Взаємозв’язок показників особистісних якостей спортсменів і спортсменок, що спеціалізуються в спортивних єдиноборствах з їх гендерним типом
DOI:
https://doi.org/10.15391/ed.2026-3.04Ключові слова:
спортивна діяльність, психологічні особливості, психологічний профіль атлета, латентні чинники, гендерна ідентичність, маскулінність, андрогінність, фемінінністьАнотація
Мета: встановити взаємозв’язок показників особистісних якостей спортсменів і спортсменок, що спеціалізуються в спортивних єдиноборствах з їх гендерним типом. Матеріал та методи. У дослідженні взяли участь 216 спортсменів віком від 17 до 28 років, серед яких 143 юнаки та 73 дівчини, що є представниками різних спортивних єдиноборств і мають спортивну кваліфікацію від масових розрядів до звання МСМК. Використано такі методи: аналіз і узагальнення наукової літератури та інтернет-ресурсів, анкетування, психологічне тестування, методи математичної статистики. Результати: у спортсменок маскулінного типу встановлено кореляційні зв’язки гендерного типу з чинниками «стриманість-експресивність» (r=-0,61), «боязкість-сміливість» (r=-0,69), «жорсткість-чутливість» (r=0,54), «загальний рівень інтелекту» (r=0,56) та «адекватність самооцінки» (r=0,51). У спортсменів маскулінного типу виявлено зв’язок лише з чинником «емоційна нестійкість-емоційна стійкість» (r=-0,51). У спортсменок андрогінного типу визначено взаємозв’язки з чинниками «жорсткість-чутливість» (r=-0,61), «довірливість-підозрілість» (r=0,52), «впевненість у собі-тривожність» (r=0,56) та «адекватність самооцінки» (r=0,60), тоді як у спортсменів андрогінного типу значущих кореляцій не виявлено. Найбільша частка чинників, що корелюють із гендерним типом, належить до емоційно-вольової сфери (40 %) та комунікативної сфери (30 %). Регресійний аналіз показав сильну лінійну залежність гендерного типу від особистісних якостей у спортсменок маскулінного (R=0,76) та андрогінного (R=0,77) типів, тоді як у спортсменів ця залежність є помірною або слабкою (R=0,50 та R=0,36 відповідно). Факторний аналіз дозволив визначити латентні особистісні чинники, що впливають на формування маскулінного та андрогінного гендерних типів. Висновки. Встановлено, що взаємозв’язок між особистісними якостями та гендерним типом у спортсменів і спортсменок, які займаються спортивними єдиноборствами, має складний багатофакторний характер. У спортсменок виявлено більш виражений зв’язок гендерного типу з психологічними характеристиками порівняно зі спортсменами. Провідне значення в формуванні гендерного типу мають емоційно-вольові та комунікативні чинники.
Посилання
Балинська, О. М. (2022). Проблеми гендерної рівності у спорті: актуальні питання протидії дискримінації. Аналітично-порівняльне правознавство, 6, 362–365. https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.06.66
Грдзелидзе, С., Тропін, Ю., & Понамарьов, В. (2026). Гендерні особливості психофізіологічних показників спортсменів у вільній боротьбі. Фізична культура і спорт: наукова перспектива, 1, 171–179. https://doi.org/10.31891/pcs.2026.1.19
Іваній, І. В., & Сергієнко, В. М. (2016). Психологія фізичного виховання та спорту: навчально-методичний посібник. ФОП Цьома С. П., Суми.
Індиченко, Л. С., Площинська, А. А., Черевко, С. В., & Коваленко, Є. В. (2023). Вдосконалення спортивної майстерності вирішенням завдань психологічної підготовки. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова, 1(159), 80–83. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.202
Марченко, О. & Ростов, О. (2024). Вплив занять спортом на гендерну ідентичність школярів: аналіз різних вікових груп. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, 1, 27–33. https://doi.org/10.32652/spmed.2024.1.27-33
Марченко, О. Ю., Ростов, О. Ю. & Холодова, О. С. (2025). Гендерна специфіка фізичного виховання: огляд сучасних досліджень і майбутніх напрямів розвитку. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, 1, 78–87. https://doi.org/10.32782/spmed.2025.1.11
Новік, Д. (2025). Гендерні особливості психофізіологічних реакцій спортсменів у дзюдо. Єдиноборства, 3(37), 63–69. https://doi.org/10.15391/ed.2025-3.09
Павлюк, Є., & Павлюк, А. (2025). Проблеми та особливості гендерної рівності в олімпійському та професійному спорті. Scientific journal «Physical culture and sport: scientific perspective», 59–64. https://doi.org/10.31891/pcs.2025-3.6
Платонов, В .М. (2020). Сучасна система спортивного тренування. Перша друкарня, Київ.
Приходько, В. (2020). Обгрунтування потреби і врахування гендерного аспекту в системі спортивної підготовки. Спортивний вісник Придніпров’я, 1, 118–131. https://doi.org/10.32540/2071-1476-2019-1-118
Сергієнко, Л. П. (2008). Практикум з психології спорту: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту. ОВС, Харків.
Соболенко, А. І., & Корюкаєв, М. М. (2024). Психологічна підготовка в спорті. Actual scientific research in the modern world: International science journal, 9(113), 162–165.
Таран, Л. М., Тарасевич, О. А., & Окунь, Д. О. (2025). Шляхи досягнення гендерної рівності у вільній боротьбі. Олімпійський та паралімпійський спорт, 3, 134–139. https://doi.org/10/32782/olimpspu/2025.3.23
Тарасевич, О. А., & Камаєв, О. І. (2019). Особливості гендерних відмінностей у спортсменів, що займаються спортивними єдиноборствами. Єдиноборства, 4(14), 117–126. https://doi.org/10.15391/ed.2019-4.12
Тарасевич, О., Мулик, В., Гращенкова, Ж. & Окунь Д. (2020). Гендерні схожості і гендерні відмінності спортсменів і спортсменок в циклічних видах спорту. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2(76), 73–90. https://doi.org/10.15391/snsv.2020-2.005
Тропін, Ю. М., Голоха, В. Л., & Бойченко, Н. В. (2025). Порівняльний аналіз показників змагальної діяльності чоловіків і жінок у вільній боротьбі. Олімпійський та паралімпійський спорт, 1, 129–133. https://doi.org/10/32782/olimpspu/2025.1.24
Шлянчак, С. О., Шлянчак, А. В., & Тінін, Д. Г. (2023). Сучасна проблематика гендерної психології та гендерної ідентичності в період статевої зрілості індивіда. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, 210, 192–199. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2023-1-210-192-199
Claringbould, I., & Knoppers, A. (2021). Paradoxical practices of gender in sport-related organization. Journal of Sport Management, 26(5), 404–416. https://doi.org/10.1123/jsm.26.5.404
Martinkova, I., Knox, T., Anderson, L., & Parry, J. (2022). Sex and gender in sport categorization: Aiming for terminological clarity. Journal of the Philosophy of Sport, 49(1), 134–150. https://doi.org/10.1080/00948705.2022.2043755
Okun, D., Stadnyk, S., Taran, L., Rozhkov, V., Mishyn, M., & Karpets, L. (2024). Olympic education as an object of scientific analysis based on international scientometric databases Scopus and Web of Science. Slobozhanskyi herald of science and sport, 28(3), 131-147. https://doi.org/10.15391/snsv.2024-3.005
Segrave, J. O., McDowell, K. L., & King, J. G. (2006). Language, gender, and sport: A review of the research literature. In L. K. Fuller (Ed.), Sport, rhetoric, and gender, pp. 45–67. https://doi.org/10.1057/9780230600751_3





