ЕДИНСТВО ЦИКЛА РОМАНТИЧЕСКИХ МИНИАТЮР: ХУДОЖЕСТВЕННАЯ ИНТРОВЕРСИЯ ЧЕТЫРЕХ БАЛЛАД ДЛЯ ФОРТЕПИАНО ОР. 10 ЙОХАННЕСА БРАМСА

Автор(и)

  • Zinaуida Lebiedieva студентка факультета музыкального искусства Киевского института музыки им. Р. М. Глиэра, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2014.138137

Ключові слова:

фортепианный цикл, фортепианная миниатюра, баллада, сакральность, интроверсия, философское обобщение

Анотація

В статье рассмотрен цикл Й. Брамса "Четыре баллады для фортепиано ор. 10 "как центральный опус раннего периода творчества композитора. Исследована проблема единства миниатюр в циклических формах фортепианного наследия Й. Брамса. Выявлены основные средства объединения баллад в единый цикл: стремление к философскому обобщению, сакральность как тип образного мышления, образно-смысловые арки, тонально-смысловое единство, прием "прорастания" разных тем из одного интонационного зерна и др.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-29

Номер

№ 3 (2014)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.