Особистісні смисли у висловлюваннях дітей дошкільного віку
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.131-151Ключові слова:
мовленнєва діяльність, мовна особистість, діалогіч¬не мовлення, міжособистісна мовленнєва комунікація, смисл, розповідь.Анотація
Здійснено спробу методами співставлення, узагальнення результатів аналізу наукових положень виокремити деякі процесуальні та змістовні характеристики особистісного смислу у висловлюваннях дошкільників задля означення інтеграційних перспектив оптимізації особистісного розвитку дитини, що стало метою статті.
Проведено науково-категорійний аналіз розуміння поняття особистісного смислу та чинників, що впливають на його становлення. Показано взаємозв’язок і взаємообумовленість особистісного смислу в мовленнєвій діяльності дошкільників. За результатами дослідження вказано на те, що індивідуальні особливості особистості проявляються у мовленнєвому висловлюванні як продукт мовленнєвої діяльності у таких характеристиках: 1) власне лінгвістичних (мовно-мовленнєвих і змістовно-смислових); 2) психологічних (мотиваційних, когнітивних, емоційних, продуктивно-результативних). Із точки зору сучасної психолінгвістики розглянуто особливості особистісного смислу у висловлюваннях дошкільників як багатовимірного процесу, в якому визначальними є структури індивідуального досвіду, що характеризуються суб’єктивним змістом. Зазначено, що висловлювання є різновидом мовлення й відноситься до розповідей, у яких висвітлюється послідовність подій. Констатовано, що дитина дошкільного віку набуває особистісного смислу, пізнаючи чи переживаючи різноманітну інформацію, життєві ситуації, сукупність обставин соціальної міжособистісної взаємодії.
На підставі теоретичного аналізу доведено, що актуалізація особистісного смислу у висловлюваннях дітей дошкільного віку обумовлюється: а) інтеракцією; б) діалогічним мовленням; в) інтенціональною організацією висловлювання і його підтексту; на основі яких можна визначити умови формування особистісних смислів у дошкільному дитинстві та специфіку їх вираження дошкільниками у мовленнєвих розповідях. Обґрунтовано доцільність застосування інтерактивного підходу в інтерпретації усних висловлювань дошкільників у ситуаціях повсякденного життя у міжособистісній мовленнєвій комунікації.
Зроблено висновок, що прояви особистісного смислу в дитячому мовленні є основним маркером міжособистісної мовленнєвої комунікації, яка розглядається нами як смислова взаємодія її суб’єктів, що передбачає наявність таких мовленнєвих здатностей, як говоріння й аудіювання, функціональною одиницею яких є висловлювання, що нерозривно пов’язане з лексико-семантичними значеннями слова.
Посилання
Артемьева Е. Ю. Основы психологии субъективной семантики. Москва : Смысл, 1999. 352 с.
Бахтин М. М. К философии поступка: собр. соч. в 7 т. Т. 1. Москва : Русские словари, 2003. С. 7–68.
Библер В. С. Михаил Михайлович Бахтин, или Поэтика и культура. Москва : Прогресс, 1991. 176 с.
Выготский Л. С. Мышление и речь. Москва : Лабиринт, 2001. 368 с.
Дженкинс Пегги Дж. Воспитание духовности у детей. Москва : ООО Издательский дом «София», 2004. 224 с.
Зачесова И. А. Интенциональная организация семейного бытового дис¬курса и взаимоотношения собеседников. Языковое сознание: пара¬дигмы исследования. Москва – Калуга : Эйдос, 2007. С. 297–317.
Калмикова Л. О. Про стан розвитку мовлення як діяльності у дітей п’яти років. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics. 2016. Вип. 19 (1). С. 84–97.
Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность. Москва : Наука, 1987. 263 с.
Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведения: собр. соч. в 2-х т. Т. 1. Москва : Педагогика, 1983. 391 с.
Леонтьев Д. А. Психология смысла. Природа, строение и динамика смысловой реальности. Москва : Смысл, 2003. 487 с.
Седов К. Ф. Дискурс и личность. Эволюция коммуникативной компе¬тенции. Москва : Лабиринт, 2004. 317 с.
Степанов Ю. С. В трехмерном пространстве языка. Москва : Наука, 1985. 259 с.
Ушакова Т. Н. Узловые проблемы раннего речеязыкового развития ре¬бенка. Речь ребенка: проблемы и решения / под ред. Т. Н. Уша¬ковой. Москва : Изд-во «Институт психологии РАН», 2008. С. 13–19.
Флоренская Т. А. Диалог в практической психологии: наука о душе. Москва : ВЛАДОС, 2001. 208 с.
Фрейберга И. Факторы формирования личностного смысла литератур¬ного произведения в дошкольном возрасте. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics. 2011. Вип. 7. С. 72–79.
Шахнарович А. М. Детская речь в зеркале психолингвистики. Москва : ИЯЗ РАН, 1999. 165 с.
Щедровицкий Г. П. Избранные труды. Москва : Изд-во «Школы куль¬турной политики», 1995. 800 с.
Юрьева Н. М. Механизмы онтогенеза связной речи: динамическая ти¬пология устного повествования на дошкольной ступени (по мате¬риалам эксперимента). Очерки по синтаксису связной речи / отв. ред. В. А. Виноградов. Москва : Ключ-С, 2013. С. 96–136.
Applebee, A. N. (1978). The child’s concept of story. Ages two to seven¬teen. Chicago – London. 97 р.
Bruner, J. S. (2004). Life as narrative. Social research, 71 (3), 691–710.
Tomasello, M. (2008). Origins of human communication. Cambridge, Lon¬don : MIT Press. 393 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.