Структура та алгоритм індивідуального консультування батьків у практиці психолого-педагогічного консультування
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-31.%25pКлючові слова:
консультативна практика, психічний розвиток, психологічне здоров’я, вік, психологія розвитку, життєва ситуація, поведінкові розлади, мотивація, профілактика розвитку.Анотація
У статті представлено науково-теоретичний аналіз психолого-педагогічного консультування як провідної форми надання психологічної допомоги при варіантах проблем, що відносяться до взаємин у площині між батьками і дітьми. Проаналізовано специфіку психолого-педагогічного консультування, окреслено основні етапи його здійснення та висвітлено завдання кожного з них. Визначено загальні завдання психолого-педагогічного консультування, що полягають у контролі за ходом психічно- го розвитку дитини на основі уявлень про нормативний зміст і вікову періодизацію цього процесу. Слідуючи традиціям культурно-історичної концепції Л.С. Виготського, в основу психолого-педагогічного консультування було покладено компонент соціальної ситуації розвитку, принцип системного аналізу всього комплексу особливостей дитячої історії, ієрархії діяльностей і психологічні новоутворення. Встановлено, що психологічна консультація спрямована на майбутнє і розглядається як зміна відношення батьків до себе, до дитини, до проблеми і засобів її розв’язання. Описано узагальнений алгоритм індивідуального консультування батьків, який ґрунтується на поняттях особистісно-терапевтичного підходу Карла Роджерса. Зроблено висновок, що психологічне консультування батьків в сучасному суспільстві стає звичайною культурною практикою і розглядає найважливіший аспект людських стосунків – це стосунки між батьками та дітьми, між дитиною та її оточенням.Посилання
Богданович Н.Г. Психологическое обследование ребенка в
практике возрастно-психологического консультирования:
учебное пособие / Н.Г. Богданович. – Иркутск : Иркут. ун-т,
– 100 с.
Бурменская Г.В. Возрастно-психологическое консультирование. Проблемы психического развития детей / Г.В. Бурменская, О.А.Карабанова, А.Г.Лидерс. – М. : Изд-во МГУ,
– 136 с.
Кочюнас Р. Основы психологического консультирования /
пер. с литовского В. Матулявичене. – М. : Академ. проект,
– 240 с.
Психологическое консультирование родителей: учебное пособие / В.Б.Хозиев, М.В.Хозиева, С.В. Дзетовецкая. – М. :
Изд-во Моск. психолого-социального инс-та; Воронеж : Издво НПО «МОДЕК», 2008. – 504 с.
Хомич Г.О. Основи психологічного консультування: навчальний посібник / Г.О. Хоміч, Р.М.Ткач. – К. : МАУП,
– 152 с.
Хухлаєва О.В. Основы психологического консультирования
и психологической коррекции. – М. : Академия, 2001. –
с.
Хухлаева О.В. Школьная психологическая служба. Работа с
родителями / О.В. Хухлаева. – М. : Генезис, 2008. – 154 с.
Шипицына Л.М. Психолого-педагогическое консультирование и сопровождение развития ребенка: Пособие для
учителя-дефектолога / Л.М. Шипицына, Е.И. Казакова,
М.А. Жданова. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. –
с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.