Об’єктивний підхід до трактування свідомості: нейрофізіологічний, фізичний і математичний дискурси
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-45.178-202Ключові слова:
свідомість, нейрофізіологія свідомості, квантова механіка, загальна теорія систем, структурнофункціональна парадигма, пояснювальна парадигма, операційна парадигма.Анотація
У статті описано базові дослідження об’єктивного пізнання свідомос-
ті, що розкривають різні аспекти формування досвіду розрізнення та
випромінювання свідомості. Проаналізовано взаємодоповнюючі під-
ходи природничонаукового дискурсу дослідження свідомості, а саме:
нейрофізіологічний, який порушує питання про біологічні засади між-
рівневого феномену свідомості та визначає фізіологічні основи струк-
турнофункціональної будови свідомості; квантовомеханічний, що
спирається на практику експериментального дослідження квантової
реальності та пояснює феномен «свідомості»; загальносистемний,
який цілісно і логікоконцептуально дозволяє змоделювати систем-
ний простір свідомості та виступає операційною парадигмою її дослі-
дження. Методами моделювання та реконструкції досліджено склад
змістовних і структурних внутрішніх, формальнологічних і функціо-
нальних ознак свідомості та відтворено її сутнісні ознаки. Розкрито
сутність впливових класичних і сучасних нейрофізіологічних теорій
свідомості. Нейропсихологічні теорії можна розглядати як структур-
нофункціональну парадигму, що характеризує функції та рамки специ-
фічних нейронних мереж як прояв конкретного когнітивного процесу,
синхронізації різноманітних нейронних ланцюгів і залучення нових не-
йронних шляхів на тлі збереження функції старих, згортання й роз-
гортання множинних форм інформації та як прояв злиття досвіду
пережитого цілого. Положення квантової механіки виступають як по-
яснювальна парадигма, в рамках якої пояснюється феномен змінених
станів свідомості та змістова будова свідомості, одиницями якої ви-
ступають смисли. Загальна теорія систем забезпечує: побудову сис-
темної «семантичної території» свідомості особистості; знаходжен-
ня точок біфуркації, у яких проявлено максимально повний набір потен-
ційних можливостей зростання системи; визначення підсилюючого та
врівноважуючого контурів зворотного зв’язку; бажаного стану систе-
ми; виду атракторів; потенціалу самопрояву і самозвільнення у персо-
нальній активності та побудові щоразу унікальної власної реальності
шляхом безперервного обміну із зовнішнім світом.
Посилання
Beskova, I. A. (2001). Evoljutsija i soznanie: kognitivno-simvolicheskij analiz [Evolution and Consciousness: cognitive-symbolic analysis]. Moskva : IF RAN [in Russian].
Bom, D. (1967). Spetsial’naja teorija otnositel’nosti [Special theory of relativity]. Moskva : Mir [in Russian].
Vekker, L. M.(1998). Psihika i real’nost’: Jedinaja teorija psihicheskih protsessov [Psyche and Reality: A Unified Theory of Mental Processes]. Moskva : Smysl [in Russian].
Gejzenberg, V. (2015). Printsip neopredelennosti [Uncertainty principle]. Moskva : De Agostini [in Russian].
Gibson, D. (1988). Ekologicheskij podhod k zritel’nomu vosprijatiju [Ecological approach to visual perception]. Moskva : Progress [in Russian].
Danilova, N. N. (1999). Psihofiziologija [Psychophysiology]. Moskva : Aspekt Press [in Russian].
Іvanytskyi, O. M. (2005). Svіdomіst і mozok [Consciousness and the brain]. U svіtі nauki – In the world of science, 11, 9–14 [in Ukrainian].
Ivanov, A. V. (2008). Mir soznanija [World of consciousness]. Barnaul : Altajskij dom pechati [in Russian].
Kapra, F. (2002). Pautina zhizni [Web of life]. Sofija : Gelios [in Russian].
Menskij, M. B. (2011). Soznanie i kvantovaja mehanika: Zhizn’ v parallel’nyh mirah [Consciousness and Quantum Mechanics: Life in Parallel Worlds]. Frjazino : Vek 2 [in Russian].
Pribram, K. (1975). Jazyki mozga: Jeksperimental’nye paradoksy i printsipy nejropsihologii [Languages of the brain: Experimental paradoxes and principles of neuropsychology]. Moskva : Progress [in Russian].
Romenets, V. A. (2003). Zhizn’ i smert’: Postizhenie razumom i veroj [Life and death: Comprehension through reason and faith]. Kiev: Lybіd’,
[in Russian].
Sokolov, E. N. (2006). Vektornaja psihofiziologija [Vector psychophysiology]. Sankt-Peterburg : Piter [in Russian].
Furman, A. V. (2017). Svіdomіst yak peredumova psykholohіchnoho pіznannia і profesіinoho metodolohuvannia [Consciousness as a pre-requisite for psychological knowledge and professional methodology]. Nauka і osvіta – Science and education, 3, 5–10 [in Ukrainian].
Hant, G. (2004). О prirode soznanija. S kognitivnoj, fenomenologicheskoj i transpersonal’noj tochek zrenija [About the nature of consciousness. From cognitive, phenomenological and transpersonal points of view]. Moskva : AST, Institut transpersonal’noj psihologii [in Russian].
Shanzhe, Zh.-P. (1999). Nejrofiziologicheskie osnovy jeticheskogo povedenija [Neurophysiological bases of ethical behavior]. Chelovek – Human, 5, 54–84 [in Russian].
Shvyrkov, V. B. (2006). Vvedenie v ob’ektivnuju psihologiju. Nejronaljnye osnovy psihiki [Introduction to objective psychology. Neural fundamentals of the psyche]. Moskva : Institut psihologii RAN [in Russian].
Jedel’man, D. (1981). Razumnyj mozg [Reasonable brain]. Moskva : Nauka [in Russian].
Almaas, A. H. (1996). Essence – the diamond approach to inner realization. York Beach : Samuel Weiser.
Everett, Hugh (2007). Relative State Formulation of Quantum Mechanics. Reviews of Modern Physics. Cambridge University Press.
Kalishchuk, S. (2018). Construction of ontological models of consciousness of personality. PNAP Sientific Journal of Polonia, 1 (26), 95–100, Czestochowa.
Varela, F. (1995). Resonant Cell Fssemblies. Biological Research, 5 (24), 81–95.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.