Психологія оволодіння міжкультурною компетентністю майбутніми перекладачами
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2023-60.30-50Ключові слова:
міжкультурна компетентність, ефективна перекладацька діяльність, образ світу, уміння та навички майбутніх перекладачів, представники різних культурАнотація
Мета дослідження – висвітлити контекст дефініції «міжкультурна компетентність»; пояснити зв’язок між структурними компонентами міжкультурної компетентності та необхідними вміннями та навичками майбутніх перекладачів з метою здійснення ефективної перекладацької діяльності; визначити психологічні шляхи оволодіння майбутніми перекладачами міжкультурною компетентністю.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Емпіричним методом є метод констатувального дослідження.
Результати дослідження. Доведено, що в процесі здійснення усної перекладацької діяльності реальний процес породження думки, шлях від значення до знаходження смислу (і навпаки – від смислу до значення) є досить-таки важчим. Цей процес не обмежується певними структурними моделями, тому що в перекладі, як і в процесі міжкультурної комунікації, найважчим може бути визначення навіть не окремих знаків, реалій, а особливості їхнього співвідношення в свідомості представників різних культур. У парадигмі цих культур і відбувається функціональний збіг головних та другорядних характеристик, фігур і фонів, які, в свою чергу, фасилітують становлення міжкультурної компетентності.
Висновки. Ефективне формування міжкультурної компетентності студентів – майбутніх перекладачів – відбується в результаті послідовного звернення викладачів до культурноспецифічних та універсальних аспектів тих явищ, які вивчаються, що досягається послідовним переміщенням у просторі порівняльних культур у напрямку emic – etic – emic. У цій парадигмі також відбувається ефективний процес розвитку міжкультурної компетентності студентів – майбутніх перекладачів. Сформовані в ході такого рефлексивного переміщення пізнавальні структури особистості перекладачів мають з’єднуватися в когнітивних моделях з мовними знаками, які найбільшою мірою відповідають образу світу перекладача, схемі мислення представників певної лінгвокультурної спільноти. Також домінувальну роль у процесі формування міжкультурної компетентності студентів – майбутніх перекладачів найбільшою мірою відіграє схема мислення представників певної лінгвокультурної спільноти. Це свідчить щодо неабиякої ролі базових складових перекладацької діяльності: психологічних та психолінгвістичних елементів, вербальних способів здійснення усної перекладацької діяльності тощо.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Івашкевич Ернест
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.