Зниження зносу ріжучого інструменту шляхом використання нових матеріалів при обробці
DOI:
https://doi.org/10.31498/2225-6733.40.2020.216174Ключові слова:
надтверді матеріали, обробка заготовок, інструментальні матеріали, алмазомісткі композиційні матеріали, інструмент, стійкість інструменту, високопродуктивна обробка заготовок, процес зносуАнотація
Автоматизація машинобудівного обладнання, збільшення швидкостей обробки і розширення номенклатури оброблюваних матеріалів зумовили необхідність розробки ефективних абразивних матеріалів, що зберігають здатність роботи в екстремальних умовах. Інструмент з алмазомістких композиційних матеріалів (АКМ) в силу рекордної твердості алмазів не можна замінити ніякими іншими матеріалами при обробці виробів із надтвердих матеріалів, скла, кераміки, природних і синтетичних матеріалів. На сучасному етапі науково-технічного прогресу міцність, в’язкість і інші характеристики конструкційних матеріалів зростають настільки швидко, що інструментальні матеріали, якими володіє виробництво, в цілому ряді випадків не дозволяють здійснювати високопродуктивну обробку заготовок. У статті показано, що застосування надтвердих матеріалів, завдяки їх особливостям, набуває все більшого значення в сучасній металообробціПосилання
Перелік використаних джерел (ДСТУ):
Внуков Ю.Н. Прогрессивный обрабатывающий инструмент и методы повышения его качества / Ю.Н. Внуков. – М. : Машиностроение, 2008. – 234 с.
Кондратов А.С. Зависимость стойкости резцов от интенсивности вибраций / А.С. Кондратов, Б.П. Бармин // Станки и инструмент. – 1994. – № 6. – С. 12-15.
Мануйленко В.М. Условия эффективного применения высокоскоростной обработки / В.М. Мануйленко // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка / ХНТУСГ. – Харків, 2007. – Вип. 61. – С. 279-283.
Козырев Н.В. Синтез ультрадисперсных алмазов из сплава тротила с полицикличе-скими нитраминами / Н.В. Козырев, С.В Сысолятин, Г.В. Сакович // Физика горения и взрыва. – 2006. – Т. 42, № 4. – С. 131-134.
References:
Vnukov Yu.N. Progressivnyi obrabatyvaiushchii instrument i metody povysheniia ego kachestva [Progressive processing tools and methods to improve its quality]. Moscow, Mashinostroenie Publ., 2008. 234 p. (Rus.)
Kondratov A., Barmin B.P. Zavisimost’ stoikosti reztsov ot intensivnosti vibratsii [De-pendence of the durability of incisors on the intensity of vibrations]. Stanki i instrument – Machines and tools, 1994, no. 6, pp. 12-15. (Rus.)
Manuylenko V.M. Usloviia effektivnogo primeneniia vysokoskorostnoi obrabotki [Con-ditions for the effective application of high-speed processing]. Vіsnik Kharkіvs’kogo natsіonal’nogo tekhnіchnogo unіversitetu sіl’s’kogo gospodarstva іm. P. Vasilenka – Bul-letin of Kharkiv National Technical University of Agriculture named after P. Vasylenko, 2007, vol. 61, pp. 279-283. (Rus.)
Kozyirev N.V., Syisolyatin S.V., Sakovich G.V. Sintez ul’tradispersnykh almazov iz splava trotila s politsiklicheskimi nitraminami [Synthesis of ultradisperse diamonds from the TNT alloy with polycyclic indamines]. Fizika goreniia i vzryva – Combustion, Explosion and Shock Waves, 2006, vol. 42, no. 4, pp. 131-134. (Rus.)
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Журнал "Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Технічні науки" видається під ліцензією СС-BY (Ліцензія «Із зазначенням авторства»).
Дана ліцензія дозволяє поширювати, редагувати, поправляти і брати твір за основу для похідних навіть на комерційній основі із зазначенням авторства. Це найзручніша з усіх пропонованих ліцензій. Рекомендується для максимального поширення і використання неліцензійних матеріалів.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди, які стосуються неексклюзивного поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
