РЕЖИСЕРСЬКА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ В. ВАСИЛЬКА П’ЄСИ Г. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА "ШЕЛЬМЕНКО-ДЕНЩИК"

Автор(и)

  • Maryna G. Tatarenko Київський національний університет культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2016.138486

Ключові слова:

український театр, п’єса, режисер, інтерпретація, актори, вистава,

Анотація

Стаття присвячена сценічній долі п’єси "Шельменко-денщик" Г. Квітки-Основ’яненка, режисерську інтерпретацію та текстовий переклад якої здійснив у 1942 р. режисер В. Василько. Це, у свою чергу, посприяло режисерам Харківського державного академічного драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка досягти у постановкахвистави ідейної виразності, оригінальності та самобутності художніх образів.

Біографія автора

Maryna G. Tatarenko, Київський національний університет культури і мистецтв

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри режисури та майстерності актора

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-25

Номер

№ 1 (2016)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.