Аналіз окисленості кінцевого металу при виплавці сталі у великовантажних конвертерах
DOI:
https://doi.org/10.31498/2225-6733.22.2011.21419Ключові слова:
активність, активометр, рівновага, спектрографічний аналіз, електрорушійна сила.Анотація
У роботі наведено досвід використання зонду – активометру Celox, доповнений сучасним реєструючим приладом MultiLab Celox в умовах 350-т конвертерів ПАТ «МК «Азовсталь». По даним поточного виробництва трубної сталі X70 вивчена рівновага кисню між металом та шлаком наприкінці рафінування. Показано, що значний розкид даних по активності кисню обумовлений недостатньо якісним виміром, а також впливом складу шлаку. Як показали результати аналізу, залежно від змісту вуглецю в металі й складу шлаку активність кисню наприкінці рафінування змінюється в широких межах (0,033- 0,116 %) і в середньому становить 0,072 %. При змісті вуглецю в металі більш 0,05 % істотний вплив на активність кисню виявляє реакція окислення вуглецю. Відхилення фактичних значень активностей кисню від рівноважних з вуглецем відносно й становить близько 0,02 %. При змісті вуглецю менш 0,04 % домінуючий вплив на активність кисню в металі виявляє окисний потенціал шлаку. У зв’язку з цим, усі заходи, спрямовані на його зниження, вплинуть на витрату розкислювачів.
Посилання
Фиге Л., Гердом К.-Х., Кайзер Х.-П., Шеффер Х. Применение зондов-активометров при раскислении алюминием сталей для глубокой вытяжки / Л. Фиге, К.-Х. Гердом, Х.-П. Кайзер, Х. Шеффер // Черные металлы. – 1984. – № 1. – С. 10-14.
Шооп И., Реш В., Манн Г. Применение зондов активометров в кислородно-конвертерном производстве / И. Шооп, В. Реш, Г. Манн // Черные металлы. – 1976. – № 6 7. – С. 35-40.
Шооп И., Фляйге Г., Уилински Г. и др. // Черные металлы. – 1984. – № 1 – С. 20-21.
Свяжин А.Г., Рябов В.В., Романович Д.А и др. Использование кислородных зондов для контроля окисленности и процесса раскисления малоуглеродистой стали / А.Г. Свяжин, В.В. Рябов, Д.А. Романович и др. // Сталь. – 1996. – № 2. – С. 12-16.
Гальперин Г.С., Бученков А.К., Александров А.И., Болотников В.В. Исследование окисленности стали в 350-т конвертерах / Г.С. Гальперин, А.К. Бученков, А.И. Александров, В.В. Болотников // Сталь. – 1996. – № 1. – С. 28-29.
Кнюппель Г. Раскисление и вакуумная обработка стали. Часть 1. Термодинамические и кинетические закономерности / Г. Кнюппель // Москва, Металлургия. – 1973.
Плюшкель В. // Черные металлы. – 1976. – № 14. – С. 14-18.
Герман В.И., Добромилов А.А., Саврасов А.И., Швецов А.Н. Стабилизация окисленности кипящей стали / В.И. Герман, А.А. Добромилов, А.И. Саврасов, А.Н. Швецов // Сталь. – 2000 – № 6. – С. 28-30.
Меджибожский М.Я. Основы термодинамики и кинетики сталеплавильных процессов / Киев-Донецк. – Вища шк. Головн. Изд-во, 1986. – 280 с.
Кожеуров В.А. Термодинамика металлургических шлаков / В.А. Кожеуров // Свердловск. Изд-во ГНТИЛ. – 1955. – 164 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Журнал "Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Технічні науки" видається під ліцензією СС-BY (Ліцензія «Із зазначенням авторства»).
Дана ліцензія дозволяє поширювати, редагувати, поправляти і брати твір за основу для похідних навіть на комерційній основі із зазначенням авторства. Це найзручніша з усіх пропонованих ліцензій. Рекомендується для максимального поширення і використання неліцензійних матеріалів.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди, які стосуються неексклюзивного поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
