Соціальний захист у діяльності органів соціальної та ветеранської політики

Анотація

Сучасні проблеми системи соціального захисту і соціального обслуговування населення свідчать про необхідність її якісної трансформації відповідно соціально-економічних та політичних викликів і домінуючих потреб населення в умовах воєнного стану. Це вимагає застосування наукового підходу до аналізу системи соціального захисту як об’єкта соціолого - управлінської рефлексії, зокрема складової управління.

Розвиток українського суспільства в період сьогодення, трансформація соціальної, економічної і політичної сфери суспільства передбачає впровадження нових підходів в управління системою соціального захисту населення, що, по-перше, пов’язане із поступовим формуванням нової моделі соціальної політики неоліберального типу, по-друге, децентралізацією системи державного управління, і, третє – з розширенням сфери взаємодії держави і громадянського суспільства, особливо в системі соціального захисту і надання соціальних послуг населенню.

В цілому, в умовах транзитивності сучасного українського суспільства, характерними рисами якого є розбудова соціальної держави, розвиток соціально орієнтованої економіки і формування демократичного типу соціального управління, проблема модернізації системи соціального захисту і соціального обслуговування є надзвичайно важливою як у суто теоретичному, так і в практичному аспектах, що пов’язано із процесом надання соціальних послуг у воєнний та у післявоєнний період.

Створені в Україні департаменти соціальної та ветеранської політики забезпечують в містах та громадах реалізацію державної політики з питань соціальної підтримки та надання соціальних послуг особам, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах. Завданням соціального захисту населення є наблизити соціальні послуги до громадян держави, зробити їх якісними, дійти до кожної людини, не залишити її без уваги надання своєчасної допомоги.