ФІЛОСОФСЬКО-ЕСТЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА (до 200-річчя від дня народження Кобзаря)

Автор(и)

  • Helena Kodieva доктор культурології, професор кафедри філософії і соціально-гуманітарних дисциплін Київського університету права Національної академії наук України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2014.138095

Ключові слова:

філософсько-естетичне підґрунтя, творчість, мистецтво, зображальність, художній образ, творчий метод, творче наслідування

Анотація

У статті йдеться про філософсько-естетичний аспект творчості Т. Шевченка. Автор доводить, що буде коректним говорити не про розроблену Т. Шевченком світоглядну систему, а про філософсько-естетичне підґрунтя творчості Кобзаря, яке породжує особливі художні образи. Вони є цілісними, глибоко почуттєвими, морально наповненими – зображальними. Таке спрямування мистецтва Т. Шевченка необхідно продовжувати творчим нащадкам великого Кобзаря.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-29

Номер

№ 3 (2014)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.