П. О. КУЛІШ ПРО МІЖКОНФЕСІЙНІ СТОСУНКИ

Автор(и)

  • Sviatoslav Vovkun здобувач Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2014.138108

Ключові слова:

міжконфесійні стосунки, православне віросповідання, католицизм, Брестська унія, релігійне поневолення, культура, освіта, Магдебурзьке право, братські школи, православна метрополія

Анотація


У статті на основі дослідження наукових праць П. Куліша висвітлюються міжконфесійні проблеми, що дало змогу автору дійти таких висновків: релігійні чинники стали підґрунтям всіх конфліктів, які мали місце в історії польського і українського народів XIV-XVII ст. Зокрема, політика польських королів, здача своїх позицій православної церкви після падіння Царгорода, тобто Візантії, гальмування розвитку православної церкви в Україні низьким рівнем освіти, падіння в руїну руської церкви. П. Куліш показує роль і місце братських шкіл в Україні у справі розгортання захисту української культури та освіти, у протистоянні ідеології домініканських та єзуїтських шкіл.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-29

Номер

№ 3 (2014)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.