Розкриття операційної моделі та механізму відновного правосуддя в Бангладеш
DOI:
https://doi.org/10.25128/2520-6230.26.1.8Ключові слова:
відновне правосуддя, суперечки, що виникають у громаді, відновні моделі, стратегія пом'якшення наслідківАнотація
Практика відновного правосуддя в Бангладеш являє собою новий вимір у вирішенні суперечок та несправедливості в громаді. Втручання, що застосовуються відновною установою, ініціюють різні кроки для вирішення суперечок та незаконної діяльності, що шкодить соціальним відносинам та почуттю солідарності. Ця стаття має на меті описати функції відновного правосуддя в Бангладеш, включивши його практикувані моделі та методи. Практики відновного правосуддя (ПВП) проходять навчання для сприяння процесу правосуддя, зберігаючи при цьому баланс між жертвою та правопорушником. Агентства відновного правосуддя дотримуються національних рекомендацій щодо підходу до правосуддя та втручань на рівні громади. У національних посібниках описано процес ПВП, а блок-схеми підготовлено для реалізації функцій відновного правосуддя. У статті подано ПВП, які були опитані з окремих вибраних районів, де доступні відновні функції. Для збору якісних даних були організовані та проведені напівструктуровані інтерв'ю. Під час збору даних на місцях були дотримані етичні міркування та моральні вимоги. Як якісне дослідження, для представлення зібраних даних шляхом синтезу різних кроків та шаблонів були застосовані методи тематичного аналізу. Демонструючи зібрані дані та події, стаття ілюструє функціональну силу та ефективність відновного правосуддя у вирішенні суперечок, несправедливості, дискримінації, порушень особистих прав та репутації, а також інших дисфункцій, пов'язаних з громадою. Як новий вимір глобальної тенденції, відновне правосуддя продовжує набувати визнання та застосування серед людей, сприяючи довірі та впевненості шляхом вирішення всіх типів спорів, що підлягають примиренню, та кримінальної віктимізації. Інтерпретуючи представлені дані, відповідний персонал може розробити втручання та ініціативи на рівні політики для впровадження відновного правосуддя з відповідним ставленням та визнанням.
Посилання
Akram, M. S. (2017). Law Campaign: The Benefits of Restorative Justice. The Daily Star (24 January 2017). Retrieved from: https://www.thedailystar.net/law-our-rights/the-benefits-restorative-justice-1350091.
Braithwaite, J. (1989). Crime, Shame and Reintegration. New York: Cambridge University Press.
Creswell, J. W. (2007). Qualitative Inquiry and Research Design: Choosing Among Five Approaches (2nd edition). London: Sage Publications.
Dussich, J. P. J. (2000). Victimology: Past, Present and Future. Japan: Tokiwa International Victimology Institute. Tokiwa University Victimology Graduate School.
Erbe, C. (2010). What Is the Role of Professionals in Restorative Justice?. In: Zehr, H. and Toews, B. (2010). Restorative Justice. London: Lynne Rienner Publishers, Inc.
GIZ Bangladesh. (2013). Training manual on Restorative Justice. Dhaka: GIZ Press.
Hassan, M. and Ali, T. O. (2008). A Study of MLAA Intervention: Promoting Village Court and Arbitration Council. Madaripur: Madaripur Legal Aid Association (MLAA).
Hoque, M. R. and Zarif, M. M. M. (2019). Traditional Shalish system for rural dispute resolution in Bangladesh: An analytical study of its structure and operational mechanism. Journal of IIUC Studies (Vol.16).
Islam, M. M., Jahan, N., and Hossain, M. D. (2018). Violence against Women and Mental Disorder: A Qualitative Study in Bangladesh. Journal of Tropical Medicine and Health. Retrieved from: https://tropmedhealth.biomedcentral.com/articles/10.1186/s41182-018-0085.
John, S. (2002). Third Parties, Victims and the Criminal Justice System. Columbus: Ohio State University Press.
Johnstone, G. (2001). Restorative Justice: Ideas, values, Debates (2nd Edition). New York: Routledge.
Morris, A. and Maxwell, G. (2001). Restorative Justice in New Zealand: Family Group Conferences as a Case Study. UK: John Wiley & Sons.
Pranis, K. (2005). The little book of circle processes. Pennsylvania: Good Books.
Roberts, J. V. (2015). Criminal Justice: A Very Short Introduction. London: Oxford University Press.
Sarker, A. H. (2001). Juvenile Delinquency: Dhaka City Experience. Dhaka: Human Nursery for Development.
Sheikh, M. R. and Karim, M. R. (2013). Victim Support Services in Bangladesh: Nature and Challenges. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/338969202.
Sikder, P. (2016). Village Courts: A Dilemma Within... . In: The Daily Star (April 05, 2016). Dhaka: Bangladesh. Retrieved from: https://www.thedailystar.net/law-our-rights/village-courts-dilemma-within-1204333.
Talukdar, M. R. I. (2019). Rural Justice System in Bangladesh: Village Courts. International Journal of Arts, Humanities and Social Studies. Vol. 1. Issue-2. Retrieved from: https://www.socialstudiesjournal.com/archives/2019/vol1issue2/PartA/2-1-13-763.
Yin, R. K. (2003). Case Study Research: Design and Methods (3rd Edition), Los Angeles: Sage Publications.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Md. Tawohidul Haque

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Creative Commons «Attribution» 4.0