ХІЛАНДАРСЬКІ ЗІБРАННЯ ТА УКРАЇНСЬКА РУКОПИСНА СПАДЩИНА – УНІКАЛЬНІ ЯВИЩА УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2016.138503Ключові слова:
Хіландар, слов’янські (кириличні) та українські рукописи, семіотикаАнотація
Мета дослідження полягає у виявленні серед слов’янського масиву рукописної спадщини українських автентичних зразків на прикладі рукописного зібрання монастиря Хіландар, що на Святій Горі Афон. Стаття відповідає методології культурологічних та історичних досліджень, а також релігієзнавчих досліжень на основі вивчення семіотики культури. Застосовано такі методи дослідження: історичний – у дослідженні самого монастиря та колекції, що в ньому зберігається; компаративний – для виявлення рукописних зразків. Також введено до наукового обігу систему методів із семіотики, що є основою виявлення рукописних зразків, які належать до конкретної культурної традиції. Наукова новизна роботи полягає у виявленні забутих та раніше не відомих пам’яток рукописної спадщини української культури та введення їх в науковий обіг. Висновками є твердження, що серед слов’янських рукописних колекцій, зокрема зібрання монастиря Хіландар, присутні зразки, що належать до українських культурних традицій. Вони часто приховані за іншими назвами, потребують ретельного наукового дослі-дження та, можливо, повернення в Україну.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.