Психологічний механізм синібулярності в оцінюванні навичок аудіювання учнів у закладах середньої освіти
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.53-74Ключові слова:
психологічний механізм синібулярності, особливість розпізнавання, ко-імідж, тестування, асоціативні ланцюги, концепт, формосемантичні зв’язки, екстернальні характеристики, інтернальні якості.Анотація
Метою статті є визначення психологічних механізмів й окреслення засобів для перевірки розуміння прослуханого аудіотексту, таких як невербальні, словесні та репродуктивні засоби.
Методи дослідження. Використано такі загальнонаукові методи, як індукція, дедукція, аналіз і синтез, методи порівняння й опису, метод обґрунтування тощо.
Результати дослідження. Учням закладів середньої освіти було запропоновано завдання для їх виконання на уроках іноземної мови, які актуалізують психологічний механізм кумулятивної ознаки впізнавання, що дає змогу достатньо швидко, практично одночасно формулювати для кожного нового завдання свій ко-образ і здійснювати його впізнання вже з огляду на цю нову конструкцію. Тому саме по собі впізнання для учня не стає проблемою, адже проблемою буде визначення значущості самого завдання. Сама по собі така можливість за умов дискантного сприймання задачі є досить сумнівною, однак школяр виконує цю задачу. Психологічним механізмом при цьому є синібулярність.
Показано, що синібулярність (від лат. sinibulis – «подібний») – це механізм, який актуалізує подібність, сумісність об’єктів з огляду на їх окремі компоненти, деталі, ознаки. Вона є основою для утворення асоціативних ланцюжків і одним із чинників, що утворюють поняття. Синібулярний асоціативний ланцюжок являє собою мономодальну психічну конструкцію, що створюватиметься завдяки ідентичним ознакам різ них об’єктних понять. Фіксація синібулярних відношень засновується на можливості впізнавання об’єкта не тільки з урахуванням патерну, але і з огляду на окремі деталі; іррадизація значущості об’єкта на його базові ознаки та значущість їх реструктурації впливають на значущість ранжування ознак, а наявність формо-змістових зв’язків фасилітує зв’язок зовнішніх ознак об’єкта з його внутрішніми якостями, властивостями та характеристиками.
Висновки. Визначено, що психологічний механізм синібулярності забезпечує розв’язання учнями лінгвістичних задач і завдань на уроках іноземної мови за допомогою актуалізації чотирьох компонентів філологічної свідомості особистості, до яких належать: ідентифікація ознак (чи характеристик) певної лексичної або граматичної структури; діапазон варіації їх значущості в парадигмі певної групи лінгвістичних одиниць (так званого об’єктного поняття); рівень прийнятності даної варіації; диференціація поняття.
Посилання
Максименко С., Ткач Б., Литвинчук Л., Онуфрієва Л. Нейропсихолінгвістичне дослідження політичних гасел із зовнішньої реклами. Psycholinguistics. Психолінгвістика. Психолингвистика. 2019. Вип. 26 (1). С. 246–264. DOI 10.31470/2309-1797-2019-26-1-246- 264. URL : https://psycholing-journal.com/index.php/journal/article/view/715.
Хупавцева Н. О. Facilitation as a Personality-Centered Approach at the English Lessons at Secondary Schools. Проблеми сучасної психології: Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Кам’янець-Подільський : ТОВ «Друкарня «Рута», 2020. Вип. 47. С. 206–230.
Batel, E. (2020). Context Effect on L2 Word Recognition: Visual Versus Auditory Modalities. Journal of Psycholinguist Research. Vol. 49. Р. 223–245. URL : https://doi.org/10.1007/s10936-019-09683-6.
de Bot, K. (1992). A bilingual production model: Levelt’s «speaking» model adapted. Applied Linguistics. Vol. 13. Р. 1–24. URL : https://doi. org/10.1093/applin/13.1.1.
Mykhalchuk, N., & Bihunova, S. (2019). The verbalization of the concept of «fear» in English and Ukrainian phraseological units. Cognitive Studies | Études cognitives. Vol. 19. Р. 11. Warsaw (Poland). URL : https://doi.org/10.11649/cs.2043.
Mykhalchuk, N., & Ivashkevych, E. (2019). Psycholinguistic Characteristics of Secondary Predication in Determining the Construction of a Peculiar Picture of the World of a Reader. Psycholinguistics. Психолінгвістика. Психолингвистика. Вип. 25 (1). С. 215–231. DOI 10.31470/2309-1797-2019-25-1-215-231.
Mykhalchuk, N., & Koval, I. (2019). Psychological content of effective means of teaching a foreign language in order to form the intercultural competence of learners of different age groups. Проблеми сучасної психології: Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Кам’янець-Подільський : Аксіома. Вип. 46. С. 265–289.
Vovk, M., Emishyants, O., Zelenko, O., Drobot, O., & Onufriieva, L. (2020). Psychological Features оf Experiences оf Frustration Situations іn Youth Age. International Journal of Scientific & Technology Research. Vol. 8, Issue 01, January. P. 920–924. URL : http:// www.ijstr.org/paper-references.php?ref=IJSTR-0120-28117.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.