ЧИ ЗДАТНІ ДІЮЧІ ДЕРЖАВНІ СОЦІАЛЬНІ АГЕНЦІЇ ЕФЕКТИВНО НАДАВАТИ СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ НАСЕЛЕННЮ НА РІВНІ ОТГ: ВИБІРКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Hanna Slozanska

Автор(и)

Hanna Slozanska Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна https://orcid.org/0000-0002-8394-4925

Ключові слова:

фахівець із соціальної роботи, соціальні агенції, соціальні послуги, об’єднана територіальна громада, особа, яка перебуває в складних життєвих обставинах.

Анотація

У статті здійснено аналіз та оцінку ефективності роботи державних соціальних служб, установ та організацій, які працюють у сфері надання соціальних послуг населенню із проекцією на перспективу їх залучення до надання соціальних послуг тим, хто цього потребує на рівні ОТГ. Дослідження є вибірковим. Збір даних проводився на території Тернопільської області. У процесі дослідження здійснено аналіз чинного законодавства у сфері надання соціальних послуг населенню; вивчено особливості роботи Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та Департаменту соціального захисту із їх структурними підрозділами; проведено опитування соціальних працівників області з метою визначення їх готовності до надання соціальних послуг на рівні ОТГ. В результаті дослідження спроектовано рекомендації щодо покращення процесу надання соціальних послуг на рівні ОТГ клієнтам за місцем їхнього проживання.

Біографія автора

Hanna Slozanska, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи, докторант кафедри педагогіки та менеджменту освіти

Посилання

Баришнікова, О. Є. (2011). Динаміка надання соціальних послуг державною службою зайнятості України. РИНОК ПРАЦI, 41.

Березін, О. В., Безпарточний, М. Г., & Нікілєва, Л. О. (2013). Механізми формування та методологія розвитку закладів і підприємств соціального обслуговування.

Бєлєвцова, Я. С. (2009). Якість–першооснова сфери соціальних послуг. Теорія та практика державного управління, (1), 310-315.

Головня, О. М. (2011). Соціальне обслуговування в контексті державної соціальної політики: проблеми та перспективи. Стратегія розвитку України. Економіка, соціологія, право., 2(4), 32-37.

Горемикіна, Ю. (2016). Моніторинг і оцінювання якості та ефективності соціальних послуг: прикладний аспект. Demography and Social Economy, (3 (28): 122–132.

Горемикіна, Ю. В. (2009). Проблеми розвитку недержавних організацій у сфері надання соціальних послуг. Демографія та соціальна економіка, (1), 161-168.

Горемикіна, Ю. В. (2010). Проблеми розвитку та реформування соціальних послуг в Україні.

Громади Тернопільської області. (2017). Отримано з http:// decentralization.gov.ua/areas/0352#communities.

Державна Служба Статистики України Головне Управління Статистики у Тернопільській області. Чисельність наявного населення Тернопільської області (2016). Отримано з http://www.te.ukrstat.gov.ua/ files/Bul/nm_z1_2015.pdf.

Децентралізація влади. (2017). Отримано з http://decentralization. gov.ua/library/category/tag/manuals.

Дубич, K. В. (2015). Реформи соціальних послуг в Україні: сучасний стан і проблеми впровадження. Аспекти публічного управління, 3(3/17).

Дьяченко, В. (2007). Концептуальні засади реформування системи соціальних послуг в Україні. Соціальна політика і соціальна робота, (1), 5-16.).

Звіт-моніторинг системи соціальних послуг в Україні. (2015). Отримано з http://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/operations/ projects/democratic_governance/support-to-social-sector-reform.html.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». (1997). Отримано з http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2% D1%80.

Закон України «Про співробітництво територіальних громад». (2014). Отримано з http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1508-18.

Закон України «Про соціальні послуги». (2003). Отримано з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/966-15.

Іванова, О., & Semigina, T. (2000). Система соціального обслуговування та соціальних служб в Україні.

Качан, Л. Н. (2007). Якісні соціальні послуги: професійність, адресність, доступність. Соц. захист: щомісяч. інформ. та наук.-виробн. журн, (11), 19-20.

Кулачок, Л. В. (2006). Надання соціальних послуг в Україні: реалії та перспективи. Право і безпека, (5,3), 125-128.

Міщенко, К., Дорошенко, К., & Журавська, В. (2007). Інноваційна модель стандартизації управління у сфері надання соціальних послуг. Соціальна політика, соціальна робота й охорона здоров’я: як Україні досягти європейського рівня якості послуг, 67-70.

Методичні рекомендації щодо виконання власних (самоврядних) повноважень об’єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення. (2016). Отримано з http://www.mlsp.gov. ua/labour/control/uk/publish/article?art_id=186204&cat_id=107177.

Методичні рекомендації щодо організації соціального замовлення соціальних послуг. (2016). Отримано з http://www.mlsp.gov.ua/ labour/control/uk/publish/article;jsessionid=2BDA1CEDC834170B8E7B54D2351B019D.app1?art_id=189222&cat_id=102036.

Наказ Міністерства соціальної політики України «Методичні рекомендації щодо діяльності об’єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей». (2016). Отримано з http://www.msp.gov.ua/timeline/Decentralizaciya-vladi-.html.

Павленок, П. Д. (2000). Краткий словарь по социологии, 432.

Павлишина, Н. Б. (2013). Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) як суб’єкт соціальної роботи з людьми похилого віку. Соціальна робота в Україні: теорія і практика, (3-4), 118-124.

Павлюк, К. В. (2010). Розвиток системи надання державних соціальних послуг вразливим верствам населення та її фінансове забезпечення. Science, (3), 19.

Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції реформування системи соціальних послуг». (2012). Отримано з http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/178-2007-%D1%80.

Сахарук, О. П. (2012). Підвищення ролі органів місцевого самоврядування в наданні соціальних послуг членам територіальної громади. Державне управління: теорія та практика, (1), 56-65.

Семигіна, Т. В. (2007). Організація надання соціальних послуг на рівні громади як загальна тенденція розвитку соціальної роботи. Соціальна політика, соціальна робота й охорона здоров’я: як Україні досягти європейського рівня якості послуг, 35-39.

Семигіна, Т. В. (2007). Соціальні послуги в Україні: сьогодення та перспективи. К.: Вид-во ВК “Зірка”, Проект Тасіс “Посилення регіональних соціальних служб.

Синчук, С. М., Буряк, В. Л. (2003). Право соціального забезпечення України: навч. посіб., К : Т-во ≪Знання≫, КОО, 306.

Слозанська, Г. І. (2016). Діяльність фахівця із соціальної роботи з надання соціальних послуг населенню у територіальній громаді. Збірник наукових праць [Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна»], (12), 113-119.

Слозанська, Г. І. (2017). Правове забезпечення процесу надання соціальних послуг в умовах об’єднаної територіальної громади. Обліково-аналітичне забезпечення розвитку місцевих громад: збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції, 110-113.

Слозанська, Г. І. (2017). Упровадження посади фахівця із надання соціальних послуг населенню в умовах об’єднаної територіальної громади: труднощі, що виникають. Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, 1 (306), 264-276.

Слозанська, Г. I. (2016). Забезпечення доступу до соціальних послуг в умовах об’єднаних територіальних громад. Social Work And Education, 3(2), 92-102. Отримано з http://journals.uran.ua/swe/article/view/93656/ 102453.

Сташків, Б. (2005). Соціальне обслуговування у системі соціального забезпечення: правові питання. Право України. (1), 76-79.

Устинов, А. В. (2013). До боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом і туберкульозом в Україні активно долучаються громадські організації. Український медичний часопис.

Фесенко, А. М., & Бондарець, Б. Б. (2012). Дієвість системи соціальних гарантій в Україні: критичний аналіз. Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили]. Сер.: Соціологія, (184, Вип. 172), 106-110.

Халецька, А. А. (2009). Розвиток системи державних і недержавних соціальних служб: проблеми соціальної політики. Економіка та держава, (7), 80-82.

Шкільняк, М., Мельник, А., Желюк, Т., Дудкіна, О., & Попович, Т. (2017). Oрганізація співробітництва територіальних громад в умовах адміністративно-територіальної реформи. Вісник Тернопільського національного економічного університету, (1), 140-144.

Черкашина, Т. О. & Черкашина, Т. А. (2010). Недержавні громадські організації як суб’єкт надання соціальної допомоги населенню.

Чисельність наявного населення Тернопільської області за 2016 рік: Статистичний бюлетень/Головне управління статистики у Тернопільській області. (2017). Отримано з http://www.te.ukrstat.gov.ua/files/Bul/ks_z1_ 2016.pdf.

Эффективность деятельности учреждений соціального обслуживания населения. Выборочное обследование учреждений соціального обслуживания населения в трех регионах Российской Федерации. (1997).

Lawrence, T. B., Suddaby, R., & Leca, B. (Eds.). (2009). Institutional work: Actors and agency