Процесуальна логіка екзистенціально-системної реорганізації «картини світу» особистості
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.75-103Ключові слова:
реорганізація, смислове поле, мнемічні контексти, «картина світу», процесуальна логіка.Анотація
Мета статті – висвітлити функціональний аспект екзистенціально-системної реорганізаційної дії, з визначенням мікрогенетичної (станов лення) й психолого-генетичної (розвиток) динаміки смислової архітектоніки свідомості особистості.
Методи. Задіяно генетико-моделюючий, системний, структурно-інтегративний і предметно-діяльнісний методологічні підходи.
Результати дослідження. Розкрито внутрішній процесуальний план екзистенціально-системного концепту й обґрунтовано механізм динаміки «картини світу» особистості. Наведено формально-логічну схему реорганізаційної дії як системи конструктів її змістового опису та відповідних дій. Визначено внутрішню логіку реорганізації «картини світу» особистості. Побудовано процедурну модель реорганізаційної дії екзистенціально-системного концепту, що відображає аналіз генетичних співвідношень конструктів дослідження смислової архітектоніки свідомості особистості. Визначено, що фокусом і, водночас, головним механізмом реорганізаційного процесу виступає структура і якість (узгодженість – неузгодженість; анахронічність – новизна; одноманітність – варіативність; стандартність – оригінальність) зв’язків між знайденими смислами раніше сформованого смислового поля та зумовлюючих його мнемічних контекстів. Описано операційну модель практичної дії психолога-консультанта, яка відтворює процес реорганізації на багатовекторній площині транстеоретичного екзистенціально-системного концепту, що містить стадії, рівні, процеси змін, мету, одиниці аналізу, елементи контакту, операційні техніки, базові навики і чинники впливу.
Висновки. Викладення засад функціонального ракурсу екзистенціально-системної моделі є послідовним кроком методологічної концептуалізації транстеоретичного підходу, можливості якого дають змогу охопити всі пізнавальні контури смислотворення, а саме: сенсорно-перцептивний (симптоми, відчуття); уявлень (образи себе, світу, ситуації); мисленнєвий (думки, типові когнітивні схеми інтерпретування дійсності та її репрезентації); афективний (звичні емоційні патерни та стани); рефлексивний («Я є», «це є Я», «це мій Світ»). Аналіз генетичних співвідношень конструктів дослідження динаміки смислової архітектоніки свідомості особистості («картина світу», «смислове поле», «реорганізаційна дія», «функція переживання», «парадоксальний зв’язок») забезпечує розгортання процедурних закономірностей реорганізаційної дії концепту. Поєднання генетико-моделюючого і структурно-інтегративного підходів дозволяє простежити рух реорганізації «картини світу» особистості, спираючись на функціональний психологічний аналіз, і знайти відповіді на запитання про вірогідність заданих змін і межі функціональних можливостей концепту.
Посилання
Агафонов А. Ю. Основы смысловой теории сознания. Санкт-Петербург : Речь, 2003. 296 с.
Агафонов А. Ю. Человек как смысловая модель мира. Пролегомены к психологической теории смысла. Самара : БАХРАХ-М, 2000. 336 с.
Бассин Ф. В. К развитию проблемы значения и смысла. Вопросы психологии. 1973. № 6. С. 13–23.
Братусь Б. С., Лишин О. В. Закономерности развития деятельности и проблемы психолого-педагогического воздействия на личность. Вестник МГУ. Серия 14. Психология. 1982. № 1. С. 12–21.
Гроф С. Путешествие в поисках себя. Москва : АСТ, 2008. 352 с.
Каліщук С. М. Площина транстеоретичного екзистенціально-системного концепту реорганізації смислової архітектоніки свідомості особистості. Психологічний часопис: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Київ, 2020. Т. 6. Вип. 4. C. 107–118. DOI: 10.31108/1.2020.6.4.9.
Каліщук С. М. Системне моделювання як інтегративний метод особистісних змін й усвідомлення багато-варіативності життєвої реальності. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія. Київ, 2018. Т. X. Вип. 31. С. 55–64.
Каліщук С. М. Смислова архітектоніка свідомості та екзистенціально-системний концепт реорганізації «картини світу» майбутніх психологів-консультантів. Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Кам’янець-Подільський : ТОВ «Друкарня «Рута», 2020. Вип. 48. С. 154–174. DOI 10.32626/2227-6246.2020- 48.154-174.
Каліщук С. М. Суб’єктивна модель реальності: першоджерела побудови. Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Кам’янець-Подільський : ТОВ «Друкарня «Рута», 2020. Вип. 47. С. 93–118. DOI 10.32626/2227-6246.2020-47.93-117.
Кибед М., Шпаррер И. Совсем наоборот. Москва : Институт консультирования и системных решений, 2014. 256 с.
Ковалев С. В. Психотерапия личной истории и психокоррекция Самостоятельных Единиц Сознания. Москва : Московский психолого- социальный институт, 2001. 143 с.
Лэнгле А. Терапевтический случай нахождения собственного Я (применение метода персонального экзистенциального анализа). Психология. Журнал высшей школы экономики. 2005. Т. 2. С. 22–62.
Леонтьев Д. А. Синергетика и личность: к неравновесной персонологии. Методология и история психологии. 2018. Вып. 3. С. 96–104. DOI 10.7868/S1819265318030068.
Максименко С. Д. Генезис существования личности. Киев : КММ, 2006. 240 с.
Морен Э. Метод: Природа природы. Москва : Канон+, 2013. 464 с.
О’Коннор Дж., Макдермотт Дж. Искусство системного мышления: Необходимые знания о системах и творческом подходе к решению проблем. Москва : Альпина Бизнес Букс, 2006. 256 с.
Прохазка Дж., Норкросс Дж. Системы психотерапии. Для консультантов, психотерапевтов и психологов. Санкт-Петербург : Прайм- ЕВРОЗНАК, 2007. 383 с.
Психотерапия – что это? Современные представления / под ред. Дж. Зейга, В. Мьюниона. Москва : Класс, 2000. 432 с.
Серкин В. П. Методы психологии субъективной семантики и психосемантики. Москва : Пчела, 2008. 382 с.
Холодная М. А. Психология интеллекта. Парадоксы исследования. Санкт-Петербург : Питер, 2002. 272 с.
Цапкин В. Н. Единство и многообразие терапевтического опыта. Москва : МГППУ, 2004. 199 с.
Adler, A. (1932). What life should mean to you. London : George Allen & Unwin Ltd. 300 p.
Kalishchuk, S. (2017). Technology of psychological help for panic attacks: existential paradigm and solution system theory. Leonardo da Vinci VIII International Scientific Conference «The problems of empirical research in psychology and humanities». Krakov. № 1. P. 15–26.
Varela, F. (1995). Resonant Cell Assemblies. Biological Research. Р. 81–95.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
