Емпіричне дослідження взаємозв’язку ціннісних орієнтацій та етнічної ідентичності студентської молоді
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-44.278-297Ключові слова:
цінності, ціннісні орієнтації, цілі, етнічна ідентичність, рівень етнічної ідентичності, традиційна культура, сучасна культураАнотація
У статті проаналізовано особливості взаємозв’язку ціннісних орієнтацій і сформованості етнічної ідентичності студентської молоді. Для визначення ціннісних орієнтацій студентства використано методики вітчизняних і зарубіжних авторів, зокрема тест культурно-ціннісних орієнтацій Л. Г. Почебут, морфологічний тест життєвих цінностей В. Ф. Сопова і Л. В. Карпушиної, тест сенсожиттєвих орієнтацій Дж. Крамбо і Л. Махолика (адаптація Д. О. Леонтьєва), а для визначення етнічної ідентичності студентської молоді застосовувались шкала експрес-оцінки почуттів, пов’язаних з етнічною приналежністю, Н. М. Лебедєвої, шкала експрес-оцінки вираженості етнічної ідентичності Н. М. Лебедєвої, методика вираженості етнічної ідентичності Дж. Фінні. У дослідженні, що тривало упродовж 2015–2018 років, узяли участь 476 студентів. Проаналізовано виявлені ціннісні орієнтації студентів і рівень їх етнічної ідентичності. Описано статистично значущі відмінності у студентів із різним рівнем сформованості етнічної ідентичності за такими показниками шкал, як традиційна культура та сучасна культура. Доведено, що студенти більш орієнтовані на теперішнє, на сучасні події. Їхні цінності зосереджені на людині, її правах, покликанні, розвитку її здібностей, самореалізації та самоактуалізації. Показано, що студентська молодь схильна визнавати право суспільства регулювати повeдінку людини, спираючись на мораль, eтичні норми і правила, а також приймати індивідуальні рішення у процесі погодження взаємних потрeб, інтeрeсів і планів на майбутнє з групою, сім’єю, робочим колeктивом. Крім того, частина досліджуваних студентів схильні цікавитись екологічними питаннями, гармонією з природою, її збереженням. З’ясовано, що студенти, які надають більшого чи меншого значення різним сферам життя, мають відмінний рівень етнічної ідентичності. Доведено наявність взаємозв’язку ціннісних орієнтацій і рівня етнічної ідентичності. Зроблено висновок про те, що студенти з певними ціннісними орієнтаціями різняться за рівнем етнічної ідентичності.
Посилання
Berberjan, A. S., & Tuchina, O. R. (2014). Jetnos i jetnichnost’ v sovremennom nauchnom diskurse [Ethnos and ethnicity in modern scientific view]. Nauchnye trudy KubGTU – Research papers of Kuban STU, 3, 155–167 [in Russian].
Galychanska, A. V. (2011). Rodynna tradytsiia yak umova zapobihannia mizhpokolinnykh konfliktiv u pidlitkiv v simi [Family tradition as a condition for preventing generational conflicts in adolescents in the family]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Glynianiuk, N. V. (2010). Psykholoho-pedahohichni umovy formuvannia tsinnisnych oriientatsii suchasnoii studentskoii molodi [Psychological and pedagogical conditions for formation of value orientations of students] Retrieved from http://tme.umo.edu.ua/docs/Dod/3_2010/Glinaniyk.pdf [in Ukrainian].
Danyliuk, I. V. (2013). Margaret Mid yak fundator naukovoho napriamu «Kultura i osobystist» [Margaret Mid as a founder of scientific direction «Culture and Personality»]. Psykholohiia i osobystist – Psychology and personality, 2, 29–42 [in Ukrainian].
Dzhems, U. (1991). Psychologia [Psychology]. Moskva : Pedagogika [in Russian].
Ivanova, N. L. (2004). Social’naja identichnost’ v raznyh social’no-kul’turnyh uslovijah [Social identity in different social and cultural conditions]. Voprosy psihologii – Questions on Psychology, 4, 65–75 [in Russian].
Pidluzhna, O. P. (2009). Systema tsinnostei yak osnova formuvannia kultury spozhyvannia [System of values as a basis for formation of consumer culture]. Naukovi zapysky. Sotsiolohichni nauky – Scientific Notes. Sociological Science, 96, 73–77 [in Ukrainian].
Pochebut, L. G. & Mejzhis, I. A. (2010). Social’naja psihologija [Social psychology]. Sankt-Peterburg : Piter [in Russian].
Ragozina, T. E. (2012). Kul’tura: istoricheskie sud’by i ponjatija [Culture: historical fate and concept]. P. G. Davidov (Eds.). Materialy Druhoi Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsіi «Fіlosofіia kultury: Mova. Ratsіonalnіst. Osvіta» – Proceedings from the second all-Ukrainian scientific and practical conference. (pp. 20–23). Doneck : DonІZT [in Russian].
Stefanenko, T. G. (2004). Jetnopsihologija [Ethnopsychology]. Moskva : Aspekt-Press [in Russian].
Tatarko, A. N. (2006). Sravnitel’nyj analiz struktury cennostej i harak teristik jetnicheskoj identichnosti v tradicionnyh i sovremennyh kul’turah [Comparative analysis of value structure and ethnic identity characteristics in traditional and modern cultures]. Psihologicheskij zhurnal – Psychological Journal, 27, 4, 67–76 [in Russian].
Jerikson, Je. (2006). Identichnost’: junost’ i krizis [Identity: adulthood and crisis]. A. V. Tolstyh (Ed. & Trans.). Moskva : Flinta [in Russian].
Jadov, V. A. (2014). Social’nye i social’no-psihologicheskie mehanizmy formirovanija identichnosti [Social and sociopsychological mechanisms of identity formation]. Retrieved from http://ntk.kubstu.ru/file/77 [in Russian].
Diener, E., & Suh, E. (Eds.) (2000). Culture and subjective well-being. London. P. 185–218.
Marcia, J. E. (2002). Identity and Psychosocial Development in Adulthood. Identity: an International Journal of Theory and Research, 2 (1), 7–28.
Taylor, D. (2002). The quest for identity. From minority groups to generation. Xers. Praeger.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
