Теоретичні засади дослідження сутності депресії та депресивних станів і їх психологічних проявів
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.202-223Ключові слова:
депресія, види депресії, депресивні стани, психологічні прояви депресивних станів.Анотація
Мета дослідження – здійснити аналіз понять «депресія» та «депресивні стани» як наукових категорій і розглянути основні підходи до їх вивчення в історичному аспекті, розкрити сутність й особливості депресії та депресивних станів, дослідити їх основні види та систематизувати психологічні прояви.
Методи. Дослідження ґрунтується на системному аналізі наукової літератури, що дало змогу з’ясувати підходи сучасних науковців до розуміння депресії та депресивних станів.
Результати дослідження. Акцентовано увагу на тому, що депресія та депресивні стани являють собою афективні стани, які характеризуються негативним емоційним тлом, зміною мотиваційної сфери, когнітивних уявлень і загальною пасивністю поведінки.
Проаналізовано основні класифікації депресій і депресивних станів. Відповідно, їх можна поділити за феноменологічними та нозологічними ознаками, а також на екзогенні й ендогенні, на прості, помірні та складні.
Показано, що в основу феноменологічних класифікацій покладено поділ депресій за їх клінічними проявами (феноменологічними ознаками). Водночас в основу нозологічної класифікації покладено розподіл депресій за причинами й умовами їх виникнення.
З’ясовано, що до групи психогенних депресій (екзогенна й реактивна) відносять розлади, що виникають на основі душевних переживань як реакції людини на певну травматичну ситуацію. Групу ендогенних депресій складають розлади, які досягають психотичного рівня. Також виокремлено види депресії та депресивних станів за складністю їх перебігу: легкі, помірні та важкі. Охарактеризовано основні психологічні прояви депресивних станів: емоційні, когнітивні, поведінкові та фізіологічні.
Висновок. Визначено поняття депресії. Розкрито класифікацію видів депресії. Охарактеризовано психологічні прояви депресивних станів. Крім того, зазначено, що визначення змісту та розкриття особливостей депресивних станів може бути у подальшому покладено в основу діагностичних і корекційно-розвивальних практик профілактики та зниження прояву депресивних станів у різних життєвих періодах особистості.
Посилання
Антропов Ю. Ф. Невротическая депрессия у детей и подростков. Москва : Медпрактика, 2001. 152 с.
Архангельский Г. В. О Гиппократовом сборнике. Москва : Клиническая медицина, 1991. 248 с.
Бек А., Раш А., Шо Б., Эмери Г. Когнитивная терапия депрессии. Санкт-Петербург : Питер, 2003. 304 с.
Вертоградова О. П., Степанов И. Л., Максимова Н. М., Ваксман А. В., Диков С. Ю., Кошкин К. А. и др. Клинико-патогенетические ас¬пекты типологии депрессий. Социальная и клиническая психиатрия. 2012. Т. 22. № 3. С. 5–10.
Головин С. Ю. Словарь практического психолога. Минск : Харвест, 1998. 301 с.
Грехов Р. А. Медико-биологические аспекты депрессии. Science of VolSU. Natural Sciences. 2017. Vol. 7. № 2. С. 35–43.
Киселёва М. Г. Депрессия у детей младенческого и раннего возраста. На¬циональный психологический журнал. 2017. № 4 (28). С. 95–104.
Кискер К. П., Фрайгербер Г., Розе Г. К., Вульф Э. Психиатрия, психо¬соматика, психотерапия. Москва : Алетейа, 1999. 504 с.
Ковалев Ю. В., Золотухина О. Н. Депрессия, клинический аспект. Москва : Медицинская книга; Нижний Новгород : Изд-во НГМА, 2001. 144 с.
Ковнер С. Г. История древней медицины. Санкт-Петербург : Альфарет, 2015. 1120 с.
Королева Е. Г., Шустер Э. Е. Депрессии в общесоматической практике. Практикующему врачу. 2009. № 4. С. 82–84.
Лоуэн А. Депрессия и тело. Москва : ЭКСМО-Пресс, 2002. 384 с.
Майерс Д. Социальная психология. Санкт-Петербург : Питер, 2000. 688 с.
Медведева Е. А. Взаимосвязь уровня депрессии с соматическим и пси¬хосоматическим статусом личности. Психология. Историко-кри¬тические обзоры и современные исследования. 2017. Т. 6. № 3А. С. 27–34.
Менцос С. Психодинамические модели в психотерапии. Москва : Але¬тейа, 2001. 176 с.
Міжнародний класифікатор хвороб 10 (МКХ-10) [mkb-10.com]. URL : https://mkb-10.com.
Подкорытов В. С., Чайка Ю. Ю. Депрессии. Современная терапия: ру¬ководство для врачей, Харьков : Торнадо, 2003. 352 с.
Почекаева И. А. Депрессивные состояния, возникающие у школьников в переходный (пубертатный) период. Альманах мировой науки. 2017. № 4–2 (19). С. 39–44.
Сайт Всесвітньої організації охорони здоров’я [https://www.who.int/ countries/ukr/ru/]. URL : http://www.un.org.ua/ua/informatsiinyi-tsentr/news/4100-vooz-75protsen-lyudej-shcho-strazhdayut-na-gliboku-depresiyu-ne-otrimuyut-adekvatnogo-likuvannya.
Сайт «Індекс здоров’я. Україна». Звіт: Результати загальнонаціональ¬ного дослідження 2018 року [http://health-index.com.ua/]. URL : http://health-index.com.ua/zvit_index_2018_ukr.pdf.
Самин Д. К. 100 великих ученых. Москва : Вече, 2011. 432 с.
Смулевич А. Б. Депрессии при соматических заболеваниях. Журнал неврологии и психиатрии. 2015. № 11. С. 154–155.
Справочник невропатолога и психиатра / под общ. ред. Н. И. Гращен¬кова, А. В. Снежневского. Москва : Медицина, 1965. 577 с.
Хелл Д. Ландшафт депрессии. Москва : Алетейа, 1999. 280 с.
Хорни К. Наши внутренние конфликты. Конструктивная теория невро¬за. Санкт-Петербург : Лань, 1997. 240 с.
Шапар В. Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. Харків : Прапор, 2005. 640 с.
Шойфет М. С. 100 великих врачей. Москва : Вече, 2008. 528 с.
Beck, A. T. (1964). Thinking and depression: II. Theory and therapy. Ar¬chives of General Psychiatry, 10 (6), 561–571. URL : https://doi. org/10.1001/archpsyc.1964.01720240015003.
Freud, S. (1968). Mourning and melancholia. In W. Gaylin (Ed.). The meaning of despair, (pp. 50–69). New York : Science House.
Klerman, G. L., Endicott, Y., Spitzer, R., & Hirschfeld, R. M. (1979). Neurotic depression: Systemic Analysis of Multiple Criteria and Meaning. The American Journal of Psychiatry, 136 (1), 57–61. URL : https://doi.org/10.1176/ajp.136.1.57.
Rado, S. (1928). The problem of melancholia. London: The International Journal of Psychoanalysis, 9, 420–438.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
