Внутрішні чинники зміни структури психологічної ресурсності
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-43.246-266Ключові слова:
динаміка психологічної ресурсності, психологічні ресурси, актуалізація, знання власних ресурсів, внутрішні чинники модифікацій.Анотація
Сформульовано проблему емпіричного способу вивчення актуалізації
психологічної ресурсності. Теоретично виведено, що актуалізацію пси-
хологічної ресурсності уможливлюють внутрішні детермінанти зміни
її структури, пов’язані з особливостями оперування особою власними
психологічними ресурсами. Показано можливість розв’язання постав-
леної проблеми у некласичній психології особистості. В емпіричному
дослідженні упродовж 2012–2018 рр. узяли участь 2680 осіб (із них
64% жінки і 36% чоловіки) віком 18–72 роки (М = 36,3; SD = 11,2). Близь-
ко 65% осіб щороку брали участь у дослідженні, тому ми допускаємо,
що його можна вважати лонгітюдним. Для визначення психологічної
ресурсності та її компонент застосовано опитувальник психологічної
ресурсності. Установлено, що загалом рівень психологічної ресурснос-
ті за досліджуваний період був у межах 84,7–87,9 бала, що відповідає
середньому рівню психологічної ресурсності. На основі аналізу відмін-
ностей установлено, що між компонентами психологічної ресурсності
за досліджувані сім років із 2012 по 2018 рр. включно є відмінності на
статистично значущому рівні між усіма ресурсами, за винятком пси-
хологічного ресурсу «самореалізація у професії». За результатами клас-
терного аналізу виявлено, що індикаторами типу психологічної ресурс-
ності кластера 1 «2012–2016» є низький рівень психологічних ресурсів
відповідальності та знання власних ресурсів, а індикатором типу пси-
хологічної ресурсності кластера 2 «2017–2018» є низький рівень психо-
логічного ресурсу роботи над собою. Проведений порівняльний аналіз
виявив, що дані, отримані методами деревоподібної кластеризації та
k-середніх, указують на значущість якісних відмінностей у типах пси-
хологічної ресурсності за 2012–2016 рр. та 2017–2018 рр., пов’язаних із
ресурсом віри у добро. На основі результатів математично-статис-
тичного аналізу даних дослідження виокремлено ресурси-індикатори
типу психологічної ресурсності, ресурси-детермінанти та ресурси-
предиктори загального рівня психологічної ресурсності. Головним по-
казником і мірою зміни структури та рівня психологічної ресурсності
можна вважати знання особою власних психологічних ресурсів.
Посилання
Znakov, V. V. (2005). Psihologija ponimanija: Problemy i perspektivy [Psychology of Conprehension: Problems and Perspectives]. Moskva : Izdvo «Institut psihologii RAN» [in Russian].
Kokun, O. M. (2013). Zhyttieve ta profesiine samozdiisnennia yak predmet doslidzhennia suchasnoi psykholohii [Vital and professional selffulfillment as a subject of study of modern psychology]. Praktychna psykholohiia ta sotsialna robota – Practical Psychology and Social Work, 9, 1–5 [in Ukrainian].
Kolpakova, M. Ju. (2013). Vvedenie v dialogicheskuju psihologiju [Introduction to Dialogic Psychology]. Moskva : «Kanon+» ROOI «Reabilitacija » [in Russian].
Leont’jev, D. A. (2015). Vyzov neopredelennosti kak central’naja problema psihologii lichnosti [The challenge of uncertainty as the central problem of the psychology of personality]. Psihologicheskie issledovanija – Psychological researches, 40, Vol. 8. Retrieved from https://psyctudy.ru/index.php/num/2015v8n40/1110-leontiev40.html [in Russian].
Leont’jev, D. A. (2007). Psihologija smysla. Priroda, stroenie i dinamika smyslovoj real’nosti [Psychology of meaning. Nature, structure and dynamics of semantic reality] (3-rd ed.). Moskva : Smysl [in Russian].
Maksymenko, S. D. (2016). Poniattia osobystosti u psykholohii [The concept of personality in psychology]. Osobystist i psykholohiia – Psychology and personality, 1 (9), 11–17 [in Ukrainian].
Mjej, R. (2010). Iskusstvo psihologicheskogo konsul’tirovanija. Kak davat’ i obretat’ dushevnoe zdorov’e [The art of counseling. How to give and gain the mental health] (Trans.). Moskva : Institut obshchegumanitarnyh issledovanij; Aprel’ Press [in Russian].
Nizovskih, N. A. (2014). Chelovek kak avtor samogo sebja: psihosemanticheskoe issledovanie lichnostnogo razvitija [Man as the author of himself: a psychosemantic study of the personal development]. Moskva–Berlin : Direkt-Media [in Russian].
Savchyn, M. (2013). Metodolohemy psykholohii [Methodology of psychology]. Kyiv : Akademvydav [in Ukrainian].
Trofimova, Ju. V. (2010). Dva podhoda k ponimaniju samorazvitija kak psihologicheskogo fenomena [Two approaches to understanding selfdevelopment as a psychological phenomenon]. Izvestija Altajskogo gosudarstvennogo universiteta – News of Altai State University, 2–2, 42–46 [in Russian].
Chernikova, I. V. (2007). Postneklassicheskaja nauka i filosofija processa [Post-non-classical science and process philosophy]. Tomsk : Izd-vo NTL [in Russian].
Shtepa, O. S. (2017). Aktualizatsiia psykholohichnyh resursiv za kontekstu nevyznachenosti yak marker typu osobystisnoho samozdiisnennia [Actualization of psychological resources in the context of uncertainty as a marker of the type of personal self-realization]. Teoriia i praktyka suchasnoi psykholohii – The theory and practice of modern psychology, 1, 42–47 [in Ukrainian].
Shtepa, O. S. (2018). Opituvalnyk psykholohichnoi resursnosti osobystosti: rezultaty rozrobky i aprobatsii avtorskoi metodyky [The questionnaire of a personality’s psychological resourcefulness: the result of development and approbation of the author’s method]. Problemy suchasnoi psykholohii: zb. nauk. prats Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka, Instytutu psykhologii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy – Problems of Modern Psychology. Collection of research papers of Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University, G. S. Kostiuk Institute of Psychology NAES of Ukraine, 39. Kamianets-Podilskyi : Aksioma, 380–399 [in Ukrainian].
Krems, J., Kenrick, D., & Neel, R. (2017). Individual Perceptions of Self-Actualization: What Functional Motives Are Linked to Fulfilling One’s Full Potential? Personality and Social Psychology Bull, Sep. 43 (9), 1337–1352. DOI 10.1177/0146167217713191. Retrieved from https://www.ncbi.nlm.nih.gov.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
