МОДЕЛЮВАННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ У СУЧАСНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Автор(и)

  • Mariya Levenetsʹ Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут імені Т. Шевченка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2013.137368

Ключові слова:

культурологічна освіта, модель як парадигмальний підхід, культурно-історична модель, культуротворча модель, культурно-антропологічна модель, діалогічна модель, культурно-синергетична модель

Анотація

Стаття присвячена актуальній в умовах сучасної моделі освіти у вузах проблемі міждисциплінарного зв'язку між декількома дисциплінами, серед яких всесвітня історія мистецтв, світова культура, країнознавство, всесвітня історія, музеї світу. Підкреслюється необхідність супроводу більшості зазначених курсів візуальним рядом, обов'язковою є переробка багатьох навчальних програм, спрямова- них на інтеграцію деяких елементів курсів. Акцентується на проблемах, що виникають у зв'язку зі ско- роченням академічних годин, які виділяються на вивчення студентами даних дисциплін.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-10-25

Номер

№ 2 (2013)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.