Психологічні особливості професійного становлення майбутніх психологів
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-48.253-271Ключові слова:
індивідуально-психологічний профіль, мотивація, професійна ідентичність, самооцінка, професіогенез.Анотація
У статті описано результати діагностичної роботи зі студентами перших курсів спеціальності «Психологія». Основна мета роботи – висвітлити результати емпіричного дослідження індивідуально-типологічних особливостей студентів-психологів першого курсу навчання, враховуючи показники професійного становлення: професійну ідентичність, мотивацію професійної діяльності та специфіку професійної самореалізації й діяльності професії психолога. Для дослідження було використано пакет діагностичного інструментарію, що включав такі методики, як: «Опитувальник для виявлення рівня професійної спрямованості та готовності студентів» (О. Кокун), методика «Мотивація професійної діяльності» (К. Замфір; у модифікації А. Реана), методика «Дослідження професійної ідентичності» (Л. Шнейдер), тест «Хто Я?» (М. Кун, Т. Маркпартленд; у модифікації Румянцевої), тест «Індивідуально-типологічний опитувальник» (Л. Собчик). Вибір методик обумовлено концепцією Е. Зеєра про чотири складові професійного становлення, до яких належать: мотиваційні складові професійної діяльності; сукупність знань, умінь і ціннісних орієнтацій для майбутньої професії; професійно важливі якості, що визначають продуктивність професійної самореалізації; особливості формування професійної компетентності. У дослідженні взяло участь 30 студентів перших курсів спеціальності «Психологія» Херсонського державного університету. За результатами дослідження було виявлено кореляційні зв’язки між показниками індивідуально-типологічних характеристик із вираженою мотиваційною складовою до професійної діяльності, рівнем професійної ідентичності та самооцінкою особистості. Висновок. Студенти-першокурсники мають тенденцію до утвердження в соціальній групі; соціальні відносини, становище в колективі та взаємовідносини з викладачами є значущими на цьому етапі вікового розвитку; досягнута професійна ідентичність сформована лише у третини досліджуваних; у студентів першого курсу виражені оптимальні мотиваційні комплекси; загальний рівень фізичного та психічного здоров’я, темпи нервово-психічної діяльності для студентів першого курсу не є перешкодою для навчання; на цьому віковому етапі професійні досягнення не є пріоритетними, а значуще формування власної ідентичності.
Посилання
Зеер Э. Ф. Психология профессионального развития: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. 2-е изд., стереотип. Москва : Изда¬тельский центр «Академия», 2007. 240 с.
Панок В. Г. Професійне становлення професійних психологів: досвід та перспектива. Психологія і суспільство. 2013. № 3. С. 135–141.
Сорокіна О. Зміст уявлень студентів-психологів про специфіку майбут¬ньої професійної діяльності. Педагогічний процес: теорія і прак¬тика (Серія: Психологія). 2016. № 3 (54). С 62–65.
Товкач І. Є. Психологічний портрет студента-першокурсника. Молодий вчений. 2018. № 8. С. 94–98.
Rascovar, A. M. (2015). Ego development and anxiety during emerging adulthood. Masters Thesis, Smith College. Northampton : MA. 37 p.
Verger, P., Kovess-Masfety, S., Choquet, M., Guagliardo, V., Rouillon, F., & Peretti-Wattel, P. (2009). Psychological distress in first year uni¬versity students: Socioeconomic and academic stressors, mastery and social support in young men and women. Social psychiatry and psy¬chiatric epidemiology, 44, 643–650.
Wangeri, T., Kimani, E., & Mutweleli, S. M. (2012). Transitional chal¬lenges facing university first year students in Kenyan public univer¬sities: A Case of Kenyatta University. Interdisciplinary Review of Economics and Management, 1, 2, 43–50.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.