Психологічний аналіз різних типів дискурсу

Автор(и)

  • Наталія Михальчук Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне, Україна https://orcid.org/0000-0003-0492-9450
  • Ліана Онуфрієва Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський, Україна https://orcid.org/0000-0003-2442-4601

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.188-210

Ключові слова:

дискурс, дискурс як засіб комунікативної дії, дискурс як засіб ідеологічного впливу, терапевтичний дискурс, загальновживаний дискурс, науковий дискурс, Прагматична психологія

Анотація

Метою статті є визначення різних підходів до класифікації дискурсу, актуалізація основних критеріїв вибору типів дискурсу, експлікація концепцій, за допомогою яких будуть описані відмінності між деякими видами дискурсу, з метою запропонувати приклади таких вправ-завдань, які допоможуть учням середніх закладів освіти більш чітко та конкретно представити практичне використання наукового дискурсу, відобразити дискурс як одну з основних концепцій сучасної Прагматичної психології.

Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення.

Результати дослідження. Учені виокремлюють п’ять типів дискурсу, які реалізуються залежно від певної ситуації: дискурс як засіб комунікативної дії (наприклад, бесіда з метою отримання інформації та навчання або заздалегідь спланована дискусія); дискурс як засіб ідеологічного впливу, тобто процес комунікативної дії, який набуває лише певної форми дискурсу (форми ідеологічного обґрунтування); терапевтичний дискурс (психоаналітична бесіда між лікарем і пацієнтом); загальновживаний дискурс, який має за мету забезпечити наукову дискусію; нові форми дискурсу (навчання через дискурс замість дискурсу як інструменту інформації й опанування знаннями, модель практичного обговорення). Відповідно до виокремлених типів у статті запропоновано приклади таких вправ-завдань, які допоможуть учням чіткіше опанувати навички практичного використання наукового дискурсу.

Висновки. Ми вважаємо, що Прагматична психологія постає як самостійна міждисциплінарна сфера знань, яка тісно взаємодіє з Лінгвістичною прагматикою та Когнітивною психологією. Прагматична психологія у своїй науковій парадигмі орієнтується на два базових, взаємопереплетених поняття – значення і діяльність. Прагматична психологія є стрижнем суто діяльнісного підходу до мовлення, глобального аналізу цілеспрямованого вживання людиною звукових структур – сегментних і просодичних, лексем, словоформ, схем, словосполучень і речень, різних типів елементарних мовленнєвих актів та їх комплексів, комунікативних ходів як ланцюжків міжсуб’єктних інтеракцій, дискурсів різного типу тощо. Отже, маючи таке широке поле наукових досліджень, Прагматична психологія актуалізується на двох рівнях аналізу – поверхневому (знаковому) і глибинному (когнітивно-семантичному). Відтак, Прагматична психологія охоплює суб’єктивно-діяльнісний простір адресата (його прагматичні настановлення, дейксис, особливості квазіспілкування), перформативність, теорію мовленнєвих актів, різноманітні експліцитні й імпліцитні способи організації мовного коду суб’єктами спілкування (позиції тиску, імплікації, імплікатури, максими кооперативної взаємодії партнерів по комунікації, непрямі мовленнєві акти, умови продуктивності й успішності комунікації), теоретико-прикладні аспекти релевантності, психолінгвістичні принципи і механізми спілкування, окремі аспекти теорії мовленнєвої взаємодії та розмовного мовлення.

Біографії авторів

Наталія Михальчук, Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне

Доктор психологічних наук, професор

Ліана Онуфрієва, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський

Кандидат психологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної та практичної психології

Посилання

Максименко С., Ткач Б., Литвинчук Л., Онуфрієва Л. Нейропсихолінгвістичне дослідження політичних гасел із зовнішньої реклами. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics. Переяслав-Хмельницький : ФОП Домбровська Я. М., 2019. Вип. 26 (1). C. 246–264. DOI 10.31470/2309-1797-2019-26-1-246- 264. URL : https://psycholing-journal.com/index.php/journal/ article/view/715.

Хупавцева Н. О. Місце фасилітації у структурі пізнавальної діяльності на уроках англійської мови в закладах середньої освіти. Проблеми сучасної психології: Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Кам’янець-Подільський : ТОВ «Друкарня «Рута», 2020. Вип. 48. С. 293–312.

Blagovechtchenski, E., Gnedykh, D., Kurmakaeva, D., Mkrtychian, N., Kostromina, S., & Shtyrov, Y. (2019). Transcranial direct current stimulation (tDCS) of Wernicke’s and Broca’s areas in studies of language learning and word acquisition. Journal of Visualized Experiments. P. 37–59. URL : https://doi.org/10.3791/59159.

Brédart, S. (1991). Word interruption in self-repairing. Journal of Psycholinguistic Research. Vol. 20. P. 123–137. URL : https://doi.org/ 10.1007/bf01067879.

Cilibrasi, L., Stojanovik, V., Riddell, P., & Saddy, D. (2019). Sensitivity to Inflectional Morphemes in the Absence of Meaning: Evidence from a Novel Task. Journal of Psycholinguist Research. Vol. 48. P. 747–767. URL : https://doi.org/10.1007/s10936-019-09629-y.

Crookes, G. (1989). Planning and interlanguage variation. Studies in Second Language Acquisition. Vol. 11. P. 367–383. URL : https://doi. org/10.1017/s0272263100008391.

Dam, L. (1990). Learner Autonomy in Practice: An experiment in learning and teaching. Autonomy in Language Learning. Vol. I. Gathercole (Ed.). Great Britain : Centre for Information on Language Teaching and Research. P. 56–63.

Mykhalchuk, Nataliia, & Kryshevych, Olga (2019). The peculiarities of the perception and understanding of Sonnets written by W. Shakespeare by the students of the Faculty of Foreign Languages. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics: Зб. наукових праць. Серія: Психологія. Переяслав-Хмельницький : ФОП Домбровська Я. М. Вип. 26 (1). С. 265–285. DOI 10.31470/2309-1797-2019-26-1-265- 285.

Mykhalchuk, Nataliia, & Onufriieva, Liana (2020). Psycholinguistic features of representation of emotions by the concept of «Fear». Проблеми сучасної психології: Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інсти Переяслав-Хмельницький : ФОП Домбровська Я. М., 2019. Вип. 26 (1). C. 246–264. DOI 10.31470/2309-1797-2019-26-1-246- 264. URL : https://psycholing-journal.com/index.php/journal/ article/view/715.

Хупавцева Н. О. Місце фасилітації у структурі пізнавальної діяльності на уроках англійської мови в закладах середньої освіти. Проблеми сучасної психології: Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Кам’янець-Подільський : ТОВ «Друкарня «Рута», 2020. Вип. 48. С. 293–312.

Blagovechtchenski, E., Gnedykh, D., Kurmakaeva, D., Mkrtychian, N., Kostromina, S., & Shtyrov, Y. (2019). Transcranial direct current stimulation (tDCS) of Wernicke’s and Broca’s areas in studies of language learning and word acquisition. Journal of Visualized Experiments. P. 37–59. URL : https://doi.org/10.3791/59159.

Brédart, S. (1991). Word interruption in self-repairing. Journal of Psycholinguistic Research. Vol. 20. P. 123–137. URL : https://doi.org/ 10.1007/bf01067879.

Cilibrasi, L., Stojanovik, V., Riddell, P., & Saddy, D. (2019). Sensitivity to Inflectional Morphemes in the Absence of Meaning: Evidence from a Novel Task. Journal of Psycholinguist Research. Vol. 48. P. 747–767. URL : https://doi.org/10.1007/s10936-019-09629-y.

Crookes, G. (1989). Planning and interlanguage variation. Studies in Second Language Acquisition. Vol. 11. P. 367–383. URL : https://doi. org/10.1017/s0272263100008391.

Dam, L. (1990). Learner Autonomy in Practice: An experiment in learning and teaching. Autonomy in Language Learning. Vol. I. Gathercole (Ed.). Great Britain : Centre for Information on Language Teaching and Research. P. 56–63.

Mykhalchuk, Nataliia, & Kryshevych, Olga (2019). The peculiarities of the perception and understanding of Sonnets written by W. Shakespeare by the students of the Faculty of Foreign Languages. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics: Зб. наукових праць. Серія: Психологія. Переяслав-Хмельницький : ФОП Домбровська Я. М. Вип. 26 (1). С. 265–285. DOI 10.31470/2309-1797-2019-26-1-265- 285.

Mykhalchuk, Nataliia, & Onufriieva, Liana (2020). Psycholinguistic features of representation of emotions by the concept of «Fear». Проблеми сучасної психології: Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Кам’янець- Подільський : ТОВ «Друкарня «Рута». Вип. 48. С. 206–227.

Mykhalchuk, N., & Bihunova, S. (2019). The verbalization of the concept of «fear» in English and Ukrainian phraseological units. Cognitive Studies | Études cognitives. Vol. 19. P. 11. Warsaw (Poland). URL : https://doi.org/10.11649/cs.2043.

Mykhalchuk, N., & Ivashkevych, E. (2019). Psycholinguistic Characteris¬tics of Secondary Predication in Determining the Construction of a Peculiar Picture of the World of a Reader. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics: Зб. наукових праць. Переяслав- Хмельницький : ФОП Домбровська Я. М. Вип. 25 (1). С. 215–231. DOI 10.31470/2309-1797-2019-25-1-215-231.

Vovk, M., Emishyants, O., Zelenko, O., Drobot, O., & Onufriieva, L. (2020). Psychological Features оf Experiences оf Frustration Situations іn Youth Age. International Journal of Scientific & Technology Re¬search. Vol. 8, Issue 01, January. P. 920–924. URL : http://www. ijstr.org/paper-references.php?ref=IJSTR-0120-28117.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-14

Як цитувати

Михальчук, Н., & Онуфрієва, Л. (2020). Психологічний аналіз різних типів дискурсу. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (50), 188–210. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.188-210