Травма-інформований підхід: актуальність для української соціальної роботи
DOI:
https://doi.org/10.25128/2520-6230.25.2.8Ключові слова:
розширення можливостей, підтримка, травмоорієнтований підхід , травмоорієнтована практика, травмоорієнтована соціальна робота, українська соціальна роботаАнотація
Травма-інформований підхід, поняття «trauma-informed practice» – є актуальним для соціальної сфери європейських країн, зокрема соціальної роботи. Водночас, для української соціальної сфери в умовах воєнного часу стали актуальними такі поняття, як «травма», «гостра реакція на стрес» (ГРС), «посттравматичний стресовий розлад» (ПТСР) та інші, що пов’язано із загрозами психічної травматизації населення. Травма-інформований підхід є дуже затребуваним і перспективним для української практики соціальної роботи. Метою публікації є коротко презентувати результати дослідження сутності та основних принципів практики на основі травма-інформованого підходу (травма-інформованої практики), актуальність і проєкти травма-інформованої соціальної роботи в Україні в умовах війни.
У міжнародному науковому дискурсі наявні дослідження травма-інформованого підходу, травма-інформованої практики; концептуальні документи організацій медичної і соціальної сфер, які представляють сутність і основні принципи такого підходу. Дослідження задокументували вплив травматичних подій на порушення нервової та імунної системи, подальшу поведінку, яка небезпечна для здоров’я, хронічні фізичні або поведінкові розлади. SAMHSA's Concept of Trauma (США) полягає у наступному: «Індивідуальна травма є наслідком події, серії подій або сукупності обставин, які людина сприймає як фізично чи емоційно шкідливі чи загрозливі життю, і які мають тривалий несприятливий вплив на функціонування та психічне, фізичне, соціальне, емоційне чи духовне благополуччя особи».
Результати аналізу щодо травма-інформованої практики соціальної роботи в Україні свідчать про наявний досвід молодіжної роботи, інформованої про травму (у межах проєкту Ради Європи «Молодь за демократію в Україні»); наявність розроблених медичних протоколів, практичних ресурсів, дотичних до проблеми навчальних курсів, зокрема із психосоціальної підтримки молоді в умовах воєнного часу. Утім теоретичних основ і методичних розробок із соціальної роботи, інформованої про травму, на наш погляд, в українські теорії соціальної роботи недостатньо. Утім, така практика відповідає соціальним викликам, сприяє упровадженню підходу «дослідження в дії», який дозволяє соціальним працівникам та іншим фахівцям мобільно реагувати на соціальні потреби.
Посилання
Guide on the educational course of trauma informed youth work, draft (2022). URL: https://rm.coe.int/eng-trauma-informed-youth-work-yfdua-digital/1680aa9073
Felitti, G., Anda, R., Nordenberg, D., et al., (1998). Relationship of child abuse and household dysfunction to many of the leading cause of death in adults: The Adverse Childhood Experiences Study. American Journal of Preventive Medicine, 14, 245-258.
McLaughlin, K.A., Green, J.G., Kessler, R.C., et al. (2009). Childhood adversity and adult psychiatric disorder in the US National Comorbidity Survey. Psychol Med. 40(4), 847-59.
Ford, J. and Wilson, C. (2012). SAMHSA’s Trauma and Trauma-Informed Care Experts Meeting.
Wilson, C. and Conradi, L. (2010). Managing traumatized children: A trauma systems perspective. Psychiatry. DOI: 10.1097/MOP.0b013e32833e0766
Working definition of trauma-informed practice (2022). URL: https://www.gov.uk/government/publications/working-definition-of-trauma-informed-practice/working-definition-of-trauma-informed-practice
SAMHSA’s Concept of Trauma and Guidance for a Trauma-Informed Approach (2014). URL: https://library.samhsa.gov/sites/default/files/sma14-4884.pdf
Unified Clinical Protocol for Primary and Specialized Medical Care “Acute Stress Reaction. Post-Traumatic Stress Disorder. Adaptation Disorder”. Order of the Ministry of Health of Ukraine of July 19, 2024 №1265. URL:https://www.dec.gov.ua/cat_mtd/galuzevi-standarti-ta-klinichni-nastanovi/ [in Ukrainian].
Єрошенко, К., Семигіна, Т. (2018). Дослідження в дії у соціальній роботі: ролі дослідника. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна», 1, 123–126. [Semigina, T., Yaroshenko, К. (2018). Action research in social work: the roles of the researcher]. https://www.researchgate.net/publication/325923901_ Doslidzenna_v_dii_u_socialnij_roboti_roli_doslidnika [in Ukrainian].
Human rights education with young Ukrainian refugees and host communities in Romania. URL: https://www.coe.int/fr/web/democracy-here-now/human-rights-education-with-youth-ukrainian-refugees-and-host-communities-in-romania
COMPASS. Manual for human rights education with young people. 2nd edition, updated in 2023. URL: https://rm.coe.int/compass-2023-eng-final-web/1680af992c
Травма-інформована політика медіаіндустрії. (2022). [Trauma-informed media industry policy (2022)]. https://webportal.nrada.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Travma-informovana-polityka-mediaindustriyi-2023-10-23-1.pdf [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Olena Lytovchenko, Oleksandr Lytovchenko

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Creative Commons «Attribution» 4.0