Психологічні шляхи розвитку міжкультурної компетентності учнів у галузі «Іншомовна освіта» (відповідно до досвіду в зарубіжних країнах)
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.84-105Ключові слова:
міжкультурна компетентність, представники різ¬них країн і культур, відкритість до різних культур, захист культурної ідентичності кожної людини, заперечення та нівелювання явищ іншомовної культури.Анотація
Мета дослідження – показати й обґрунтувати психологічні шляхи розвитку міжкультурної компетентності школярів у галузі «Іншомовна освіта» (відповідно до досвіду освіти в зарубіжних країнах).
Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення.
Результати дослідження. У статті детально показано, що саме означає вираз «європейський розвиток в освітній парадигмі»: прагнення зрозуміти представників різних країн і культур, подолати упередженість щодо них, визнати їх спільні інтереси, поважаючи національні; відкритість до різних культур, захист культурної ідентичності кожної людини; дотримання юридичних зобов’язань і правових рішень у парадигмі прав людини; бажання співіснувати в гармонії та йти на компроміси, що дають змогу примирити інтереси різних сторін; захист свободи, плюралістична демократія, права людини та діяльності; розвиток системи виробничого й економічного обміну між державами, які є чинниками індивідуального та соціального добробуту і політичної стабільності; турбота щодо збереження екологічної рівноваги в Європі та в усьому світі; бажання зберегти мир у Європі та у світі загалом.
Висновок. Зазначено, що психологічні шляхи з метою розвитку міжкультурної компетентності учнів передбачають: надавати учням інформацію соціокультурного плану, що нерідко залишається поза контролем школярів; практично довести, що культурні явища найяскравіше виявляються в певній економічній чи політичній перспективі; навчати учнів працювати з обмеженою кількістю інформації; навчати школярів уникати заперечення та неприйняття явищ іншомовної культури; сформувати у школярів рефлексивне ставлення до виконання власної діяльності.
Наголошено, що у методиці навчання іноземних мов до засобів навчання висуваються серйозні вимоги. Отже, методи навчання з метою розвитку міжкультурної компетентності учнів повинні: а) актуалізуватися у формі навчального матеріалу і виконувати його основні функції, наприклад, бути засобами діяльності, що забезпечує активність учителя та діяльність учнів у навчальному процесі вивчення іноземної мови; б) орієнтуватися на мету навчання, що сприятиме досягненню цілей у процесі викладання іноземної мови; в) бути інструментами реалізації методів і прийомів, які застосовуються у навчальному процесі та забезпечують управління діяльністю вчителя й учнів; г) відповідати сучасним досягненням методики викладання іноземних мов і забезпечити впровадження новітніх технологій навчання іноземної мови.
Посилання
Гончарук Наталія, Онуфрієва Ліана. Психологічний аналіз рівнів побу¬дови комунікативних дій. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics: Зб. наук. праць ДВНЗ «Переяслав-Хмельниць¬кий пед. ун-т імені Григорія Сковороди». Переяслав-Хмельниць¬кий : ФОП Домбровська Я. М., 2018. Вип. 24 (1). С. 97–117. DOI 10.31470/2309-1797-2018-24-1-97-117.
Brumfit, Ch. J. (1990). Communicative Methodology in Language Teaching. Cambridge : Cambridge University Press. 166 p.
Canale, M., & Swain, M. (1980). Theoretical Bases of Communicative Approaches to a Second Language Teaching and Testing. Applied Linguistics, 1 (1), 1–47.
Celce-Murcia, M., & Hilles, Sh. (1988). Techniques and Resources in Teaching Grammar. Oxford : Oxford University Press. 189 p.
Dubin, F., & Olshtain, E. (1991). Course design: Developing Programs and Materials for Language Learning. Cambridge,: Cambridge Universi¬ty Press. 194 p.
Hadley, A. O. (1993). Teaching Language in Context. Boston : Heinle and Heinle Publishers. 532 p.
Honcharuk, N., & Onufriieva, L. (2018). Communicative needs in the structure of the intercourse process. Fundamental and Applied Re¬searches in Practice of Leading Scientific Schools, 27 (3), 111–116. URL : https://farplss.org/index.php/journal/article/view/373.
Mykhalchuk, Nataliia, & Kryshevych, Olga (2019). The peculiarities of the perception and understanding of Sonnets written by W. Shake¬speare by the students of the Faculty of Foreign Languages. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics: Зб. наук. праць ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький пед. ун-т імені Григорія Сковороди». Переяслав-Хмельницький : ФОП Домбровська Я. М. Вип. 26 (1). С. 265–285. DOI 10.31470/2309-1797-2019-26-1-265- 285.
Mykhalchuk, N. O. (2017). Psychological context of the idea of under¬standing. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguis¬tics: Зб. наук. праць ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький пед. ун-т імені Григорія Сковороди». Переяслав-Хмельницький : ФОП Домбровська Я. М. Вип. 22 (1). С. 163–175.
Oiler, J. W. (1992). Language Tests at School: A Pragmatic Approach. New York : Longman. 492 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.