологічна.Посилання
Акмеология: методология, методы и технологии /
Материалы научной сессии, посвященной 75-летию членакорреспондента РАО, Президента МААН Н.В. Кузьминой /
Под общей редакцией вице-президента МААН, заслуженного деятеля науки РФ, доктора психологических наук, профессора. А.А. Деркача. – М. : РАГС, 1998. – 230 с.
Зеер Э. Ф. Психология профессий [Текст] / Э. Ф. Зеер. – М. :
Екатеринбург, 2003. – 329 с.
Кузьмина (Головко-Гаршина) Н. В. Акмеологическая теория
повышения качества подготовки специалистов образования:
монография [Текст] / Н. В. Кузьмина (Головко-Гаршина). –
М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки
специалистов, 2001. – 144 с.
Митина Л. М. Личностное и профессиональное развитие человека в новых социально-экономических условиях [Текст] /
Л. М. Митина // Вопросы психологии. – 1997. – № 4. – С. 28–
Сластенин В. А. Педагогика: учеб. пособие для студ. высш.
пед. учеб. заведений [Текст] / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев,
Е. Н. Шиянов; под ред. В. А. Сластенина. – М. : Изд-ский
центр «Академия», 2002. – 576 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.