Фасилітативна взаємодія як багатоступенева активність особистості
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2023-59.73-95Ключові слова:
фасилітативна взаємодія, багаторівнева діяльність людини, атрибути фасилітації, когнітивна діяльність, суб’єкт діяльності, функції суб’єктаАнотація
Мета дослідження – показати фасилітативну взаємодію як багатоступеневу активність особистості, продемонструвати значущі конструктивні явища фасилітативної взаємодії як психологічного
статусу особистості.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Також у своєму дослідженні ми використовували емпіричні методи, такі як пілотне дослідження.
Результати дослідження. Показано, що поняття «фасилітація» відображує усвідомлену і цілеспрямовану діяльність як явище, властиве, насамперед, вчителеві. Виокремлено атрибути фасилітації: 1) діяльність; 2) суб’єкт діяльності; 3) функції суб’єкта; 4) функції діяльності; 5) мотиви діяльності; 6) мета діяльності; 7) способи виконання діяльності; 8) предмет діяльності; 9) метод реалізації діяльності; 10) засоби, актуальні для реалізації діяльності; 11) результат діяльності.
Висновки. Виокремлено компоненти, які є властивими для фасилітативної взаємодії. Показано, що діяльність – це основа, засіб і позитивна умова розвитку особистості. Діяльність – це доцільне перетворення людьми навколишньої дійсності. Доведено, що діяльність є одиницею життя, опосередкованою психічним відображенням. Визначено, що поза діяльності не існує ані засобів діяльності, ані знаків, ані предметів мистецтва; поза діяльністю немає самих людей. Доведено, що діяльність є цілеспрямованою, багатоступеневою активністю людини. «Цілеспрямована» – оскільки «предмет» постає її метою. «Багатоступенева» – оскільки включає до своєї структури дії, вторинну мотивацію, що визначаються метою та завданнями діяльності як такої. І це, зокрема, забезпечує актуалізацію особистістю основної мети – мотиву виконання діяльності. І, нарешті, операція діяльності відрізняється від дії тим, що вона позначається не метою, а умовами діяльності, в яких ця мета експлікується. Визначено, що потрібно обов’язково відрізняти дії від діяльності та від операцій.
Посилання
Honcharuk, Nataliia, & Onufriieva, Liana (2018). Psykholohichnyi analiz rivniv pobudovy komunikatyvnykh dii [Psychological analysis of the levels of construction of communicative actions]. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika. Psycholinguistics – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 24(1), 97–117. Retrieved from https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-1-97-117.
Ivashkevych, Er., & Komarnitska, L. (2020). Psychological aspects of comics as the paraliterary genres. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» – Collection of research papers “Problems of modern Psychology”, 49, 106–130. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.106-130.
Alahmadi, A., & Foltz, A. (2020). Effects of Language Skills and Strategy Use on Vocabulary Learning Through Lexical Translation and Inferencing. Journal of Psycholinguist Research, 49(6), 975–991. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s10936-020-09720-9.
Alahmadi, A., Shank, C., & Foltz, A. (2018). Vocabulary learning strategies and vocabulary size: Insights from educational level and learner styles. Vocabulary Learning and Instruction, 7(1), 1–21. Retrieved from https://doi.org/10.7820/vli.v07.1.alahmadi.
Alyami, M., & Mohsen, M.A. (2019). The use of a reading lexicon to aid contextual vocabulary acquisition by EFL Arab learners. Journal of Psycholinguistic Research, 48(5), 1005–1023. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s10936-019-09644-z.
Arrington, C.N., Kulesz, P.A., Francis, D.J., Fletcher, J.M., & Barnes, M.A. (2014). The contribution of attentional control and working memory to reading comprehension and decoding. Scientific Studies of Reading, 18(5), 325–346. Retrieved from https://doi.org/10.1080/10888438.2014.902461.
Astle, D., & Scerif, G. (2011). Interactions between attention and visual short-term memory (VSTM): What can be learnt from individual and developmental differences? Neuropsychologia, 49, 1435–1445. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.neuropsychologia.2010.12.001.
Conners, F.A. (2009). Attentional control and the simple view of reading. Reading and Writing, 22, 591–613. https://doi.org/10.1007/s11145-008-9126-x.
Dale, R., & Duran, N.D. (2011). The cognitive dynamics of negated sentence verification. Cognitive Science, 35(5), 983–996.
de la Garza, B., & Harris, R.J. (2017). Acquiring foreign language vocabulary through meaningful linguistic context: Where is the limit to vocabulary learning? Journal of Psycholinguistic Research, 46(2), 395–413. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s10936-016-9444-0.
Drigas, A., & Karyotaki, M. (2017). Attentional control and other executive functions. International Journal of Emerging Technologies in Learning (iJET), 12(3), 219–233. Retrieved from https://doi.org/10.3991/ijet.v12i03.6587.
Ehri, L.C., Nunes, S.R., Willows, D.M., Schuster, B.V., Yaghoub-Zadeh, Z., & Shanahan, T. (2001). Phonemic awareness instruction helps children learn to read: Evidence from the National Reading Panel’s meta-analysis. Reading Research Quarterly, 36, 250–287. Retrieved from https://doi.org/10.1598/RRQ.36.3.2.
Engle, R. W. (2002). Working memory capacity as executive function. Current Directions in Psychological Science, 11, 19–23. Retrieved from https://doi.org/10.1111/1467-8721.00160.
Falé, I., Costa, A., & Luegi, P. (2016). Reading aloud: Eye movements and prosody. Speech Prosody, 169. Retrieved from https://doi.org/10.21437/SpeechProsody.2016-169.
Gathercole, S.E., Pickering, S.J., Ambridge, B., & Wearing, H. (2004). The structure of working memory from 4 to 15 years of age. Developmental Psychology, 40(2), 177–190. Retrieved from https://doi.org/10.1037/0012-1649.40.2.177.
Greco, M., Canal, P., Bambini, V., & Moro, A. (2020). Modulating “Surprise” with Syntax: A Study on Negative Sentences and Eye-Movement Recording. Journal of Psycholinguist Research, 49(3), 415–434. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s10936-020-09691-x.
Hecht, S.A., Torgesen, J.K., Wagner, R.K., & Rashotte, C.A. (2001). The relations between phonological processing abilities and emerging individual differences in mathematical computation skills: A longitudinal study from second to fifth grades. Journal of Experimental Child Psychology, 79(2), 192–227. Retrieved from https://doi.org/10.1006/jecp.2000.2586.
Heidari, K. (2019). Willingness to communicate: A predictor of pushing vocabulary knowledge from receptive to productive. Journal of Psycholinguistic Research, 48(4), 903–920. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s10936-019-09639-w.
Mykhalchuk, N., & Bihunova, S. (2019). The verbalization of the concept of “fear” in English and Ukrainian phraseological units. Cognitive Studies | Études cognitives, Warsaw (Poland), 19, 11. Retrieved from https://doi.org/10.11649/cs.2043.
Pimperton, H., & Nation, K. (2010). Suppressing irrelevant information from working memory: Evidence for domain-specific deficits in poor comprehenders. Journal of Memory and Language, 62(4), 380–391. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.jml.2010.02.005.
Phani Krishna, P., Arulmozi, S., Shiva Ram, M., & Mishra, R. Kumar (2020). Sensory Perception in Blind Bilinguals and Monolinguals. Journal of Psycholinguist Research, 49(4), 631–639. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s10936-020-09689-5.
Rezaei, A., & Mousanezhad Jeddi, E. (2020). The Contributions of Attentional Control Components, Phonological Awareness, and Working Memory to Reading Ability. Journal of Psycholinguist Research, 49(1), 31–40. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s10936-019-09669-4.
Shiva Ram, M., Bhardwaj, R., & Phani Krishna, P. (2017). Psychological pleasure in reading and visual cognition under colour luminance: A psycholinguistic approach. Psychology Cognitive Science Open Journal, 3(4), 110–115. Retrieved from https://doi.org/10.17140/PCSOJ-3-132.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Хупавцева Наталія, Онуфрієва Ліана
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
