Розуміння поезії як складний аналітико-синтетичний процес когнітивної сфери особистості
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2022-58.183-205Ключові слова:
розуміння поезії, аналітико-синтетичний процес, когнітивна сфера, здатність до рефлексії, психічні стани, мовленнєво- мисленнєва компетентність, творча уява, багатство асоціацій, усвідомлення власних переживань, здатність до глибокого аналізуАнотація
Мета – здійснити емпіричне дослідження психологічних особливостей розуміння майбутніми філологами сучасної поезії та оцінити розвиток особистісних якостей студентів, які входять до структури читацької компетентності і, на нашу думку, сприятимуть студентам у розумінні поезії. Передусім, йдеться про розвиток у студентів здатності відображати свій психічний стан, цілі та мовленнєво-мисленнєву компетентність, творчу уяву, багатство асоціацій, усвідомлювати власний досвід, здатність до глибокого аналізу та коментування поезії.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених у роботі завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Експериментальним методом є метод організації емпіричного дослідження.
Результати дослідження. Доведено, що найтиповішими причинами складності розуміння студентами поезії були: сюрреалістична поетика; постмодерністська поетика; оригінальне та незвичайне світосприймання, світобачення, світовідчуття; зумисна епатажність; інтелектуальне начало; поліваріантність та високий символізм образів; висока суб’єктивність; складне філософське навантаження; нагромадження світів; ментальна незвичність; інтертекстуальність; експериментальність; складна образність, метафоричність; асоціативна багатоплановість семантичних рядів; складний підтекст; настанови на деструкцію форми та експерименти з формою; наявність ремінісценцій; складні алюзії; інтуїтивне схоплення української архаїчності; мовленнєві експерименти; застаріла та складна лексика; незвично велика питома вага обсценної лексики; велика кількість авторських новотворів.
Висновки. Під поняттям навчальний текст розуміється складний аналітико-синтетичний процес, котрий завершується проникненням у глибинну семантику повідомлення. Показано, що розуміння поезії відбувається на двох рівнях – інформаційно-когнітивному та смисловому. Нами запропоновано критерії розуміння змісту повідомлення, які пов’язані з процесами винайдення та породження смислу тексту. Доведено, що основним критерієм розуміння є відновлення смислу вихідного повідомлення, побудова його внутрішньої смислової структури, що характеризується критеріями глибини та повноти розуміння.
Посилання
Cui, G., Wang, Y., & Zhong, X. (2021). The Effects of Suprasegmental Phonological Training on English Reading Comprehension: Evidence from Chinese EFL Learners. Journal of Psycholinguist Research, 50(2), 317–333. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s10936-020-09743-2.
Drigas, A., & Karyotaki, M. (2017). Attentional control and other executive functions. International Journal of Emerging Technologies in Learning (iJET), 12(3), 219–233. Retrieved from https://doi.org/10.3991/ijet.v12i03.6587.
Dubovyk, Svitlana H., Mytnyk, Alexander Ya., Mykhalchuk, Nataliia O., Ivashkevych, Ernest E., & Hupavtseva, Nataliia O. (2020). Preparing Future Teachers for the Development of Students’ Emotional Intelligence. Journal of Intellectual Disability – Diagnosis and Treat ment, 8(3), 430-436. Retrieved from https://doi.org/10.6000/2292- 2598.2020.08.03.20.
Ehri, L.C., Nunes, S.R., Willows, d.M., Schuster, B.V., Yaghoub-Zadeh, Z., & Shanahan, T. (2001). Phonemic awareness instruction helps children learn to read: Evidence from the National Reading Panel's meta-analysis. Reading Research Quarterly, 36, 250-287. Retrieved from https:// doi.org/10.1598/RRQ.36.3.2.
El-Zawawy, A.M. (2021). On-Air Slips of the Tongue: A Psycholinguistic- Acoustic Analysis. Journal of Psycholinguist Research, 50(3), 463-505. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s10936-020-09755-y.
Engle, R.W. (2002). Working memory capacity as executive function. Current Directions in Psychological Science, 11, 19-23. Retrieved from https://doi.org/10.1111/1467-8721.00160.
Fale, I., Costa, A., & Luegi, P. (2016). Reading aloud: Eye movements and prosody. Speech Prosody, 169. Retrieved from https://doi. org/10.21437/SpeechProsody.2016-169.
Ferdowsi, S., & Razmi, M. (2022). Examining Associations among Emotional Intelligence, Creativity, Self-efficacy, and Simultaneous Interpreting Practice Through the Mediating Effect of Field dependence/ Independence: A Path Analysis Approach. Journal of Psycholinguistic Research, 51(2), 255-272. Retrieved from https://doi.org/10.1007/ s10936-022-09836-0.
Gathercole, S.E., Pickering, S.J., Ambridge, B., & Wearing, H. (2004). The structure of working memory from 4 to 15 years of age. Developmental Psychology, 40(2), 177-190. Retrieved from https://doi. org/10.1037/0012-1649.40.2.177.
Greco, M., Canal, P., Bambini, V., & Moro, A. (2020). Modulating “Surprise” with Syntax: A Study on Negative Sentences and Eye-Movement Recording. Journal of Psycholinguist Research, 49(3), 415-434. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s10936-020-09691-x.
Hamedi, S.M., & Pishghadam, R. (2021). Visual Attention and Lexical Involvement in L1 and L2 Word Processing: Emotional Stroop Effect. Journal of Psycholinguist Research, 50(3), 585-602. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s10936-020-09709-4.
Hogan, T.P., Adlof, S.M., & Alonzo, C.N. (2014). On the importance of listening comprehension. International Journal of Speech-Language Pathology, 16(3), 199-207. Retrieved from https://doi.org/10.3109/175 49507.2014.904441.
Illiashenko, T.d. (1980). Vospriiatie i esteticheskaia otsenka literaturnogo proizvedeniia starshoklasnikami [The perception and aesthetic evaluation of a novel by senior pupils]. Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Ivashkevych, Er., & Komarnitska, L. (2020). Psychological aspects of comics as the paraliterary genres. Zbirnyk naukovykh prats «Prob- lemy suchasnoi psykholohii» - Collection of research papers “Problems of modern psychology”, 49, 106-130. Retrieved from https://doi. org/10.32626/2227-6246.2020-49.106-130.
Ivashkevych, Ed., & Onufriieva, Liana (2021). Social intelligence of a teacher as a factor of the stimulation of cognitive interests of students. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» - Collection of research papers “Problems of modern psychology”, 54, 57-77. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-54.57-77
Ivashkevych, Er., Perishko, I., Kotsur, S., & Chernyshova, S. (2020). Psycholinguistic Content of Complements in English and Ukrainian. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika - Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 28(2), 24-55. Retrieved from: https://doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-2-24-55
Maksymenko, S., Tkach, B., Lytvynchuk, L., & Onufriieva, L. (2019). Nei- ropsykholinhvistychne doslidzhennia politychnykh hasel iz zovnish- noi reklamy [A neuropsycholinguistic research of political slogans from outdoor advertising]. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psik- holingvistika -Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 26 (1), 246-264 [in Ukrainian].
Murphy, S., Melandri, E., & Bucci, W. (2021). The Effects of Story-Telling on Emotional Experience: An Experimental Paradigm. Journal of Psycholinguist Research, 50(1), 117-142. Retrieved from: https://doi. org/10.1007/s10936-021-09765-4.
Mykhalchuk, N., & Bihunova, S. (2019). The verbalization of the concept of “fear” in English and Ukrainian phraseological units. Cognitive Studies | Études cognitives, 19, 11. Warsaw (Poland). Retrieved from: https:// doi.org/10.11649/cs.2043.
Mykhalchuk, N., & Ivashkevych, Er. (2019). Psycholinguistic Characteristics of Secondary Predication in determining the Construction of a Peculiar Picture of the World of a Reader. Psycholinguistics. Psyk- holinhvistyka. Psikholingvistika - Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 25(1), 215-231. Retrieved from https://doi. org/10.31470/2309-1797-2019-25-1-215-231.
Mykhalchuk, Nataliia, & Ivashkevych, Ernest (2021). The empirical research of understanding contemporary poetry by future philologists. Social Science Research Network (SSRN). Retrieved from https://ssrn. com/abstract=3912159 [in English].
Mykhalchuk, N.O., Ivashkevych, Er.E., & Nabochuk, A.Yu. (2020). Anketa dlia studentiv - maibutnikh filolohiv - dlia vyiavlennia psykholinhvi- stychnykh kharakterystyk rozuminnia suchasnykh poetychnykh tvoriv [Questionnaire for students - future philologists - to identify psycholinguistic characteristics of understanding modern poetry]. Rivne: RdHU [in Ukrainian].
Mykhalchuk, Nataliia, & Khupavsheva, Natalia (2020). Facilitation of the Understanding of Novels by Senior Pupils as a Problem of Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika - Psy- cholinguistics.Psycholinguistics.Psycholinguistics, 28(1), 214-238. Retrieved from https://doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-214-238
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Ногачевська Інна, Гудима Олександр
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.