Аналіз окисленості кінцевого металу при виплавці сталі у великовантажних конвертерах

Автор(и)

  • L. Yu. Nazuta ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Маріуполь, Україна
  • V. S. Denisenko ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Маріуполь, Україна

DOI:

https://doi.org/10.31498/2225-6733.22.2011.21419

Ключові слова:

активність, активометр, рівновага, спектрографічний аналіз, електрорушійна сила.

Анотація

У роботі наведено досвід використання зонду – активометру Celox, доповнений сучасним реєструючим приладом MultiLab Celox в умовах 350-т конвертерів ПАТ «МК «Азовсталь». По даним поточного виробництва трубної сталі X70 вивчена рівновага кисню між металом та шлаком наприкінці рафінування. Показано, що значний розкид даних по активності кисню обумовлений недостатньо якісним виміром, а також впливом складу шлаку. Як показали результати аналізу, залежно від змісту вуглецю в металі й складу шлаку активність кисню наприкінці рафінування змінюється в широких межах (0,033- 0,116 %) і в середньому становить 0,072 %. При змісті вуглецю в металі більш 0,05 % істотний вплив на активність кисню виявляє реакція окислення вуглецю. Відхилення фактичних значень активностей кисню від рівноважних з вуглецем відносно й становить близько 0,02 %. При змісті вуглецю менш 0,04 % домінуючий вплив на активність кисню в металі виявляє окисний потенціал шлаку. У зв’язку з цим, усі заходи, спрямовані на його зниження, вплинуть на витрату розкислювачів.

Біографії авторів

L. Yu. Nazuta, ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Маріуполь

Доктор технічних наук, професор

V. S. Denisenko, ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Маріуполь

Аспірант

Посилання

Фиге Л., Гердом К.-Х., Кайзер Х.-П., Шеффер Х. Применение зондов-активометров при раскислении алюминием сталей для глубокой вытяжки / Л. Фиге, К.-Х. Гердом, Х.-П. Кайзер, Х. Шеффер // Черные металлы. – 1984. – № 1. – С. 10-14.

Шооп И., Реш В., Манн Г. Применение зондов активометров в кислородно-конвертерном производстве / И. Шооп, В. Реш, Г. Манн // Черные металлы. – 1976. – № 6 7. – С. 35-40.

Шооп И., Фляйге Г., Уилински Г. и др. // Черные металлы. – 1984. – № 1 – С. 20-21.

Свяжин А.Г., Рябов В.В., Романович Д.А и др. Использование кислородных зондов для контроля окисленности и процесса раскисления малоуглеродистой стали / А.Г. Свяжин, В.В. Рябов, Д.А. Романович и др. // Сталь. – 1996. – № 2. – С. 12-16.

Гальперин Г.С., Бученков А.К., Александров А.И., Болотников В.В. Исследование окисленности стали в 350-т конвертерах / Г.С. Гальперин, А.К. Бученков, А.И. Александров, В.В. Болотников // Сталь. – 1996. – № 1. – С. 28-29.

Кнюппель Г. Раскисление и вакуумная обработка стали. Часть 1. Термодинамические и кинетические закономерности / Г. Кнюппель // Москва, Металлургия. – 1973.

Плюшкель В. // Черные металлы. – 1976. – № 14. – С. 14-18.

Герман В.И., Добромилов А.А., Саврасов А.И., Швецов А.Н. Стабилизация окисленности кипящей стали / В.И. Герман, А.А. Добромилов, А.И. Саврасов, А.Н. Швецов // Сталь. – 2000 – № 6. – С. 28-30.

Меджибожский М.Я. Основы термодинамики и кинетики сталеплавильных процессов / Киев-Донецк. – Вища шк. Головн. Изд-во, 1986. – 280 с.

Кожеуров В.А. Термодинамика металлургических шлаков / В.А. Кожеуров // Свердловск. Изд-во ГНТИЛ. – 1955. – 164 с.

##submission.downloads##

Як цитувати

Nazuta, L. Y., & Denisenko, V. S. (2014). Аналіз окисленості кінцевого металу при виплавці сталі у великовантажних конвертерах. Вісник Приазовського Державного Технічного Університету. Серія: Технічні науки, (22), 68–76. https://doi.org/10.31498/2225-6733.22.2011.21419