Теоретичне обґрунтування засад підготовки майбутніх педагогів початкової школи до впровадження інклюзивного дизайну
DOI:
https://doi.org/10.25128/2520-6230.25.4.14Ключові слова:
інклюзивний дизайн, професійна підготовка соціального працівника, інклюзивне освітнє середовище, компетентності педагога, початкова освіта, освітні потребиАнотація
У статті розкрито сутність та значення інклюзивного дизайну в освітньому процесі початкової школи як філософії, що забезпечує створення універсального освітнього середовища, доступного для всіх учнів, незалежно від їхніх особливих освітніх потреб.
Таке середовище є доступним, комфортним та ефективним для всіх учнів, максимально незалежним від їхніх індивідуальних відмінностей та особливих освітніх потреб, включаючи фізичні, сенсорні, когнітивні та психологічні аспекти. Мета дослідження здійснюється в теоретичному обґрунтуванні, розробці та апробації структурних компонентів змісту, форм та методів підготовки майбутніх учителів початкових класів, які дозволяють їм ефективно впроваджувати інклюзивний дизайн у свою професійну діяльність. Особливо важливо приділити фахову підготовку майбутніх учителів початкових класів як основних провідників змін. Виявлено та детально охарактеризовано ключові компетентності та професійні якості, необхідні педагогам для ефективного впровадження принципів інклюзивного дизайну у щоденному практикумі. До них належить уміння проектувати універсальні навчальні плани, адаптувати навчальні матеріали, використовувати різноманітні методи оцінювання, а також володіти навичками командної співпраці з фахівцями інклюзивно-ресурсних центрів. Підкреслено, що реалізація цієї філософії є ключовою передумовою для забезпечення рівних прав і здобуття якісної початкової освіти. Виявлено ключові компетентності та професійні якості, забезпечені майбутнім педагогам для ефективного впровадження принципів інклюзивного дизайну в практику. Встановлено, що підготовка має обґрунтування на інтеграції теоретичних знань, практичних навичок та формування інклюзивної культури. З'ясовано потребу використання інноваційних педагогічних технологій та ресурсно-орієнтованого підходу у процесі фахової підготовки. Оцінено вплив навчальних модулів, що включають проектну діяльність та симуляційні вправи, на рівень готовності студентів до проектування безбар'єрного освітнього простору. Охарактеризовано структурні компоненти змісту підготовки, які охоплюють психолого-педагогічні, методичні та спеціальні знання. Розглянуто модель формування готовності майбутніх учителів початкових класів до впровадження інклюзивного дизайну, що забезпечує їхню адаптивність та професійну мобільність. Обґрунтовано необхідність тісної співпраці з інклюзивно-ресурсними центрами та залучення до навчального процесу фахівців-практиків у сфері інклюзивної освіти.
Наукова новина виявляється у першому теоретичному обґрунтуванні засад, розробці інноваційної моделі та уточню змісту інклюзивної компетентності майбутніх педагогів початкової школи, значною мірою для ефективного впровадження принципів інклюзивного дизайну в освітню практику.
У результатах проведеного дослідження виявлено та детально охарактеризовано ключові компетентності й професійні якості, необхідні майбутнім педагогам для ефективного впровадження принципів інклюзивного дизайну в щоденний практикум. Встановлено, що ефективна підготовка має обґрунтовуватися на інтеграції теоретичних знань, практичних навичок та цілеспрямованому формуванні інклюзивної культури майбутніх учителів. З’ясовано необхідність використання інноваційних педагогічних технологій, ресурсно-орієнтованого підходу та тісної співпраці з інклюзивно-ресурсними центрами у процесі фахової підготовки. На цих підставах розроблено та охарактеризовано структурні компоненти змісту підготовки, що лягли на основі моделі формування готовності майбутніх учителів початкових класів до впровадження інклюзивного дизайну.
Ключові слова: інклюзивний дизайн, професійна підготовка, інклюзивне освітнє середовище, компетентність педагога, початкова освіта, освітні потреби.
Посилання
Андрійчук Н. М. (2015). Проблема інклюзивної освіти в сучасних вітчизняних та зарубіжних дослідженнях. Вісник Житомирського державного університету. 3 (81). С. 36-39. [Andriychuk N. M. (2015). The problem of inclusive education in modern domestic and foreign studies. Bulletin of Zhytomyr State University, 3 (81), 36-39]. URL: http://eprints.zu.edu.ua/18609/1/9.pdf [in Ukrainian]
Афузова Г. В. (2021). Вища освіта в контексті європейських цінностей різноманітності та інклюзії. Вища освіта України. 3. С. 67–74. [Afuzova G. V. (2021). Higher education in the context of European values of diversity and inclusion. Higher education of Ukraine, 3. 67–74]. URL: https://surl.li/dmoeht [in Ukrainian]
Ашиток А. (2015). Проблеми інклюзивної освіти в Україні. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка». 1(33). С. 4-11. [Ashytok A. (2015). Problems of inclusive education in Ukraine. Humanities Studies. Series Pedagogy, 1(33), 4-11]. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lstud_2015_1(33)__3 [in Ukrainian]
Бондаренко, Т. (2018). Використання інформаційно-комунікаційних технологій для забезпечення доступності і розвитку інклюзивної освіти. Інформаційні технології та засоби навчання. 67(5). 31-43. [Bondarenko, T. (2018). Using information and communication technologies to ensure accessibility and development of inclusive education. Information Technologies and Learning Tools, 67(5), 31-43]. https://doi.org/10.33407/itlt.v67i5.2241 [in Ukrainian]
Борохвіна Т.(2018). Інклюзивна освіта: генезис і основні принципи. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. 2. С. 164–169. [Borokhvina T. (2018). Inclusive education: genesis and basic principles. Scientific notes of the Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk. Series: Pedagogy, 2, 164–169]. https://doi.org/10.25128/2415-3605.18.2.22 [in Ukrainian]
Волкова К. (2017). Сутність та критерії готовності майбутніх учителів початкових класів до оцінювальної діяльності в умовах інклюзивної освіти. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 3(67). С. 155–165. [Volkova K. (2017). The essence and criteria of readiness of future primary school teachers for assessment activities in the context of inclusive education. Pedagogical Sciences: Theory, History, Innovative Technologies. 3(67). Pp. 155–165]. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2017_3_16 [in Ukrainian]
Галюка О. С., Собчук А. А. (2022). Соціальна мобільність учителя початкової школи в умовах інклюзивної освіти. Академічні студії. Педагогіка. 1(4). С. 64–70. [Galyuka O. S., Sobchuk A. A. (2022). Social mobility of a primary school teacher in inclusive education. Academic studies. Pedagogy, 1(4), 64–70]. https://doi.org/10.52726/as. pedagogy/2021.4.1.9 [in Ukrainian]
Демченко І. І.(2016). Теоретичні і методичні засади підготовки майбутнього учителя початкових класів до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук; Міністерство освіти і науки України, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Умань, 44 . [Demchenko I. I. (2016). Theoretical and methodological principles of training a future primary school teacher for professional activity in inclusive education: abstract of a dissertation for the degree of Doctor of Pedagogical Sciences; Ministry of Education and Science of Ukraine, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University. Uman, 44].
Acevedo, S. M., & Nusbaum, E. A. (2020). Autism, Neurodiversity, and Inclusive Education. Oxford Research Encyclopedia of Education. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.1260
Almeqdad Q. I., Alodat A. M., Alquraan M. F., Mohaidat M. A., Al-Makhzoomy A. K. (2023). The effectiveness of universal design for learning: A systematic review of the literature and meta-analysis. Cogent Education. 10(1), 1–24. https://doi.org/10.1080/2331186X.2023.2218191
Ainscow, M., Slee, R., Best, M. (2019). Editorial: The Salamanca Statement 25 years on. International Journal of Inclusive Education. 23, (7-8) 671-676. https://doi.org/10.1080/13603116.2019.1622800
Arslantas, T. K., & Gul, A. (2022). Digital literacy skills of university students with visual impairment: A mixed-methods analysis. Education and Information Technologies. 27(4), 5605-5625. https://link.springer.com/article/10.1007/s10639-021-10860-1
Bechmann S. (2015). Inclusive Design, a Perfect Solution? Exploring possible challenges with inclusive design. Department of Product Design Norwegian University of Science and Technology. 1-10. https://www.ntnu.no/documents/10401/1264433962/StineArtikkel.pdf
Bešić, E. (2020). Intersectionality: A pathway towards inclusive education? Prospects. 49(2), 111–122. https://doi.org/10.1007/s11125-020-09461-6
Ceccacci S. (2017). Study and development of methodologies and advanced solutions to support design of smart and inclusive environment. Ph.D. Dissertation. Ancona, Italy. 117 .
Dong H. (2010). Strategies for teaching inclusive design. Journal of Engineering Design. 21(2/3). 237– 251. https://doi.org/10.1080/09544820903262330
Forlin, C., Chambers, D. (2016). Diversity and inclusion and special education. In Oxford Encyclopedia of Inclusive and Special Education; Sharma, U., Ed.; Oxford University Press: New York, NY, USA. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.1214
Pullin, G. (2018). Super normal design for extraordinary bodies: A design manifesto. In M. Kent, K. Ellis, R. Roberson, & R. Garland-Thomson (Eds.), Manifestos for the Future of Critical Disability Studies. Taylor & Francis. 1. 166-176. https://doi.org/10.4324/9781351053341
Qvortrup, A.; Qvortrup, L. (2018). Inclusion: Dimensions of inclusion in education. Int. J. Incl. Educ., 22. 803–817. https://doi.org/10.1080/20020317.2020.1729587
Sharma, U., Loreman, T., Forlin, C. (2012). Measuring teacher efficacy to implement inclusive practices. Jorsen,12. 1. https://doi.org/10.1111/j.1471-3802.2011.01200.x
Ydo, Y. (2020). Inclusive education: Global priority, collective responsibility. Discourse and Communication. Prospects. 14(4), 339–353. https://doi.org/10.1007/s11125-020-09520-y
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Валерій Булатов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Creative Commons «Attribution» 4.0