ФІЛОСОФСЬКО-ЕСТЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА (до 200-річчя від дня народження Кобзаря)

Автор(и)

  • Helena Kodieva доктор культурології, професор кафедри філософії і соціально-гуманітарних дисциплін Київського університету права Національної академії наук України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2014.138095

Ключові слова:

філософсько-естетичне підґрунтя, творчість, мистецтво, зображальність, художній образ, творчий метод, творче наслідування

Анотація

У статті йдеться про філософсько-естетичний аспект творчості Т. Шевченка. Автор доводить, що буде коректним говорити не про розроблену Т. Шевченком світоглядну систему, а про філософсько-естетичне підґрунтя творчості Кобзаря, яке породжує особливі художні образи. Вони є цілісними, глибоко почуттєвими, морально наповненими – зображальними. Таке спрямування мистецтва Т. Шевченка необхідно продовжувати творчим нащадкам великого Кобзаря.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-29

Номер

№ 3 (2014)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.