Гендерно зумовлене насильство: уразливі групи жінок та стратегії їх захисту
DOI:
https://doi.org/10.25128/2520-6230.24.4.2Ключові слова:
гендерно зумовлене насильство, уразливі жінки, стратегії захисту, гендерна нерівність, соціальна підтримка, соціальна роботаАнотація
Стаття базується на критичній парадигмі дослідження, що спрямована на виявлення структурних нерівностей і системних бар’єрів, які ускладнюють доступ жінок до соціальної справедливості. У дослідженні аналізуються категорії жінок, які стикаються з високими ризиками насильства, дискримінації та обмеженого доступу до соціальних і правових ресурсів. Особливу увагу приділено жінкам із низьким рівнем доходу, безробітним, представницям секс-бізнесу, жінкам із залежністю від психоактивних речовин, тим, хто живе з ВІЛ, жінкам із фізичними чи психічними обмеженнями, представницям етнічних або релігійних меншин, мігранткам, біженкам, трансгендерним жінкам, жінкам із досвідом насильства та тим, хто проживає у зонах конфліктів чи природних катастроф та іншим.
Основні ризики для цих категорій включають економічну залежність, соціальну ізоляцію, стигматизацію, правову незахищеність, фізичну та психологічну вразливість, а також обмежений доступ до підтримки. У статті розглядаються основні виклики, зокрема соціальні стереотипи, дискримінація та відсутність адаптованих механізмів допомоги. Окрему увагу приділено стратегіям захисту та підтримки, які спрямовані на подолання цих проблем. Серед запропонованих заходів – розвиток програм економічної підтримки, забезпечення доступності правової допомоги, реабілітація та інтеграція, спеціалізовані програми для жінок із ВІЛ, створення безпечних умов для звернення жінок за допомогою, адаптація послуг до культурних та мовних особливостей, організація захищених притулків та екстреної підтримки. Стаття підкреслює важливість міжсекторальної взаємодії, підвищення обізнаності про права жінок і створення доступних механізмів допомоги. Запропонований підхід спрямований на усунення структурних перешкод і сприяння соціальній інтеграції, що є ключовим для зниження рівня насильства і дискримінації.
Посилання
Блага, А. Б., & Адащик, А. С.(2023). Динаміка домашного насильства в умовах війни. Юридичний науковий електронний журнал, 1, 358. [Blaha, A. B., & Adashchyk, A. S. (2023). Dynamics of domestic violence during wartime. Legal scientific electronic journal, 1, 358]. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2023-1/86
Єфремов, В., & Семигіна, Т. (20240. Профілактика насильства в сім’ї серед сиблінгів. Теорія модернізації в контексті сучасної світової науки: матеріали II Міжнародної наукової конференції (с.77-79). Вінниця: ТОВ «УКРЛОГОС Груп». [Yefremov, V., & Semigina, T. (2024). Prevention of family violence among siblings. Theory of modernization in the context of contemporary world science: materials of the II International scientific conference. (pp. 77–79). Vinnytsia: TOV “UKRLOGOS Group”].
Мальцева, О. В. (2020). Соціально-педагогічна діяльність із запобігання домашньому насильству в закладах середньої освіти, Габітус, 17, 39-43. [Maltseva, O. V. (2020). Social-pedagogical activity for preventing domestic violence in secondary education institutions. Habitus, 17, 39–43]. http://habitus.od.ua/journals/2020/17-2020/9.pdf
Політова, А. (2022). Протидія гендерно зумовленому насильству як європейська цінність. Південноукраїнський правничий часопис, (4), 35–41. [Politova, A. (2022). Counteracting gender-based violence as a European value. South Ukrainian Law Journal, (4), 35–41]. https://doi.org/10.32850/sulj.2022.4.3.7
Сарнацька, А., & Семигіна, Т. (2021). Ґендерно зумовлене насильство: погляд жінок. У Інноваційний потенціал соціальної роботи в сучасному світі: на межі науки та практики: Мат. І Міжнар. наук.-практ. конф. (с. 154-156). Чернігів: НУ «Чернігівська політехніка». [Sarnatska, A., & Semigina, T. (2021). Gender-based violence: Women's perspective. In Innovative potential of social work in the modern world: at the intersection of science and practice: Proc. I Int. Sci.-Pract. Conf. (pp. 154–156). Chernihiv: NU “Chernihivska Politekhnika"].
Сарнацька, А., & Семигіна, Т. (2023). Насильство над жінками з боку інтимних партнерів: сутність та різновиди. Соціальна робота та соціальна освіта, 2(11), 87-98. [Sarnatska, A., & Semigina, T. (2023). Intimate partner violence against women: essence and types. Social Work and Social Education, 2(11), 87–98]. https://doi.org/10.31499/2618-0715.2(11).2023.291873
Сарнацька, А.В. & Семигіна, Т.В. (2024). Цифрова підтримка для жінок, які зазнали насильства з боку інтимних партнерів. Просоціальна особистість у гендерному вимірі: теоретико-методологічні таприкладні аспекти: матеріали VІІ Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю (с. 208-211). Умань :Компринт. [Sarnatska, A. V., & Semigina, T. V. (2024). Digital support for women affected by intimate partner violence. In Prosocial personality in the gender dimension: theoretical-methodological and applied aspects: Proc. VII All-Ukrainian Sci.-Pract. Conf. with Int. Participation. (pp. 208–211). Uman: Komprint].
Семигіна, Т. (2020). Чи завжди цифри мають значення: Огляд парадигм дослідження у соціальній роботі. Path of science, 6(7), 3001-3011. [Semigina, T. (2020). Do Numbers Always Matter: A Review of Research Paradigms in Social Work. Path of science, 6(7), 3001-3011]. http://dx.doi.org/10.22178/pos.60-2
Семигіна, Т., & Ярошенко, А. (2020). Гендерна компетентність соціальних працівників: науковий дискурс. У:Tendenze attuali della moderna ricerca scientifica (B. 2, pp. 32-33). Штутгарт: Європейська наукова платформа. [Semigina, T., & Yaroshenko, A. (2020). Gender competence of social workers: Scientific discourse. In Tendenze attuali della moderna ricerca scientifica (B. 2, pp. 32–33). Stuttgart: European Science Platform].
Скіпальська, Г. Б. (2024). Соціальна підтримка жінок, які постраждали від домашнього насильства, громадськими та благодійними організаціями : дисертація ... доктора філософії. Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. [Skipalska, H. B. (2024). Social support for women affected by domestic violence by public and charitable organizations: PhD dissertation. Kyiv: Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University]. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/48424
Butters, R. P., Droubay, B. A., Seawright, J. L., Tollefson, D. R., Lundahl, B., & Whitaker, L. (2021). Intimate partner violence perpetrator treatment: Tailoring interventions to individual needs. Clinical Social Work Journal, 49, 391-404. https://psycnet.apa.org/doi/10.1007/s10615-020-00763-y
Chandhok, G., & Anand, M. (2020). Practising strength-based approach with women survivors of domestic violence. Gender and Mental Health: Combining Theory and Practice, (3), 237–251. https://doi.org/10.1007/978-981-15-5393-6_16
Chmielowska, M., & Fuhr, D. C. (2017). Intimate partner violence and mental ill health among global populations of indigenous women: A systematic review. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 52(6), 689–704. https://doi.org/10.1007/s00127-017-1375-z
Costa, D., Scharpf, F., Weiss, A., Ayanian, A. H., & Bozorgmehr, K. (2024). Intimate partner violence during COVID-19: systematic review and meta-analysis according to methodological choices. BMC public health, 24(1), 313. https://doi.org/10.1186/s12889-024-17802-9
Emezue, C., & Bloom, T. L. (2021). PROTOCOL: Technology‐based and digital interventions for intimate partner violence: A meta‐analysis and systematic review. Campbell systematic reviews, 17(1), e1132. https://doi.org/10.1002/cl2.1271
Heise, L., Pallitto, C., García-Moreno, C., & Clark, C. J. (2019). Gender-based violence, vulnerable women, protection strategies, gender inequality, social support, social work. SSM Population Health, 9, 100377. https://doi.org/10.1016/j.ssmph.2019.100377
Henrickson, M., Charles, C., Ganesh, S., Giwa, S., Kwok, D., & Semigina, T., eds. (2022). HIV, sex, and sexuality in later life. Bristol, UK: Policy Press.
Human Rights Campaign Foundation. (2022). Dismantling a Culture of Violence: Understanding Anti-Transgender Violence and Ending the Epidemic ЕлектроннийресурсЕлектроннийресурс. https://reports.hrc.org/dismantling-a-culture-of-violence
Martín-Fernández, M., Gracia, E., & Lila, M. (2019). Psychological intimate partner violence against women in the European Union: A cross-national invariance study. BMC Public Health, 19, 1739. https://doi.org/10.1186/s12889-019-7998-0
McConnell, D., & Phelan, S. K. (2022). Intimate partner violence against women with intellectual disability: A relational framework for inclusive, trauma-informed social services. Health & Social Care in the Community, 30(6), e5156–e5166. https://doi.org/10.1111/hsc.13932
Meyer, S. R., Lasater, M. E., & García-Moreno, C. (2020). Violence against older women: A systematic review of qualitative literature. PLOS ONE, 15(9), e0239560. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0239560
Mujal, G. N., Taylor, M. E., Fry, J. L., Gochez-Kerr, T. H., & Weaver, N. L. (2021). A systematic review of bystander interventions for the prevention of sexual violence. Trauma, Violence, & Abuse, 22(2), 381-396. https://doi.org/10.1177/1524838019849587
Nuttbrock, L., Bockting, W., Rosenblum, A., Hwahng, S., Mason, M., Macri, M., & Becker, J. (2014). Gender abuse and major depression among transgender women: A prospective study of vulnerability and resilience. American journal of public health, 104(11), 2191-2198. https://doi.org/10.2105/AJPH.2013.301545
Perry, K. J., Ostrov, J. M., Shisler, S., Eiden, R. D., Nickerson, A. B., Godleski, S. A., & Schuetze, P. (2021). Pathways from early family violence to adolescent reactive aggression and violence victimization. Journal of Family Violence, 36, 75-86. https://doi.org/10.1007/s10896-019-00109-4
Pinto e Silva, T., Cunha, O., & Caridade, S. (2023). Motivational interview techniques and the effectiveness of intervention programs with perpetrators of intimate partner violence: A systematic review. Trauma, Violence, & Abuse, 24(4), 2691-2710. https://doi.org/10.1177/15248380221111472
Pokharel, B., Yelland, J., Hooker, L., & Taft, A. (2023). A systematic review of culturally competent family violence responses to women in primary care. Trauma, Violence, & Abuse, 24(2), 928–945. https://doi.org/10.1177/15248380211046968
Potter, L. C., Morris, R., Hegarty, K., García-Moreno, C., & Feder, G. (2021). Categories and health impacts of intimate partner violence in the World Health Organization multi-country study on women’s health and domestic violence. International Journal of Epidemiology, 50(2), 652–662. https://doi.org/10.1093/ije/dyaa220
Raj, A., & Silverman, J. (2002). Violence against immigrant women: The roles of culture, context, and legal immigrant status on intimate partner violence. Violence Against Women, 8(3), 367–398. https://doi.org/10.1177/10778010222183699
Riggs, D. W., Fraser, H., Taylor, N., Signal, T., & Donovan, C. (2016). Domestic violence service providers’ capacity for supporting transgender women: Findings from an Australian workshop. British Journal of Social Work, 46(8), 2374-2392. https://doi.org/10.1093/bjsw/bcw110
Saile, R., Neuner, F., Ertl, V., & Catani, C. (2013). Prevalence and predictors of partner violence against women in the aftermath of war: A survey among couples in Northern Uganda. Social Science & Medicine, 86, 17–25. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2013.02.046
Sardinha, L., & Catalán, H. E. N. (2018). Attitudes towards domestic violence in 49 low- and middle-income countries: A gendered analysis of prevalence and country-level correlates. PLoS ONE, 13(10), e0206101. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0206101
Stiller, M., Bärnighausen, T., & Wilson, M. L. (2022). Intimate partner violence among pregnant women in Kenya: Forms, perpetrators and associations. BMC Women's Health, 22(1), Article 210. https://doi.org/10.1186/s12905-022-01761-7
Storer, H. L., Gezinski, L. B., Shulruff, T., et al. (2024). Revamping advocacy for the digital age: Approaches for nurturing survivor-centered digital resiliency. Journal of Family Violence. https://doi.org/10.1007/s10896-024-00712-0
The Council of Europe (2011). Convention on preventing and combating violence against women and domestic violence. https://www.coe.int/en/web/istanbul-convention
Travers, Á., McDonagh, T., Cunningham, T., Armour, C., & Hansen, M. (2021). The effectiveness of interventions to prevent recidivism in perpetrators of intimate partner violence: A systematic review and meta-analysis. Clinical Psychology Review, 84, 101974. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2021.101974
Tseng, E., Freed, D., Engel, K., Ristenpart, T., & Dell, N. (2021). A digital safety dilemma: Analysis of computer-mediated computer security interventions for intimate partner violence during COVID-19. In: Proceedings of the 2021 CHI
Conference on Human Factors in Computing Systems (pp. 1-17). Association for Computing Machinery. https://dl.acm.org/doi/proceedings/10.1145/3411764
UN. (1979). The Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women. https://www.un.org/womenwatch/daw/cedaw/text/econvention.htm
UN. (1993). Declaration on the Elimination of Violence against Women (Resolution No. 48/104). http://www.un-documents.net/a48r104.htm
UN. (1995). Beijing Declaration and Platform for Action. https://digitallibrary.un.org/record/1648092?ln=en
UN. (2015). Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. https://sdgs.un.org/2030agenda.
UNICEF. (2020). Global status report on preventing violence against children 2020. https://srhr.dspace-express.com/server/api/core/bitstreams/139d446f-c3b2-42f2-ada1-011915a2fe37/content
Walker L. E. (2017). The battered woman syndrome. 4th ed. Springer Publishing Company.
Wilson, K., et al. (2016). Prevalence and correlates of intimate partner violence in HIV-positive women engaged in transactional sex in Mombasa, Kenya. International Journal of STD & AIDS, 27(13), 1194–1203. https://doi.org/10.1177/0956462415611514
Wood, L. (2015). Hoping, empowering, strengthening: Theories used in intimate partner violence advocacy. Affilia: Journal of Women and Social Work, 30(3), 286–301. https://psycnet.apa.org/doi/10.1177/0886109914563157
World Health Organization. (2021). Violence against women prevalence estimates, 2018: Global, regional and national prevalence estimates for intimate partner violence against women and global and regional prevalence estimates for non-partner sexual violence against women. https://www.who.int/news/item/09-03-2021-devastatingly-pervasive-1-in-3-women-globally-experience-violence
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Тетяна Семигіна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Creative Commons «Attribution» 4.0