Психолінгвістичне розуміння свідомості перекладача в парадигмі формування образу світу майбутніх фахівців

Анотація

Мета нашого дослідження полягає в тому, щоб висвітлити психолінгвістичне розуміння перекладацької свідомості в парадигмі формування образу світу майбутніх фахівців; представити структуру перекладацької свідомості фахівця.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення.

Результати дослідження. Перекладацька свідомість розглядається нами як деякий психічний конструкт відбиття оточуючої дійсності, функціонування якої залежить від того, на якому рівневі психіки здійснюється перекладацька діяльність – на біологічному чи соціальному, чуттєвому чи раціональному. Цими рівнями наголошується ставлення людини до своєї професійної діяльності. Така характеристика перекладацької свідомості допомагає нам розглядати її як здатність людини до ідеального (психічного) відображення дійсності. Так, ми дійсно бачимо, що функціонування перекладацької свідомості є процесом перетворення об’єктивного змісту предмету на суб’єктивний зміст душевного життя людини. Адже саме у суб’єктивному світові свідомості відбувається відтворення об’єктивної реальності та мисленнєва підготовка людей до перетворення ними практичної діяльності. У цій концепції свідомість розуміється не просто як психічне відображення, а як найвища форма психічного відображення дійсності суспільно розвиненим і соціально значущим індивідом.

Висновки. Перекладацька свідомість, на нашу думку, є такою функціональною характеристикою головного мозку людини, сутність якої полягає в адекватному, узагальненому, цілеспрямованому та зовнішньому відображенні зовнішнього світу, в аналізі набутого особистісно й професійно значущого досвіду, а також у протиставленні об’єктивного світу собі як суб’єкту пізнавальної діяльності і взаємодії. Отже, перекладацька свідомість окремо взятої особистості полягає в здатності людини до емоційної оцінки оточуючої дійсності та здатності усвідомлювати те, що саме відбувається в парадигмі її зовнішнього і внутрішнього світу.