Psychological Justification of Using Authentic Fund of English Language by the Teachers at Secondary Schools

Анотація

Психологічне обґрунтування
використання автентичного фонду англійської мови вчителями в
середніх школах

АНОТАЦІЯ

У статті здійснено психолінгвістичний аналіз англійських прислів’їв і
приказок із компонентом «діяльність людини». Визначено, що функці-
онально­комунікативній, когнітивно­ і антропозорієнтованій парадиг-
мі досліджень парамеологічних одиниць мови відповідає екзистенцій-
на феноменологія. Остання породжує низку виокремлених авторами
статті психолінгвістично зумовлених процесів.
Перший процес – актуалізація інтуїції читача як своєрідна «наяв-
ність» сутності досліджуваного об’єкта в свідомості суб’єкта, «без-
ідеологічна», «самочинна» її презентація у силу глибокого інтенційного
споглядання та розуміння її ейдосів. Зазначено, що цей момент вели-
кою мірою пояснюється автентичністю матеріалів, що вивчаються.
Другий процес пов’язаний зі своєрідною «суб’єктивізацією» вив­
ченого лексичного матеріалу, коли читач ніби імпліцитно «редукує»
себе, свою сутність, свій особистісний зміст у мові. Останнє дає змогу
читачеві ніби «перебувати» в мові, «виносячи за дужки» лише апріорні
судження щодо певного об’єкта дослідження. Зазначено, що це сприяє
зменшенню «відстані» між образом світу читача й тим змістом і
сенсом, який закладений у певному прислів’ї чи приказці. Визначено,
що останнє, в свою чергу, значною мірою уможливлює відтворення 

суб’єкт­об’єктної єдності між образом світу читача та прочитаним
й опанованим матеріалом, що поглиблює ментальну картину світу
суб’єкта.
Третій процес визначено як автентичну інтерсуб’єктивність, що
може тлумачитися як своєрідна основа особистості, основа буття
людини в світі, існування суспільства тощо. Зазначено, що автентич-
ний матеріал створює позитивні передумови для існування так званих
«егоцентричних часток», які кожна людина, після їхнього опанування,
застосовує у своїй мові. Визначено, що до таких «егоцентричних час-
ток» належать і дискурсивні слова, дослідження яких є максимально
продуктивним у межах вивчення прислів’їв і приказок. Наголошено, що
автентична інтерсуб’єктивність великою мірою стимулює вивчення
реального функціонування мови з точки зору суб’єкта.
Четвертий процес визначено як автентичну інтенціональність
як саму по собі сутність свідомості, її скерованість на певний об’єкт
вивчення. Обґрунтовано, що автентична інтенціональність є влас-
тивістю свідомості особистості, за допомогою якої її стани характе-
ризуються як такі, що містять зміст, автентичну інформацію, яка є
поза свідомістю людини, в парадигмі ментального простору Всесвіту.