Природний менторинг як форма підтримки життєвої незалежності молоді, яка самостійно живе в середовищі замінного опікунства
DOI:
https://doi.org/10.25128/2520-6230.25.4.2Ключові слова:
менторство, ментор, підопічний, програми менторства, самостійність, замінна опікаАнотація
Молодь, яка перебуває під опікою, піддається високому ризику невдач у всіх сферах здоров'я та розвитку, а також несприятливих результатів після виходу з системи опіки, особливо в контексті наявних внутрішніх та зовнішніх ресурсів. Дослідження показують, що ті, хто залишає опіку, стикаються з низкою труднощів у повсякденному житті. Метою огляду є ідентифікація наявних знань у сфері природного наставництва як однієї з форм підтримки вихованців замісної опіки, які стають самостійними. Дослідницьке питання стосується ефективності використання цієї форми підтримки в роботі з молоддю, яка вступає в доросле життя. Було застосовано метод огляду літератури. Наукова література була пошукована польською та англійською мовами з використанням баз: MEDLINE, PsycINFO, PubMed та Scopus. Пошук був частково доповнений оглядом в Google Scholar. Пошук здійснювався за допомогою ключових термінів. Результати: ефективність природного наставництва є помірною, однак вона може бути модифікована характеристиками наставника та самої відносини. Дослідження природного наставництва спрямовані на оцінку здоров'я, самопочуття, соціальних навичок, показників поведінкового та емоційного функціонування, успіхів у навчанні, професійної діяльності, якості сприйманої та отриманої соціальної підтримки, умов використання різних видів підтримки, оптимальних рис дорослих, які не є батьками, що підтримують у становленні незалежності. Працівники соціальної допомоги працюють над підтриманням контактів з родиною вже на етапі опіки, а ці дії інтенсифікуються на етапі становлення самостійності. Незалежно від ефективності цих дій, молодь, яка перебуває під опікою, рідко може розраховувати на оптимальну підтримку з боку своїх батьків. Ментори можуть певною мірою компенсувати цей дефіцит. Незважаючи на багатообіцяючі результати, тема менторства в опіці рідко піднімається в європейських дослідженнях
Посилання
Ahrens, K. R., DuBois, D. L., Garrison, M., Spencer, R., Richardson, L. P., & Lozano, P. (2011). Qualitative exploration of relationships with important non-parental adults in the lives of youth in foster care. Children and Youth Services Review, 33(6), 1012–1023. https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2011.01.006
Ahrens, K. R., DuBois, D. L., Richardson, L. P., Fan, M.-Y., & Lozano, P. (2008). Youth in foster care with adult mentors during adolescence have improved adult outcomes. Pediatrics, 121(2), e246–e252. https://doi.org/10.1542/peds.2007-0508
Armstrong-Heimsoth, A., Hahn-Floyd, M., Williamson, H. J., Kurka, J. M., Yoo, W., & Rodríguez De Jesús, S. A. (2021). Former foster system youth: Perspectives on transitional supports and programs. The Journal of Behavioral Health Services & Research, 48, 287–305.
Beam, M. R., Chen, C., & Greenberger, E. (2002). The nature of adolescents’ relationships with their “very important” nonparental adults. American Journal of Community Psychology, 30, 305–325. https://doi.org/10.1023/A:1014641213440
Bowlby, J. (2007). Przywiązanie [Attachment]. Warszawa: PWN.
Breslau, N., Chilcoat, H. D., Kessler, R. C., & Davis, G. C. (1999). Previous exposure to trauma and PTSD effects of subsequent trauma: Results from the Detroit Area Survey of Trauma. American Journal of Psychiatry, 156(6), 902–907. https://doi.org/10.1176/appi.ajp.156.6.902
Brzezińska, A. I., Hejmanowski, S., Kaczan, R., Piotrowski, K., & Rękosiewicz, M. (2012). The determinants of identity formation during the transition from adolescence to adulthood. Culture and Education, 5(91), 5–27.
Butarewicz, A. (2022). Mentoring wsparciem w trudnej codzienności [Mentoring as support in difficult everyday life]. Białystok: Uniwersytet w Białymstoku.
Butarewicz-Głowacka, A., Chomiuk, A., & Jabłońska, M. (2021). Experience of growing up in institutional foster care – research report. Polityka Społeczna, 572–573(11–12), 32–40. https://doi.org/10.5604/01.3001.0015.5999
Cieślak, R., & Eljasz, A. (2004). Wsparcie społeczne a osobowość [Social support and personality]. In R. Cieślak & H. Sęk (Eds.), Wsparcie społeczne, stres i zdrowie (pp. 79–99). Warszawa: PWN.
Courtney, M. E., & Lyons, S. (2009, January). Mentoring relationships and adult outcomes for foster youth in transition to adulthood. Paper presented at the 13th Annual Meeting of the Society for Social Work and Research, New Orleans, LA.
Cunningham, M. J., & Diversi, M. (2013). Aging out: Youths’ perspectives on foster care and the transition to independence. Qualitative Social Work, 12(5), 587–602.
Czerwińska, M., & Kucharska, K. (2024). PTSD and cPTSD in foster children – a review of the literature. Psychiatria i Psychologia Kliniczna, 24(1), 89–97. https://doi.org/10.15557/PiPK.2024.0012
DuBois, D. L., & Silverthorn, N. (2005). Characteristics of natural mentoring relationships and adolescent adjustment: Evidence from a national study. Journal of Primary Prevention, 26(2), 69–92.
Dworsky, A. (2005). The economic self-sufficiency of Wisconsin’s former foster youth. Children and Youth Services Review, 27(10), 1085–1118.
Erikson, E. H. (2004). Tożsamość a cykl życia [Identity and the life cycle]. Poznań: Zysk i S-ka.
Fingas, B., & Szala, M. (2018). Mentoring w procesie kształcenia aplikantów Krajowej Szkoły Sądownictwa i Prokuratury [Mentoring in the training of trainees of the National School of Judiciary and Public Prosecution]. Kraków: Krajowa Szkoła Sądownictwa i Prokuratury.
Font, S., Berger, L. M., Slepicka, J., & Cancian, M. (2021). Foster care, permanency, and risk of prison entry. Journal of Research in Crime and Delinquency, 58(6), 710–754. https://doi.org/10.1177/00224278211001566
Gebel, T. (2018). Family foster care coordinators facing threats in their profession. Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, Sectio J: Paedagogia-Psychologia, 30(4), 259–276. https://doi.org/10.17951/j.2017.30.4.259
Gocman, M., Kubis, B., & Toro, P. A. (2013). Symptomy zaburzeń psychicznych po opuszczeniu opieki zastępczej w Polsce: Porównanie osób z domów dziecka i rodzin zastępczych [Symptoms of mental disorders after leaving foster care in Poland: A comparison of individuals from children’s homes and foster families]. In D. Krok & A. Bronowicka (Eds.), Endosteal i religia w relacjach społecznych. Księdzu Profesorowi Józefowi Królowi in memoriam (pp. 123–137). Opole: Redakcja Wydawnictw Wydziału Teologicznego Uniwersytetu Opolskiego.
Gocman, M., Szarzyńska, M., & Toro, P. A. (2012). Youth aging out of foster care in Poland: Preliminary evaluation results from a pilot prevention program. Polish Journal of Applied Psychology, 10, 89–106.
Greeson, J. K. P., & Bowen, N. K. (2008). “She holds my hand”: The experiences of foster youth with their natural mentors. Children and Youth Services Review, 30(10), 1178–1188. https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2008.03.003
Greeson, J. K. P., Thompson, A. E., Ali, S., & Wenger, R. S. (2015). “It’s good to know that you got somebody that’s not going anywhere”: Attitudes and beliefs of older youth in foster care about child welfare–based natural mentoring. Children and Youth Services Review, 48, 140–149. https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2014.12.015
Greeson, J. K. P., Usher, L., & Grinstein-Weiss, M. (2010). One adult who is crazy about you: Can natural mentoring relationships increase assets among young adults with and without foster care experience? Children and Youth Services Review, 32, 565–577. https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2009.12.003
Grossman, J. B., & Rhodes, J. E. (2002). The test of time: Predictors and effects of duration in youth mentoring relationships. American Journal of Community Psychology, 30(2), 199–219. https://doi.org/10.1023/A:1014680827552
Gypen, L., Vanderfaeillie, J., De Maeyer, S., Belenger, L., & Van Holen, F. (2017). Outcomes of children who grew up in foster care: Systematic review. Children and Youth Services Review, 76, 74–83. https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2017.02.035
Hasson, R. G. I., Reynolds, A. D., & Crea, T. M. (2015). Housing trajectories for youth transitioning from foster care: Gender differences from 2010–2014. Child Welfare, 94(1), 35–52.
Taussig, H. N., & Weiler, L. M. (2017). Mentoring for youth in foster care (Population Review). National Mentoring Resource Center. Retrieved from https://nationalmentoringresourcecenter.org
Hedenstrom, M. (2021). Aging out of foster care: The experiences of former foster youth who successfully navigated this transition. Developmental Child Welfare, 3(2), 166–181.
Hook, J. L., & Courtney, M. E. (2011). Employment outcomes of former foster youth as young adults: The importance of human, personal, and social capital. Children and Youth Services Review, 33(10), 1855–1865. https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2011.05.004
Johnson, S. B., Pryce, J. M., & Martinovich, Z. (2011). The role of therapeutic mentoring in enhancing outcomes for youth in foster care. Child Welfare, 90(5), 51–69.
Karski, J. B. (2007). Praktyka i teoria promocji zdrowia [Practice and theory of health promotion]. Warszawa: CeDeWu.
Karwala, S. (2007). Model mentoringu we współczesnej szkole wyższej [A mentoring model in the contemporary university]. Nowy Sącz: [Publisher not identified]. Retrieved from http://www.mentoring.com.pl/mentoring.pdf
Keefe, R. J., Cummings, A. D. L., Greeley, C. S., & Van Horne, B. S. (2022). Mental health and developmental disorder diagnoses of foster and non-foster children enrolled in Medicaid. Journal of Developmental & Behavioral Pediatrics, 43(5), e296–e303. https://doi.org/10.1097/DBP.0000000000001030
Keller, T. E. (2007). Youth mentoring: Theoretical and methodological issues. In D. L. DuBois & M. J. Karcher (Eds.), Handbook of youth mentoring (pp. 23–45). Thousand Oaks, CA: Sage.
Kerivel, A. (2015). Être adulte en sortant de structures d’aide sociale à l’enfance – le capital social au cœur de la définition de l’autonomie [Being an adult after leaving child welfare structures – social capital at the heart of the definition of autonomy]. Vie Sociale, 12(4), 107–127. https://doi.org/10.3917/vsoc.154.0107
Kube, T., Elssner, A. C., & Herzog, P. (2023). The relationship between multiple traumatic events and the severity of posttraumatic stress disorder symptoms: Evidence for a cognitive link. European Journal of Psychotraumatology, 14(1), 2165025. https://doi.org/10.1080/20008066.2023.2165025
Lehmann, S., Havik, O. E., Havik, T., & Heiervang, E. R. (2013). Mental disorders in foster children: A study of prevalence, comorbidity and risk factors. Child and Adolescent Psychiatry and Mental Health, 7(1), 39. https://doi.org/10.1186/1753-2000-7-39
Maciarz, A. (2005). Mały leksykon pedagoga specjalnego [A small lexicon of the special educator]. Kraków: Impuls.
Malecki, C. K., & Demaray, M. K. (2003). What type of support do they need? Investigating student adjustment as related to emotional, informational, appraisal, and instrumental support. School Psychology Quarterly, 18(3), 231–252. https://doi.org/10.1521/scpq.18.3.231.22576
Masten, A. S., Burt, K. B., Roisman, G. I., Obradović, J., Long, J. D., & Tellegen, A. (2004). Resources and resilience in the transition to adulthood: Continuity and change. Development and Psychopathology, 16(4), 1071–1094.
McMillen, J. C., Zima, B. T., Scott, L. D., Auslander, W. F., Munson, M. R., Ollie, M. T., & Spitznagel, E. L. (2005). Prevalence of psychiatric disorders among older youths in the foster care system. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry, 44(1), 88–95. https://doi.org/10.1097/01.chi.0000145806.24274.d2
Megginson, D., Clutterbuck, D., Garvey, B., Stokes, P., & Garrett-Harris, R. (2008). Mentoring w działaniu. Przewodnik praktyczny [Mentoring in action: A practical guide]. Poznań: REBIS.
Munson, M. R., & McMillen, J. C. (2009). Natural mentoring and psychosocial outcomes among older youth transitioning from foster care. Children and Youth Services Review, 31(1), 104–111. https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2008.06.003
Oleszkowicz, A., & Gwiżdż, K. (2019). Formowanie się tożsamości osobistej w okresie stającej się dorosłości w kontekście poczucia bezpieczeństwa i gotowości do zmian [Formation of personal identity in emerging adulthood in the context of the sense of security and readiness for change]. Polskie Forum Psychologiczne, 24(2), 184–204.
Oleś, P. (2011). Psychologia człowieka dorosłego [Psychology of the adult human]. Warszawa: PWN.
Orzechowska, A. (2014). Potrzeby i problemy dorastających w opiece zastępczej [Needs and problems of adolescents in foster care]. In Z opieki w dorosłość. Model usamodzielnienia (pp. 5–8). Warszawa: Towarzystwo Psychoprofilaktyczne.
Pecora, P. J., Kessler, R. C., O’Brien, K., White, C. R., Williams, J., Hiripi, E., English, D., White, J., & Herrick, M. A. (2006). Educational and employment outcomes of adults formerly placed in foster care: Results from the Northwest Foster Care Alumni Study. Children and Youth Services Review, 28(12), 1459–1481. https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2006.04.003
Rhodes, J. E., Haight, W., & Briggs, E. (1999). The influence of mentoring on the peer relationships of foster youth in relative and nonrelative care. Journal of Research on Adolescence, 9(2), 185–201.
Rhodes, J. E., Spencer, R., Keller, T. E., Liang, B., & Noam, G. (2021). A meta-analysis of the effects of mentoring on youth in foster care. Journal of Youth and Adolescence, 50(2), 217–229.
Samuels, G. M., & Pryce, J. M. (2008). “What doesn’t kill you makes you stronger”: Survivalist self-reliance as resilience and risk among young adults aging out of foster care. Children and Youth Services Review, 30(10), 1198–1210. https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2008.03.005
Scannapieco, M., Connell-Carrick, K., & Painter, K. (2007). In their own words: Challenges facing youth aging out of foster care. Child and Adolescent Social Work Journal, 24(5), 423–435.
Shpiegel, S., Simmel, C., Sapiro, B., & Ramirez Quiroz, S. (2022). Resilient outcomes among youth aging out of foster care: Findings from the National Youth in Transition Database. Journal of Public Child Welfare, 16(4), 427–450.
Spencer, R. (2006). Understanding the mentoring process between adolescents and adults. Youth & Society, 37(3), 287–313.
Spencer, R. (2007). “It’s not what I expected”: A qualitative study of youth mentoring relationship failures. Journal of Adolescent Research, 22(4), 331–354.
Stein, M. (2019). Supporting young people from care to adulthood: International practice. Child & Family Social Work, 24(3), 400–405. https://doi.org/10.1111/cfs.12473
Steinberg, L. (2007). Risk taking in adolescence: New perspectives from brain and behavioral science. Current Directions in Psychological Science, 16(2), 55–59. https://doi.org/10.1111/j.1467-8721.2007.00475.x
Suliman, S., Mkabile, S. G., Fincham, D. S., Ahmed, R., Stein, D. J., & Seedat, S. (2009). Cumulative effect of multiple trauma on symptoms of posttraumatic stress disorder, anxiety, and depression in adolescents. Comprehensive Psychiatry, 50(2), 121–127. https://doi.org/10.1016/j.comppsych.2008.06.006
Thompson, A. E., Greeson, J. K. P., & Brunsink, A. M. (2016). Natural mentoring among older youth in and aging out of foster care: A systematic review. Children and Youth Services Review, 61, 40–50. https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2015.12.006
van Breda, A. D., Munro, E. R., Gilligan, R., Anghel, R., Harder, A., Incarnato, M., Mann-Feder, V., Refaeli, T., Stohler, R., & Storø, J. (2020). Extended care: Global dialogue on policy, practice and research. Children and Youth Services Review, 119, 105596. https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2020.105596
Van Dam, L., Smit, D., Wildschut, B., Branje, S. J. T., Rhodes, J. E., Assink, M., & Stams, G. J. J. M. (2018). Does natural mentoring matter? A multilevel meta-analysis on the association between natural mentoring and youth outcomes. American Journal of Community Psychology, 62(1–2), 203–220. https://doi.org/10.1002/ajcp.12248
Wade, J., & Dixon, J. (2006). Making a home, finding a job: Investigating early housing and employment outcomes for young people leaving care. Child & Family Social Work, 11(3), 199–208. https://doi.org/10.1111/j.1365-2206.2006.00428.x
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Iwona Gumowska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Creative Commons «Attribution» 4.0