КУЛЬТУРОЛОГІЧНА ГЕРМЕНЕВТИКА ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

Автор(и)

  • Olena S. Kolesnyk кандидат філософських наук, доцент, докторант кафедри теоретичної, прикладної культурології і музикознавства, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2014.138282

Ключові слова:

контекст, культурологічна герменевтика, універсалії культури, художня інтерпретація

Анотація

Стаття присвячена визначенню сутності нового міждисциплінарного та міжметодологічного підходу, визначеного як "культурологічна герменевтика", а також встановленню його потенціалу щодо дослідження феномена інтерпретації, зокрема художньої. Підґрунтям культурологічної герменевтики виступають дві основні герменевтичні галузі (методологічна і онтологічна), збагачені досягненнями таких сумісних із ними методологій, як аналітична психологія, структуралізм, морфологія культури та ін.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-29

Номер

№ 4 (2014)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.